Китай припинив купувати СПГ у США на тлі тарифної війни: які наслідки це матиме

Поставки американського скрапленого природного газу (СПГ) до Китаю повністю припинилися на понад десять тижнів — торговельна війна Вашингтона та Пекіна поширилася на енергетичний сектор, повідомляє FT.

Після того, як 6 лютого СПГ-танкер на 69 тисяч тонн з Техасу прибув до південної провінції Китаю Фуцзянь, подальших поставок між двома країнами не було. 

Другий танкер був перенаправлений до Бангладеш, оскільки не зміг прибути до пункту призначення до того, як Китай 10 лютого запровадив 15% мито на американський СПГ. З того часу тарифи зросли до 49%, що зробило купівлю американського скрапленого газу економічно невигідним для китайських імпортерів.

Зупинка імпорту американського СПГ нагадує блокування поставок, яке тривало понад рік під час першого терміну президента США Дональда Трампа.

Але зараз вплив цього протистояння може мати потенційно далекосяжні наслідки, зміцнюючи енергетичні відносини Китаю з Росією і ставлячи під сумнів розширення СПГ-терміналів у США й Мексиці.

“Це матиме довгострокові наслідки. Я не думаю, китайські імпортери коли-небудь укладуть нові контракти на постачання американського СПГ”, - каже Анна-Софі Корбо з Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Китай імпортував відносно невелику частку СПГ з США, а китайські покупці вважають за краще перепродавати газ у Європу для отримання прибутку. Минулого року лише 6% СПГ надійшло до Китаю з США,  порівняно з піковим показником в 11% у 2021 році. 

Однак китайські компанії, включаючи PetroChina і Sinopec, підписали 13 довгострокових контрактів на купівлю СПГ з американських терміналів, деякі з цих угод розраховані до 2049 року, згідно з даними Kpler. 

Такі довгострокові контракти мали важливе значення для початку реалізації величезних СПГ-проєктів у Штатах, хоча останнім часом учасники проєктів намагаються переглянути умови, щоб врахувати зростання інфляції та витрати, пов'язані з американськими тарифами.

Аналітик компанії Kpler Джилліан Боккара каже, що не бачить причин для відновлення СПГ-торгівлі між США та Китаєм у короткостроковій перспективі.

“Останнього разу, коли це сталося, була повна пауза, поки китайська влада не надала компаніям винятки, але це було в той час, коли попит на газ був на підйомі. Зараз ми спостерігаємо зниження темпів економічного зростання, і ми припускаємо, що китайці можуть витримати втрату цих вантажів досить довго”, - пояснила вона.

Посол Китаю в Росії Чжан Ханхуей цього тижня заявляв, що Пекін, імовірно, збільшить імпорт російського СПГ. 

“Я точно знаю, що є багато покупців. Так багато покупців просять посольство допомогти встановити контакти з російськими постачальниками, і я вважаю, що безумовно, буде більше (поставок)”, - сказав Чжан.

Росія стала третім за величиною постачальником СПГ до Китаю після Австралії та Катару. Крім того, Пекін і Москва ведуть переговори про новий газопровід “Сила Сибіру 2”. 

“З підвищенням тарифів до рівня, коли вони стануть ефективним ембарго, ми побачимо перерозподіл торговельних потоків”, - припустив Річард Бронз з консалтингової компанії Energy Aspects.

“Ми також очікуємо, що попит в Азії впаде на 5-10 млн тонн загалом. Це повинно дещо знизити ціни на газ у Європі”, - додав він. 

Адміністрація Трампа останніми місяцями посилює тиск на Китай, підвищуючи тарифи на китайські товари, які наразі сягнули 145%. Днями Білий дім також попередив, що тарифи проти Пекіна можуть зрости до 245%.

Водночас, сторони відкриті до переговорів та досягнення угоди. Втім, Пекін та Вашингтон зайшли у глухий кут стосовно того, хто повинен ці переговори почати: у Трампа чекають “першого кроку” з боку Китаю, Пекін тим часом заявляє, що прийме лише перемовини “на основі взаємної поваги й рівності”.

Як США і Китай вийшли на новий рівень суперництва, де мита стають лише частиною великої гри, та як ці економічні рішення впливають на глобальні ринки й майбутнє технологій? Сергій Корсунський у статті "Тарифна війна США і Китаю: чи переможе Трамп?" проаналізував, що стоїть за торговельною війною між двома країнами.