Скасування торговельних преференцій ЄС. Чотири сценарії для українського експорту
Скасування торговельних преференцій ЄС. Чотири сценарії для українського експорту

Скасування торговельних преференцій ЄС. Чотири сценарії для українського експорту

Скасування торговельних преференцій ЄС. Чотири сценарії для українського експорту

Уже в червні закінчується дія автономних торговельних преференцій ЄС, які були запроваджені Євросоюзом 2022 року та тимчасово скасували тарифні обмеження для доступу українських товарів на ринок ЄС. Серед них найважливішими були тарифні квоти на окремі категорії української аграрної продукції. Пільговий режим став ключовим для підтримки українського експорту за умов війни, і він, найшвидше, буде відключений уже 5 червня.

У разі повернення до попередніх умов зони вільної торгівлі з тарифними квотами — найбільш негативного з можливих сценаріїв — Україна щорічно втрачатиме 1,5 млрд дол. експорту до ЄС. Це вдарить по аграрному сектору, де квоти обмежують поставки пшениці, м'яса птиці, яєць, цукру, меду та деяких інших продуктів.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому Інститутом економічних досліджень разом із Berlin Economics «The expiration of EU Autonomous Trade Measures for Ukraine: What's next — Four scenarios and implications».

Так, звичайно, дружба, підтримка, солідарність із Україною, що стала жертвою повномасштабного російського вторгнення, нікуди не зникнуть, але (це слово ключове) фермери Євросоюзу не мають страждати через необхідність конкурувати з українською агропродукцією. Варто згадати блокування пропуску українського зерна польськими фермерами рівно рік тому. Слід прислухатися до недавньої заяви прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска на відкритті Європейського форуму нових ідей про те, що настав час перебудувати та реполонізувати польські економіку, ринок і капітал, що Польща не буде наївним партнером у цьому дедалі жорсткішому змаганні в егоїзмі на світових ринках.

Україна розраховує отримати цьогоріч від Євросоюзу для держбюджету 30,6 мільярда євро

Запроваджені 2022 року торговельні преференції стали істотною підтримкою для економіки воюючої України. Однак ряд країн — членів ЄС, включно з Польщею, Угорщиною та Францією, виступають проти подальшого подовження цих заходів. Варто зауважити, що Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія вже запровадили односторонні обмеження на імпорт зерна з України. Потенційні наслідки скасування нинішніх торговельних преференцій і стали предметом спільного дослідження.

Суть проблеми

У червні 2022 року ЄС запровадив автономні торговельні заходи (АТЗ), які тимчасово надали Україні повний доступ до ринку ЄС, перевищуючи зобов'язання Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Ці заходи скасували або призупинили тарифні бар'єри, зокрема квоти (TRQs), що застосовувалися ЄС у рамках ПВЗВТ. Завдяки АТЗ, український експорт до ЄС товарів, які раніше підпадали під квоти, подвоївся — з 2,3 млрд дол. 2021 року до 4,7 млрд дол. 2024-го. Однак дія АТЗ закінчується на початку червня 2025 року, і, судячи з усього, їх не буде подовжено, що створює невизначеність щодо майбутнього регулювання торгівлі українськими товарами.

Якщо розкласти вплив АТЗ на український експорт по поличках, побачимо таку картину:

  • експорт понад установлені в рамках ПВЗВТ квот зріс до 4,0 млрд дол. 2024 року порівняно з 1,8 млрд дол. 2021-го;
  • частка ЄС в українському експорті товарів, що підпадають під квоти, збільшилася до 42% 2024 року;
  • кількість товарних позицій з експортом понад квоти зросла з 11 у 2021 році до 18 у 2024-му.

Основними категоріями українського експорту до ЄС 2024 року були:

  • кукурудза — 2,3 млрд дол., що майже удвічі більше, ніж 2021-го;
  • пшениця — 1,1 млрд дол., це в 22 рази більше;
  • птиця — 392 млн дол., зростання в 1,8 разу;
  • цукор — 204 млн дол., що у 18 разів більше, ніж 2021-го.

Що ж відбудеться після скасування автономних торговельних заходів? Дослідники запропонували кілька сценаріїв. Серед них, як ведеться, є песимістичний, стриманий і оптимістичний. Отже…

Песимістичний сценарій

Якщо відбудеться відкат до квот ПВЗВТ, то український експорт до ЄС упаде на 1,499 млрд дол. порівняно з 2024 роком, і, на жаль, цим втрати не обмежаться, — до них додадуться ще 89 млн дол. через недоотримання податку на прибуток підприємств. Загалом Україна втратить близько 3,6% загального експорту та 0,8% національного ВВП. Суттєво, враховуючи, що економіка країни в перманентній кризі, а її стабільність багато в чому залежить від обсягів валютних надходжень, у тому числі й від експортерів.

А вони точно багатшими не стануть, адже повернення до оригінальних квот ПВЗВТ призведе до відновлення мит на 85% українського експорту до ЄС. Це боляче.

Менш песимістичний сценарій

Якщо раптом ЄС повернеться до квот ПВЗВТ для низки чутливих товарів, але скасує інші квоти, український експорт до ЄС однаково знизиться, але приблизно на 1,196 млрд дол. порівняно з 2024 роком.

Фіскальний ефект для бюджету України буде не таким драматичним, хоча втрата 69 млн дол. надходжень, хай там як, серйозна. Усього економіка України втратить близько 2,9% загального експорту та 0,7% ВВП України.

Чутливі товари — це пшениця, кукурудза, овес, птиця, цукор і мед. Торгівля пшеницею та цукром може повернутися до рамок квот ПВЗВТ.

Оптимальний сценарій: збільшення квот для чутливих товарів і скасування інших квот

Сценарій цей, на думку аналітиків, цілком реалістичний, попри поточну складність переговорів про майбутнє торгівлі України і ЄС. Він, з одного боку, задовольнить вимоги європейських аграріїв, з іншого — мінімізує втрати України, якщо, приміром, у Союзі скасують квоти на експорт промислової продукції. При такому розкладі й Україна, і ЄС залишаться при своїх, ми — навіть у невеликому виграші. Ось як це бачать дослідники:

  • зростання українського експорту в ЄС на 77 млн дол. порівняно з 2024 роком;
  • фіскальний ефект для України: додаткові 5 млн дол.;
  • фіскальний ефект для ЄС: втрата 8 млн дол.;
  • вплив на економіку України: збільшення експорту становитиме близько 0,19% загального експорту та 0,04% ВВП України (2024).

Реалізація такого сценарію дасть можливість зберегти статус-кво, не втрачаючи підтримки для України, але встановлюючи обмеження на розширення українського експорту аж до набуття повноправного членства в ЄС.

Нарешті, менш реалістичний, але…

Дуже оптимістичний сценарій

Дослідники уявили, що буде у разі повної лібералізації торгівлі з ЄС. А буде ось що:

  • збільшення українського експорту до ЄС на 290 млн дол. порівняно з 2024 роком;
  • фіскальний ефект для України: додаткові 21 млн дол. податкових надходжень;
  • фіскальний ефект для ЄС: втрата 8 млн дол.;
  • вплив на економіку України: збільшення експорту становитиме близько 0,7% загального експорту та 0,2% ВВП України порівняно з 2024 роком.

Основними вигодонабувачами в цих фантастичних умовах стануть виробники птиці та цукру.

Виходить картинка, подібна до поточного статус-кво в рамках АТЗ, але додається довгострокова передбачуваність, якої так не вистачає при нинішніх автономних заходах. Однак наявні проблеми, пов'язані з українським експортом до низки країн Євросоюзу, не будуть вирішені й навіть можуть посилитися, що робить сценарій не надто реалістичним.

***

Результати дослідження наголошують на важливості пошуку збалансованого рішення, який буде враховувати як потреби українських експортерів у стабільному доступі до ринку ЄС, так і занепокоєність окремих країн — членів ЄС із приводу впливу українського імпорту на їхні внутрішні ринки. Компромісом може стати оптимальний сценарій, який передбачає встановлення квот для чутливих товарів на рівні фактичного експорту 2024 року з одночасним скасуванням інших квот, що дасть змогу зберегти більшість поточних торговельних потоків аж до повної інтеграції України до Євросоюзу. На жаль, такий результат можуть дати тільки плідні переговори з європейськими партнерами з акцентом на тому, що для величезної кількості української продукції ринок ЄС є не кінцевим пунктом призначення, а лише транзитною магістраллю. Що європейські логістичні центри та перевізники як ніхто зацікавлені в цьому транзиті як стабільному джерелі заробітку. І, звичайно, що нова напруженість у глобальній торгівлі — привід для зближення з передбачуваними та надійними постачальниками, а не відмежування від них. На жаль, на сьогодні ми таких діалогів не спостерігаємо, хоча до скасування поточного режиму торгівлі залишилося трохи більше місяця.

Довідка ZN.UA

Методологічні аспекти

Дослідження базується на:

  • оцінці базових даних із українських джерел (ціни) і європейських джерел (обсяги);
  • часткової рівноважної моделі для оцінки ефектів;
  • припущенні, що фіскальний вплив для України оцінюється як недоотриманий податок на прибуток підприємств від додаткового прибутку АТЗ;
  • визначенні чутливих продуктів на основі критеріїв: рівень мита ЄС поза квотою, заборона на імпорт із України, запроваджена з 2023 року, і впровадження механізму екстреного гальмування.

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader