/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fac8eae07304e188794960194de0df462.png)
Вчені зробили нове відкриття щодо зірок у космосі
Нове дослідження, проведене командою вчених з Університету Нагої, розкриває механізм, за допомогою якого гравітація Великої Магелланової Хмари може фактично руйнувати зоряну систему Малої Магелланової Хмари.
Висновки дослідження відкривають нові можливості для розуміння еволюції галактик і їх взаємодії на космічному рівні.
Результати дослідження опубліковані в The Astrophysical Journal Supplement Series, пише phys.
Спочатку вчені сумнівалися в правильності результатів, але після детального аналізу вони виявилися безсумнівними і вразили дослідників.
Мала Магелланова Хмара — одна з найближчих галактик до Чумацького Шляху, що дозволяє вченим детально досліджувати її зірки.
Група дослідників виявила та відстежила близько 7000 масивних зір, маса яких у вісім разів перевищує масу Сонця.
Ці зорі живуть лише кілька мільйонів років і вибухають як наднові.
Їх присутність свідчить про регіони, багаті воднем, що є важливим компонентом для зореутворення.
Дослідники зауважили, що зорі в Малій Магеллановій Хмарі рухаються в протилежних напрямках, що може вказувати на гравітаційний вплив Великої Магелланової Хмари.
Частина зір наближається до більшої галактики, а інші віддаляються від неї, що підтверджує теорію про руйнування Малої Магелланової Хмари через свою сусідку.
Ще одним цікавим відкриттям стало відсутність обертального руху серед масивних зір.
Зазвичай зорі рухаються разом з міжзоряним газом, але в цій галактиці це правило не працює.
Це вказує на те, що сам міжзоряний газ у Малій Магеллановій Хмарі не обертається, що є незвичним для галактик.
Ці відкриття мають важливі наслідки для дослідження взаємодії галактик, особливо в ранньому Всесвіті.
Мала Магелланова Хмара є ідеальним об’єктом для вивчення початкових етапів формування галактик через свою низьку металічність і слабкий гравітаційний потенціал.
Вивчення процесів, що відбуваються між Великою та Малою Магеллановими Хмарами, може дати нове розуміння еволюції галактик у космічному часі.

