Священник пояснив, чи вважається гріхом освячувати лише верхівки пасок

Існує кілька цікавих тлумачень, чому на Великдень заведено випікати паски.

За однією з версій, традиція має коріння ще в давніх язичницьких обрядах, присвячених весняному рівноденню.

Цей період збігався з Великоднем і символізував пробудження природи, оновлення та відродження після зимової сплячки.

У цьому контексті випікання паски уособлювало життя, що повертається.

Інше пояснення має суто християнське підґрунтя.

Згідно з ним, перші паски могли з’явитися ще під час Таємної вечері Ісуса Христа з апостолами, коли вони святкували юдейський Песах.

Згодом цей звичай перейшов у християнську традицію і став невід’ємною частиною святкування Воскресіння Христового.

Священник Православної церкви України Петро Мартинюк із Свято-Покровського собору в коментарі для “Суспільного” наголосив: церква не встановлює чітких правил щодо зовнішнього вигляду паски.

Отже, немає жодних обмежень — до освячення можна приносити великодній хліб у будь-якому оформленні чи формі.

Більшість великодніх звичаїв, які ми знаємо, мають радше народне, ніж церковне походження.

За його словами, у кожному куточку України існують свої особливості, і духовенство їх шанує та підтримує.

Священник також підкреслив: на освячення можна приносити як домашні, так і куплені в магазині паски.

Начинка, форма чи спосіб приготування не є вирішальними — головне, аби віруючі пам’ятали про справжню суть Великодня.