В Україні дорожчають ліки поза списком "ТОП-100" від МОЗ: зростання цін сягнуло 10%

У відомстві також наголошували, що відповідний перелік надалі розширюватиметься й охопить ще 160 позицій, повідомляє УНН, передає 24 Канал.

Виробники ліків отримали перевагу

За інформацією аналітичних платформ, зниження цін на ліки, які потрапили до ТОП-100 дійсно відбулось. Вони здешевшали в середньому на 25%. Водночас це лише повернуло ціни на ліки до рівня, який був влітку-восени 2024 року.

Щодо лікарських засобів, які не увійшли до переліку МОЗ, є протилежна тенденція. Відповідно до аналітики ринку, у березні ціна таких препаратів зросла на 5-10% порівняно з лютим. Тобто, попри державне регулювання, багато ліків продовжують дорожчати.

Зниження цін на препарати не завдало великого збитку виробникам, тому що за два роки (2023-2024) вони створили "запас міцності" завдяки системному підвищенню цін. За цей період ціни на ліки в середньому зросли на 30%, що фактично компенсувало втрати від знижки, яку запровадила держава.

Разом із вимогою знизити ціну деяких, але не всіх, ліків на 30%, виробники отримали значну перевагу. Уряд дозволив їм не укладати маркетингові угоди з аптеками, тобто не надавати знижки ритейлу на свої препарати. Це звільнило виробникам близько 500 мільйонів гривень, які раніше включалися в ціну ліків для їхнього просування.

Натомість зросли ціни на інші препарати

Очікувалося, що це допоможе знизити ціни не лише на перелік МОЗ, а й на інші вітчизняні препарати. Утім, аналіз свідчить про зворотне: ліки, що не потрапили до списку, не тільки не здешевшали, а й демонструють подальше зростання вартості.

Наприклад, у перелік МОЗ увійшов препарат "Лоратадин" виробництва фармкомпанії "Дарниця" – його вартість була зафіксована на рівні 41,50 гривень. Проте інші виробники цього ж препарату, продукція яких не включена до списку, продовжують підвищувати ціни. У березні середнє зростання вартості "Лоратадину" від альтернативних виробників склало 5-10%.

Інший приклад – популярний знеболювальний препарат "Анальгін", який не увійшов до ТОП-100, але ціни на нього також зросли. Як і в попередньому випадку, подорожчання відбулося в березні, і в середньому його ціна зросла на 5-10%.

Раніше аптеки могли надавати знижки на ліки завдяки маркетинговим угодам з виробниками. Це, своєю чергою, дозволяло знижувати ціни та підтримувати різні соціальні проєкти. Після заборони маркетингових угод, аптеки втратили відповідну можливість і були вимушені підняти націнку для компенсації втрат.

Якщо раніше націнка була 10-15%, тепер вона складає до 30%. Виникає проблема в якій виробники не хочуть втрачати прибутки, аптеки мають підіймати ціни, а зрештою страждають пацієнти, які вимушені платити за ліки дорожче.