/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fcdda30b98c1da7c5f7a4f6514d5125a9.jpg)
15 мільйонів за бійця ЗСУ — чому державі простіше заплатити за смерть, ніж інвестувати в життя
Платити за смерть бійців ЗСУ для держави істотно дорожче, ніж інвестувати в надійну бронетехніку, каже непопулярну річ військовослужбовець Ігор Луценко. Це цинічна математика війни, але цифри — уперта річ, тільки от до чиновників Кабміну вони чомусь не доходять.
Скільки держава інвестує в порятунок життя солдатів?
Зараз загибель одного бійця на фронті обходиться державному бюджету України в щонайменше 15 млн грн, що приблизно рівно 360 тисяч доларів.
Візьмемо таке рутинне завдання, як забезпечення мобільності екіпажу БпЛА, розвідувального чи ударного, на ЛБЗ. Говоримо поки що не про так звану червону зону, де необхідна більш потужна броня і загалом потреби знаходитися екіпажу зазвичай немає, йдеться про жовту і зелену зони.
Основними чинниками ураження під час руху, на мій розсуд, в цих зонах є:
- влучання FPV з осколковим чи кумулятивним зарядом;
- наїзд на вибуховий пристрій (ворожа/власна міна, встановлена ДРГ чи дистанційно тощо);
- артилерійський вогонь противника (осколкове ураження);
- стрілецька зброя (зіткнення з ДРГ або передовим піхотним загоном противника, що вклинився у нашу оборону).
Ми бачимо, що вітчизняні броньовані автомобілі, оснащені відповідними екранами проти влучання дронів з кумулятивами, типу "Козака" чи "Варти" — від більшості означених чинників ураження можуть захистити.
Давайте порівняємо їх вартість з втратами державного бюджету в разі загибелі екіпажу.
Зробимо такі припущення. Нехай екіпаж — це 4 особи, в разі вогневого ураження транспортного засобу з них гине в середньому 2 особи. Втрати держбюджету становлять в такому разі 720 тисяч доларів.
Порівнюємо це з вартістю відповідних машин, беремо верхню межу, котра присутня у відритих джерелах.
"Варта" — $400,000 тисяч
"Козак" — $200,000 тисяч
"Новатор" — $300,000 тисяч
Як бачимо, інвестиція в таку техніку надзвичайно вигідна, оскільки становить в більшості випадків 30–50% від очікуваних збитків бюджету внаслідок загибелі військовослужбовців.
Слід зауважити, що за задекларованими характеристиками, "Варта" здатна забезпечити захист екіпажу від достатньо потужних вибухових пристроїв.
Якщо брати іноземні спеціалізовані бронемашини, котрі дають високий ступінь захисту від мін, то за їх вищої ціни, їх все одно надзвичайно вигідно купляти.
M-ATV — $600 000
Cougar — $700 000
RG-31 — $600 000
VAB — $600 000
RG-33 — $600 000
Як бачимо, жоден із висококласних, захищених від потужних мін бронеавтомобілів не перевищує очікуваних збитків для держбюджету України від загибелі членів екіпажу БпЛА. Це є дуже вигідним вкладенням обмеженого нашого ресурсу, оскільки навіть у разі втрати машини ми отримуємо збитки в 600 тисяч, в той час, як за нинішнього розкладу ми маємо І ЗБИТКИ, І СМЕРТЬ.
Війна — це математика, цинічна статистика, але в цьому цинізмі є для нас шанс. З цифрами на руках показати, як варто тратити кошти.
Можливо, хтось не зрозумів — ми ВЖЕ платимо ці колосальні виплати за загибель піхотинців, танкістів, БпЛАшників, артилеристів, бо недостатньо коштів інвестуємо в ПОПЕРЕДЖЕННЯ втрат бюджету внаслідок загибелі військовослужбовців.
Що ж стосується нинішнього стану справ, то він вкрай поганий. Дуже рідко екіпажі БпЛА отримують нові автівки від держави для пересування в небезпечних зонах. Здебільшого ж мої колеги рухаються на забезпечених волонтерами позашляховиках другої свіжості. І про якесь бронювання, протимінний захист не йдеться.
Не йдеться навіть про мінімальний захист автівок від осколкових боєприпасів, котрий дасть можливість витримати удар FPV з відповідною бойовою частиною. Переобладнання таким захистом позашляховика коштує менше 50 тисяч доларів, що є надзвичайно невеликою вартістю порівняно з тим, скільки зараз держава платить родинам загиблих. І водночас це космічна, недосяжна сума для бійців, які зазвичай зараз збирають самі собі на транспорт.
Це — один із небагатьох прикладів. А є ще багато інших, де гроші не рахують.
Так не має бути. Солдати, котрі умовно "коштують" по 15 млн, не мають їздити на корчах по 5–7 тисяч доларів, маючи для захисту від FPV тільки помпу за 500 доларів. В цьому немає жодної логіки, ні моральної, ні аморальної.
Повторюся — гроші на це все у бюджеті, за визначенням, є. Але система наша побудована так, що за втрати людей (зокрема й матеріальні збитки, з цим пов’язані) управлінці несуть незрівнянно меншу відповідальність.
Нині ми бачимо, що закупити наперед дорогі машини українським посадовцям процедурно набагато важче, ніж потім виплачувати вдовам колосальні суми, рівні кільком найсучаснішим, найзахищенішим одиницям техніки.
Цьому просто немає пояснення.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо У піхоті мають служити всі військовослужбовці: рецепт, як заповнити окопи на передовій
