Скандал у Київраді: "земельна" комісія планує термінове засідання з суперечливим порядком денним

У Київраді стався незвичайний прецедент: одночасно із сесійним засіданням депутатів було призначено засідання комісії міськради з питань земельних відносин.

Провести його не могли більше місяця через те, що голова комісії, Михайло Терентьєв, опинився у СІЗО у зв’язку зі "справою Комарницького".

Деякі депутати навіть пропонували розпустити цей дискредитований орган та перерозподілити його обов’язки між іншими комісіями.

Проте засідання було призначено на 3 квітня, що може свідчити про помилку апарату Київради або чиюсь обізнаність, що сесія міськради буде дуже короткою, оскільки через велику кількість учасників комісія має засідати у тій самій залі, що і сама Київрада.

Екстрене та позачергове засідання комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин було внесено у графік буквально напередодні.

А підписні листи для його проведення подали менш ніж за добу до самого засідання (що порушує регламент, адже на оповіщення усіх членів потрібна саме доба).

Цікаво, що у підписному листі час початку засідання вказано чорним маркером, тобто документ готували поспішаючи.

Сумніви у легітимності викликає і відсутність на засіданні голови комісії, Михайла Терентьєва, оскільки його повноваження не були складені, хоча засідання "можна" провести за ініціативою його заступників.

"На 11:00 заплановано сесію Київради, де планують розглянути близько 70 питань.

Проте сесія, напевно, не розпочнеться вчасно або взагалі не відбудеться.

Деякі депутати земельної комісії у цій же залі планують провести позачергове засідання о 12:30", - зазначив у своєму дописі очільник Громадської ради при КМДА, Геннадій Кривошея.

Але найцікавіше - це порядок денний засідання комісії.

По-перше, має бути обрано нового голову комісії: саме через відсутність згоди між фракціями у Київраді це засідання не могли провести місяць.

По-друге, комісія розгляне всі земельні ділянки, згадані у журналістському розслідуванні Bihus.

info у "справі Комарницького" (вони фігурують у документах, переданих НАБУ до суду).

Їх загалом п’ять, і, обравши голову, комісія приступить до "визнання недійсним" та "виправлення помилок" на Печерську і Солом’янці.

Це відбувається, незважаючи на тисячі заяв від громадян, що роками чекають рішення комісії.

Цікаво, що за усіма п’ятьма пунктами порядку денного секретар Київради Володимир Бондаренко вже звернувся до Київради про скасування рішень (Інформатор писав про це ще у середині березня).

Ба більше, він подав запити на значно більше ділянок, але комісія планує розглянути лише ці, що викликає підозру у активістів і громадських діячів Києва.

Всі деталі, включаючи сумнівні дату та час засідання, маркери у документах тощо, викликають припущення про справжні мотиви комісії.

Київський громадський активіст Сергій Пасюта припускає, що ці ділянки записані на "фунтів" Дениса Комарницького, і рішення щодо них треба скасувати якомога швидше.

"Все - задля благородної мети.

Віталій Кличко вносить рішення про скасування усіх рішень, що прозвучали у розслідуванні Bihus.

"І це просто клас!" - каже Денис Комарницький з Відня.

Але чому? Попри всі озвучені порушення, головне - Київрада не може сама скасувати свої рішення, це робиться через суд", - пояснює активіст-пам’яткоохоронець Дмитро Перов у своєму дописі на Facebook.

Але для чого це робити у такому авральному режимі та ще й спеціально обираючи для цього голову комісії? Київські пам’яткоохоронці мають кілька припущень.

Юрист та частий учасник і ініціатор судів із захисту столичних пам’яток, Олександр Дядюк, припускає, що це роблять, щоб заплутати прокуратуру та ускладнити можливість скасування землевідведень.

"Конституційний суд раніше роз’яснив, що рішення, які є актами індивідуальної дії та які реалізовані, вважаються такими, що вичерпали себе, і тому не можуть бути скасовані радами.

У таких випадках треба розривати договори оренди, зазвичай через суд", - зазначає Дядюк у коментарі до допису Перова.

Сам Дмитро Перов вважає, що список з п’яти ділянок у четвер "отримає легітимацію".

Оскільки юристи Комарницького, за його словами, отримають "міцну підставу" для скасування, отже, і для отримання всіх і так формально виділених земельних ділянок.