Знову зменшили заставу: у Центрі протидії корупції пояснили, чи зможе Крупа зрештою вийти з СІЗО
Знову зменшили заставу: у Центрі протидії корупції пояснили, чи зможе Крупа зрештою вийти з СІЗО

Знову зменшили заставу: у Центрі протидії корупції пояснили, чи зможе Крупа зрештою вийти з СІЗО

Юрист Центру протидії корупції Роман Вербовський пояснив у розмові з 24 Каналом ситуацію довкола справи Тетяни Крупи та зокрема зменшення застави. До слова, Крупу офіційно звільнили з посади 24 лютого 2025 року. Це сталося після ухваленого рішення про ліквідацію МСЕК.

Це стандартна практика

Вербовський зазначив, що запобіжний захід, зокрема для Тетяни Крупи – це не є покаранням, а лише способом, який дозволяє здійснювати особою дотримання покладених на неї обов'язків. Також це спосіб запобігання спробам переховуватись від слідства, знищити документи, перешкоджати слідству або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ці ризики, за його словами, мають бути доведені для того, щоб до особи було застосовано запобіжний захід.

Водночас чим довше триває досудове розслідування на різних стадіях кримінального провадження, тим ці ризики з часом зменшуються. Через що може зменшуватись і застава,
– наголосив юрист.

Також важливим є майновий стан підозрюваного. Якщо Крупа впродовж тривалого часу не вносить заставу, суд має зменшувати її обсяг. Оскільки тримання під вартою в корупційних правопорушеннях не може бути безальтернативним, і застава має відповідати майновому стану.

Це практика Європейського суду з прав людини і українські суди не можуть не дотримуватися її. В інших справах застави також зменшувалися в рази. Наприклад, щодо Романа Насірова (ексголови Державної фіскальної служби України – 24 Канал),
– підкреслив він.

Тому, як зауважив Вербовський, це стандартна практика. Ймовірно, у справі Крупи застава надалі також буде зменшуватися і, можливо, що вона навіть колись вийде із СІЗО.

Повідомили про підозру лише двом прокурорам

Також внаслідок діяльності МСЕК за часів Крупи, кільком десяткам прокурорів Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олексієм Олійником оформили інвалідність.

На сьогодні ситуація склалася так, що Державне бюро розслідувань впродовж шести місяців повідомило підозру лише двом прокурорам. При тому, що інвалідність надали 74 прокурорам. Тому ця цифра виглядає доволі дивною,
– відзначив юрист.

Очевидно, що слідство не зацікавлено в розслідуванні, і можливо, на думку Романа Вербовського, Державне бюро розслідувань і офіс Генерального прокурора просто покривають своїх прокурорів.

Це пов'язано з багатьма фактами і, зокрема з тим, що у нас вже багато місяців взагалі немає Генерального прокурора, є виконувач обов'язків, якого взагалі ніхто не призначав,
– наголосив юрист Центру протидії корупції.

Тому маємо фіксувати всі ці проблеми, щоб в майбутньому дійти до того, щоб, за словами Вербовського, такі інституції, як Державне бюро розслідувань, Генеральна прокуратура зазнали суттєвих змін.

Нагадаємо, що у жовтні 2024 року працівники ДБР викрили головну лікарку МСЕКХмельниччини та її сина, що очолював обласний Пенсійний фонд, на незаконному збагачені. В помешканні Крупи під час обшуку знайшли готівкою майже 6 мільйонів доларів. Тетяну Крупу було затримано та повідомлено про підозру у незаконному збагачені.

Суд обрав Крупі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення 500 мільйонів гривень. Згодом розмір застави було зменшено до 130 мільйонів гривень.

Теги за темою
Корупція Антикорупційний суд
Джерело матеріала
loader
loader