Кільце Ейнштейна: незвичайна гравітаційна лінза елептичної галактики “розтягнула” спіральну за нею

Космічний телескоп «Джеймса Вебба» зробив знімок гравітаційної лінзи дуже незвичайної форми, що створює ефект кільця Ейнштейна.

У Європейському космічному агентстві (ESA) назвали цю лінзу кільцем Ейнштейна. Це доволі рідкісне явище, коли між нами та далекою галактикою розташовується ще одна. Ближча до нас галактика викривляє простір-час, використовуючи світло від далекої галактики, яку в іншому випадку побачити було б неможливо.

Зазвичай кільця Ейнштейна виглядають десь так:

Однак у центрі зробленого «Джеймсом Веббом» зображення знаходиться еліптична галактика зі скупчення SMACSJ0028.2-7537. Під її гравітаційною дією простір-час навколо викривляються. Це розтягує зображення спіральної галактики позаду неї у кільце.

Все вказує на те, що ця рідкісна гравітаційна лінза утворилась за дуже незвичних умов. Ймовірно, наявність численних дуг пов’язана саме з особливостями спіралей далекої галактики.

Дані Вебба, використані на цьому зображенні, були отримані в рамках дослідження Strong Lensing and Cluster Evolution (SLICE), яке проводить Гійом Малер з Університету Льєжа в Бельгії разом з міжнародною командою астрономів. Метою дослідження є аналіз еволюції галактичних скупчень протягом останніх 8 млрд років. За допомогою «Вебба» астрономи планують дослідити 182 галактичних скупчення.

Такі викривлення, що створюють ефект кільця Ейнштейна, стають можливими, оскільки простір-час викривляється під дією гравітації і світло, яке проходить крізь них, також викривляється. Цей ефект занадто тонкий, щоб спостерігати його на близьких відстанях. Однак іноді його можна побачити, якщо мова йде про викривлення світла на астрономічних відстаннях. Наприклад, коли світло від однієї галактики огинає іншу галактику або скупчення галактик.

Коли викривлений об’єкт та той, що викривляє, вишикуються у лінію, у результаті виникає форма, яка зветься кільцем Ейнштейна.  Подібні об’єкти стають ідеальним прикладом для дослідження галактик, надто далеких і не дуже яскравих, щоб їх можна було побачити у якийсь інший спосіб.

Джерело: ESA