Служба 103: для чого впроважують стандарти ЄС і хто такі парамедики

З 1 січня 2025 року всі бригади швидкої допомоги в Україні комплектуються лише парамедиками та екстреними медичними техніками.

Це частина масштабної реформи, спрямованої на створення єдиного ланцюжка порятунку – від моменту виклику до спеціалізованої допомоги в лікарні.

Про розробку та впровадження змін в Україні, а також навчання та перепідготовку кадрів – у матеріалі Фактів ICTV.

Герої без зброї: хто такі парамедики

Тривалий час екстрена медична допомога в Україні стикалася з відсутністю сучасних методів лікування, довгим часом реагування на виклик, браком фахівців та проблемами у підготовці кваліфікованих кадрів.

За вісім років реформи багато що змінилося: від стандартів надання догоспітальної допомоги до навчання персоналу, які проводили за підтримки міжнародних партнерів, як-от Програма розвитку ООН (ПРООН) та Європейський Союз (ЄС).

Крім того, Кабмін затвердив створення мобільних команд, які працюватимуть за класифікацією ВООЗ для допомоги постраждалим.

Тож з 2025 року у складі бригад завжди присутні парамедики та екстрені медичні техніки.

Різниця між ними полягає в обов’язках та рівні медичної підготовки.

Після перекваліфікації парамедик (фельдшер, медсестра чи медбрат) проводить обстеження, встановлює попередній діагноз, надає медичну допомогу, асистує під час процедур і операцій, може приймати пологи та здійснювати реанімаційні заходи.

Він також має право виписувати рецепти (крім наркотичних і психотропних засобів) і самостійно надавати невідкладну допомогу.

Натомість екстрений медичний технік працює під керівництвом лікаря або парамедика, оцінює місце події та стан пацієнта, бере участь у медичному сортуванні, надає першу допомогу, транспортує пацієнтів, працює з обладнанням швидкої та стежить за його справністю, а також може керувати санітарним автомобілем.

Як триває реформа і підготовка фахівців

Парамедики, які є ключовою ланкою екстреної медицини, проходять багаторівневу підготовку.

Для фахівців, які вже працюють, курс передбачає теоретичні модулі з актуальних протоколів надання допомоги, практичні тренінги на симуляційному обладнанні та стажування під керівництвом досвідчених інструкторів.

Обов’язковим етапом є підсумковий іспит, який перевіряє вміння швидко ухвалювати рішення в умовах дефіциту часу.

Така багатогранна підготовка забезпечує готовність до роботи в динамічному середовищі, де кожна хвилина має вирішальне значення.

Директорка Бахмутського медичного фахового коледжу Наталя Красножон була дотичною до розробки та адаптації освітніх програм згідно з вимогами ЄС.

У 2019 році спільно з проєктами ПРООН заклад розробив державні стандарти навчання.

Крім того, було створено сучасну навчально-практичну базу та вдосконалено систему перепідготовки кадрів.

Це дає змогу майбутнім екстреним медичним технікам за 150-200 годин опанувати нові навички та підвищити рівень підготовки фельдшерів та медичних сестер.

Причому без відриву від основної діяльності, що надзвичайно важливо в нинішніх умовах.

— За максимально короткий термін наші випускники відпрацьовують комплексні сценарії на спеціальних тренажерах і в реальних умовах. Це просто унікальний досвід для нашої країни, — каже Наталя Красножон.

За її словами, у 2023 році до програми навчання долучився Сумський медичний коледж.

Тож підготовка екстрених медичних техників модернізуватиметься й надалі: більше уваги приділятимуть тактичній медицині, психологічній підтримці персоналу та використанню у навчанні симуляційних технологій.

Крім того, планується розширення мережі мобільних медичних бригад, зокрема у зоні активних бойових дій та на прифронтових територіях.

Приклад Олександра Безуглого, який до реформи працював водієм карети швидкої, це лише підтверджує.

Після Бахмутського фахового медичного коледжу він вже вміє тампонувати рани, накладати турнікети, міряти тиск тощо.

– Теорію ми проходили онлайн, а практичних навичок і досвіду набували у Краматорську. Під час бойових дій такі знання були надзвичайно важливими для моєї роботи, – каже екстрений медичний технік з Мирнограду.

Наразі це дає змогу ефективно взаємодіяти не лише в гострих ситуаціях, але й під час планових викликів.

В умовах сьогодення ектренка – один із найнадійніших гвинтиків всієї системи охорони здоров’я.

Адже за будь-якої погоди та ситуації медики мчать на допомогу. І саме від професіоналізму бригади швидкої залежить життя.