Українці висловили своє бачення щодо того, як має вшановуватися пам'ять про загиблих воїнів. Як свідчать результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", дві третини опитаних (65%) вважають, що місця та заходи вшанування мають викликати вдячність і визнання героїзму, половина (50%) — пам’ять про події та повагу до загиблих.
Які форми вшанування підтримують українці?
Пріоритетними способами збереження пам’яті про війну називають:
- підтримку родин загиблих (52%),
- створення документальних і художніх фільмів (48%),
- відкриття музеїв і тематичних виставок (36%),
- започаткування Парку пам’яті (35%),
- встановлення монументів чи скульптур (34%),
- стипендії для дітей на честь полеглих (30%),
- загальнонаціональний урок пам’яті (26%),
- створення цифрового меморіалу (25%),
- алеї пам’яті (24%),
- навчальні курси у школах і вишах (21%).
- 64% респондентів готові відвідувати місця поховання загиблих, 39% — відкриття пам’ятних об’єктів.
На думку опитаних, питання вшанування мають вирішувати:
- органи місцевого самоврядування (39%),
- Український інститут національної пам’яті (36%),
- родичі загиблих (32%).
Також згадували:
Верховну Раду (27%),
Уряд або окремі міністерства (25%),
Президента (22%),
громадські та благодійні організації (19%).
Роль Українського інституту національної пам’яті
52% вважають, що головним завданням інституту має бути збір інформації та дослідження фактів про війну.
Інші важливі функції:
- поширення інформації у світі (31%),
- збереження даних про колаборацію (28%),
- виховання патріотизму (24%),
- протидія російській пропаганді (24%),
- розробка державної політики пам’яті (21%),
- створення меморіалів і архівів (19%).
Опитування показало, що українці прагнуть справедливості та шанування подвигу тих, хто боровся за свободу країни, а також готові долучатися до цього процесу.