У ЄС немає одностайності щодо передачі Україні заморожених активів РФ, низка “впливових гравців” проти — Politico

Президент США Дональд Трамп поводиться так, ніби у нього на руках “усі козирі” в переговорах щодо припинення війни РФ проти України. Але у Брюсселя є власна “секретна зброя” на 200 мільярдів євро, пише Politico.

Після того, як 18 лютого європейські уряди не брали участі в переговорах США та РФ про припинення війни Росії проти України, вони могли б вдатися до конфіскації заморожених російських активів. На щастя для Союзу, левова частка цих коштів - близько 200 мільярдів євро, зберігається в брюссельській фінансовій установі Euroclear і приносить відсотки. З іншого боку, США володіють лише 5 мільярдами доларів.

Використання цих активів було б радикальним варіантом, який майже напевно гарантував би Європі “більше місця” за столом переговорів після того, як США і Кремль “відсторонили” її від участі в нещодавніх переговорах в Ер-Ріяді.

Але в той час як міністри фінансів і глави центральних банків збираються цього тижня в Південній Африці на саміт G20, уряди ЄС залишаються розділеними щодо того, чи допоможе використання цих коштів переконати Трампа в тому, що Брюссель все ще “має певні м'язи”, або ж усе матиме зворотний ефект.

“Розмінна монета”

На тлі навислої загрози “відходу” США від України прихильники жорсткої лінії щодо РФ стверджують, що розморожування грошей і передача їх Києву сприятиме позиції України на полі бою та у протистоянні вимогам Трампа.

“[Замороженими російськими активами] ми можемо замінити підтримку США, якщо США все ж таки вирішать більше не підтримувати Україну. У нас є російські заморожені активи в Європі на суму 300 мільярдів євро, і ми повинні їх використати”, - сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у понеділок, 24 лютого, у Брюсселі, поруч зі своїми колегами з Данії, Швеції, Литви та Латвії. 

Хоча точна сума заморожених російських активів у Європі не визначена, вважається, що вона становить близько 200 млрд євро, а не 300 млрд євро.

Сусідні з Росією країни Балтії та Північної Європи вважають, що ці гроші мають бути передані Україні негайно. Таку позицію підтримують Польща, Чехія та головний дипломат ЄС — експрем'єр-міністр Естонії Кая Каллас.

“Я не приймаю аргумент, що це юридично проблематично... нам потрібна політична воля, щоб це зробити”, - сказав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, додавши, що скептично налаштовані столиці “повинні надати вагоміші аргументи”.

Але в протилежному таборі в Європі є великі гравці - Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, які побоюються, що, конфіскувавши кошти, ЄС відлякає міжнародних інвесторів і втратить свою найбільшу перевагу в мирних переговорах.

“Якщо ви розморозите [активи] і віддасте [їх] Україні, у вас їх більше не буде, і ви не зможете використовувати їх як розмінну монету”, - зазначив дипломат ЄС із другого “табору” на умовах анонімності.

Президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі з Трампом у Білому в понеділок наполягав на тому, що західні союзники можуть законно використовувати доходи від активів під час війни, але додав, що захоплення самих резервів було б незаконним. Однак він зазначив, що їх заморожування дає важливий важіль впливу.

“Це частина переговорів щодо закінчення війни”, - підкреслив Макрон.

Сама Каллас визнала, що шанси на конфіскацію російських коштів у найближчому майбутньому невеликі.

“Для цього нам потрібна підтримка всіх. Поки що у нас її немає”, - сказала вона під час пресконференції в понеділок.

Заморожені активи як важіль впливу

Табір, який виступає проти конфіскації активів, стверджує, що розморожування коштів зараз підірве важелі впливу ЄС на мирні переговори з Росією.

Після зустрічі з міністром закордонних справ РФ Сєргєєм Лавровим в Ер-Ріяді минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо припустив, що ЄС у якийсь момент доведеться долучитися до мирних переговорів через санкції, запроваджені проти Росії.

Європейські країни визнають, що заморожені російські активи на мільярди євро дають їм додатковий вплив на Кремль.

“Якщо вони [Росія] дійсно хочуть отримати ці гроші назад, то повинні дати щось натомість”, - сказав цитований вище дипломат ЄС.

Хоча естонський міністр Цахкна підтримує передачу заморожених грошей безпосередньо Києву, уряд його країни також визнає перевагу утримання цих коштів як важеля впливу. У документі, підготовленому для зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, з яким ознайомилося видання Politico, Естонія заявила, що “подальше утримання активів слугує фінансовим і дипломатичним важелем, гарантуючи, що Росія матиме чіткий, відчутний стимул для переговорів про врегулювання і виплату компенсації Україні”.

Лідери 27 країн ЄС також законодавчо закріпили, що активи залишатимуться замороженими доти, доки Росія не погодиться виплатити Україні повоєнні репарації.

200 мільярдів євро, зокрема, розглядаються “як бонус” для покриття витрат на відновлення України, які Світовий банк оцінює у 486 мільярдів доларів.   

“Багато хто виступає проти розморожування, тому що вони бачать у цьому гроші на реконструкцію”, - сказав ще один європейський дипломат.

Раніше Bloomberg повідомляло, що  ЄС шукає активніші способи використання заморожених активів Центробанку РФ, намагаючись забезпечити фінансову й військову підтримку України на тлі ризику того, що США можуть скоротити свою допомогу.

Тим часом, за даними Reuters, Росія може погодитися “поступитися” замороженими в Європі активами для відновлення України. Але Москва, ймовірно, наполягатиме на тому, щоб частину грошей було витрачено на відновлення українських територій, які російська армія захопила та планує утримувати й надалі.