Україна та США узгодили умови договору про корисні копалини – FT публікує деталі
Україна та США узгодили умови договору про корисні копалини – FT публікує деталі

Україна та США узгодили умови договору про корисні копалини – FT публікує деталі

Дональд Трамп (Ілюстративне фото: ALLISON ROBBERT / EPA)

Київ узгодив з Вашингтоном умови угоди про корисні копалини, котра, як сподіваються українські посадовці, покращить відносини з адміністрацією Дональда Трампа та прокладе шлях до довготривалих зобов'язань США у сфері безпеки. Про це заявляє видання Financial Times з посиланням на анонімних посадовців України.

Співрозмовники медіа заявили, що Київ тепер готовий підписати договір про спільну розробку своїх корисних копалин, зокрема нафти та газу, після того, як Штати відмовилися від вимоги отримати право на $500 млрд потенційного доходу від експлуатації ресурсів.

Українські посадовці стверджують, що домовилися про набагато вигідніші умови й описували угоду як спосіб розширення відносин зі США, аби зміцнити перспективи Києва після трьох років повномасштабної війни.

Видання стверджує, що в остаточній версії угоди, датованій 24 лютого, передбачається створення фонду, у який Україна вноситиме 50% доходів від "майбутньої монетизації" державних ресурсів, зокрема нафти та газу, а також супутньої логістики. Цей фонд буде інвестувати у проєкти в Україні.

За даними видання, фонд не буде включати ті ресурси, від яких Україна вже отримує дохід до бюджету, тобто не охоплюватиме поточну діяльність "Нафтогазу" або "Укрнафти".

Проте в угоді не згадуються гарантії безпеки від США, на котрих з самого початку наполягав Київ, зауважує FT. Також, додає медіа, у тексті немає таких важливих питань, як розмір долі Штатів у фонді та умови угод про "спільне володіння", котрі повинні бути врегульовані наступними договорами.

Українські чиновники заявили виданню, що угода була схвалена міністрами юстиції, економіки та закордонних справ, й заявили про перспективу візиту Володимира Зеленського до Білого дому у найближчі тижні, аби підписати документ з Дональдом Трампом.

"Це буде шанс для президента [Зеленського] обговорити загальну картину. А потім, після цього, ми зможемо подумати про наступні кроки", – заявив один з посадовців.

Читайте також
Міністр фінансів США розкрив деталі угоди з Україною про корисні копалини

Як пише FT, перша пропозиція від адміністрації Трампа передбачала створення інвестиційного фонду реконструкції, у якому США мали б зберегти 100% частку. Україна мала б вносити 50% доходів фонду від видобування корисних копалин, зокрема нафти, газу та пов'язаною з ними інфраструктури, до максимальної суми у $500 млрд.

Ці умови, котрі українські посадовці назвали неприйнятними, були прибрані з остаточного проєкту угоди.

Мандат фонду на інвестування в Україну – ще одна зміна, до якої прагнув Київ. За даними медіа, у новому документі зазначено, що Штати підтримають економічний розвиток України в майбутньому.

Чиновники України додали, що договір є лише "рамковою угодою", і що жодні ресурси не перейдуть з рук до рук, поки не буде створено фонд, що надасть їм час залагодити будь-які потенційні розбіжності. Серед нерозв'язаних питань – узгодження юрисдикції документа.

Також уряд України повинен буде отримати схвалення договору від парламенту, опозиційні депутати якого дали зрозуміти, що принаймні проведуть "гарячі дебати", перед тим як ратифікувати угоду, зауважує FT.

Міністерка юстиції Ольга Стефанішина заявила виданню, що цей договір – "лише частина загальної картини".

"Ми неодноразово чули від адміністрації США, що це [угода] частина більш масштабної картини", – зазначила чиновниця.

Українські медіа Суспільне та Економічна правда з посиланням на джерела також пишуть про умови договору, схожі на опубліковані FT.

  • Напередодні президент США Трамп заявив, що завдяки угоді про корисні копалини з Україною Штати повернуть "десятки мільярдів доларів". Раніше політик говорив про нібито сотні мільярдів українського боргу.

  • Президент Зеленський заявляв, що Україна отримала $100 млрд допомоги від США. Він додав, що насправді не готовий фіксувати навіть $100 млрд "боргу", оскільки ці кошти виділялися як гранти.

  • Український лідер пояснював, що перший варіант угоди не підписали через проблеми з гарантіями безпеки у тексті.

Читайте також
"Хто дасть кращі гарантії Україні". У Польщі та Латвії висловилися щодо договору про копалини від ЄС
Джерело матеріала
loader