/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F9ad07e14ba352ac6d68d35e108ccb9af.jpg)
"Протишоки", операції 24/7: як працюють мобільні військові шпиталі на передовій
Умови, в яких доводиться працювати медикам у військових шпиталях – надзвичайно складні. Детальніше про це розповідає 24 Канал в межах програми "Кордон.UA".
Про етапи порятунку бійців
У військових шпиталях лікарі та медсестри працюють у стресових умовах. Повнота оцінки лікарем отриманих поранень, точність встановленого діагнозу, швидкість надання медичної допомоги вирішують подальшу долю військовослужбовця.
"Наш прикордонний шпиталь розгорнутий в межах медичних сил ЗСУ для надання медичної допомоги пораненим та травмованим військовослужбовцям Сил оборони. Є дні, коли у нас багато роботи, а є дні, коли у нас дуже багато роботи", – поділився Олександр Цибульський, начальник мобільного шпиталю.
Хірург військового шпиталю на Донеччині Ярослав Голод розповів, з якими пораненням здебільшого українські захисники потраплять в руки медиків.
Найчастіше — це осколкові поранення, це прильоти FPV-дронів. Найнебезпечніші — це поранення голови, грудної клітини та черевної порожнини,
– озвучив Ярослав Голод.
Важливий етап порятунку військових після того як їх поранених евакуювали з позицій до шпиталю – стабілізація стану бійця. Це надзвичайно складне і важливе завдання. Начальник мобільного шпиталю Олександр Цибульський розповів як це відбувається.
"Коли військовослужбовець отримує поранення середньої тяжкості та вище, він обов'язково потрапляє в "протишоки". Тут ми стабілізуємо його стан, приводимо до середніх показників і вже вирішуємо, що робити далі", – озвучив Цибульський.
Коли ризик "втратити" пацієнта минає і його стан вдається стабілізувати, лікарі переходять до наступного етапу порятунку – визначають, яку саме операцію потрібно провести пацієнту і чи можна це зробити тут на місці у шпиталі.
Історії поранених українських військових
Двоє військовослужбовців розповіли як отримали поранення та опинилися у шпиталі. Один з них – водій, він поділився, що вивозив побратимів на позицію, а коли повертався, то потрапив під удар ворожого FPV-дрона.
"Зараз почуваюся нормально, лікарі сказали, що все буде добре", – озвучив поранений.
"Потрапили під артилерійський обстріл, отримав поранення. Руки й ноги цілі — це вже добре. Бувало й гірше", – розповів інший поранений.
Цей мобільний шпиталь на передовій в Донецькій області за складністю та тривалістю проведених тут операцій нічим не поступається іншим стаціонарам в тилу.
Хірург Ярослав Голод розповів, що днями була операція, яка йому запам'ятається надовго. У бійця було дуже складне поранення, з масивним дефектом грудної клітки та черевної порожнини. Анестезіолог Володимир Кнапік, який працює в цьому мобільному шпиталі, розповів, що операція тривала чотири години.
Моє завдання — життя, здоров'я пацієнта на столі, вивести його зі стану шоку, стабілізувати життєво важливі показники,
– зазначив Володимир Кнапік.
Головна відмінність мобільних шпиталів на фронті від медичних закладів у тилу полягає у тому, що тут медики рятують, а не лікують. Після того, як стан бійців вдалося стабілізувати, їм провели перші невідкладні операції, їх евакуюють до лікарень якомога далі від зони бойових дій для подальшого лікування та реабілітації.
Хірург Ярослав Голод уточнив, що на поранених часто-густо чекає не одна операція, а декілька. В першу чергу пріоритетним є зупинка кровотечі, для цього залучається одразу дві бригади. Після того, як це вдається зробити, медики приділяють увагу іншим ушкодженням бійця.
Наша операція — це тільки перший етап. Пацієнт буде прооперований через 12 – 24 години. Коли це буде, будуть вирішувати вже на наступних етапах медичної евакуації. Його чекає ще не одна операція,
– розповів Ярослав Голод.
Мобільний шпиталь прикордонників — це одна з перших ланок порятунку військовослужбовців в умовах війни. Тут кожен день — нові виклики, нові пацієнти, але й нові шанси на життя.

