/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F11%2F5b0dfc5e6726795f92d7f0d27399b172.jpg)
Повернутись чи залишитися? Як змінюються правила для українських біженців у 2025 році
Європейські країни продовжують змінювати правила перебування українських біженців. Одні скорочують допомогу, інші не продовжують тимчасовий захист, треті створюють центри для повернення. Втім, усе це переважно стосується тих, хто за три роки так і не знайшов свого місця під «європейським сонцем». Адаптованих і працевлаштованих у більшості країн Європи, як і раніше, охоче приймають, навіть незважаючи на зростання безробіття. Зрозуміти європейців можна: три роки – це справді достатній термін для того, щоб визначитися, чим людина хоче займатися, окрім отримання допомоги.
Які нововведення готують для українських біженців у різних країнах – у матеріалі Коротко про.
Німеччина: можна залишитись ще на рік
Кількість українських біженців: 1 243 445
Кожен третій українець у Німеччині має намір залишитись там на кілька років, ще майже чверть – мінімум на рік. Залишитися назавжди планують 8% опитаних українців. Такі результати показало дослідження, проведене минулого року Міграційною платформою EWL разом із Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету. Цифри для України невтішні, особливо з огляду на те, що Німеччина є лідером за кількістю українських біженців: за даними ООН, станом на січень 2025-го їх кількість у країні становила 1,243 млн.
Поки що дозвіл на проживання громадян України в Німеччині в рамках тимчасового захисту буде автоматично продовжено до 4 березня 2026 року. Для цього не потрібно подавати заявку на продовження дозволу на перебування та не потрібно з цього приводу звертатися до відомства у справах іноземців.
Нагадаємо, що у липні минулого року медіа навперебій обговорювали новини про те, що Німеччина розглядає можливості ПМП для українських біженців. Сьогодні ці розмови стихли, адже тренди на німецькому ринку праці змінилися. Як пише DW, якщо до осені 2024-го ключовою проблемою вважався дефіцит трудових ресурсів, що загострюється, то з кінця минулого року в Німеччині почало зростати безробіття на тлі попереджень великих компаній про майбутні масштабні звільнення.
Якщо на початку 2022 року українських біженців охоче приймали у Німеччині, сьогодні ситуація змінилася. Фото: Adam Berry/Getty Images
Чехія: центри повернення українських біженців
Кількість українських біженців: 389 830
У Чехії планують створити «центри повернення», які допоможуть українським біженцям повертатись на батьківщину. Про це повідомили в Міністерстві внутрішніх справ Чехії.
Однак з середини 2025-го українці в Чехії зможуть отримати спеціальний дозвіл на довгострокове перебування - ZDP, або dlhodobий pobyt, який розрахований на 5 років та надає повний доступ до ринку праці і звільнення від проходження адаптаційно-інтеграційних курсів.
Дозвіл можуть отримати українці, які два роки безперервно перебувають у Чехії під тимчасовим захистом, не отримують гуманітарної допомоги, не мають заборгованостей з медстрахування, мають достатній дохід, мають можливість самостійно оплачувати житло.
Реєстрація охочих перейти на довгострокове проживання розпочнеться орієнтовно у середині 2025 року. Заявку на отримання спеціального дозволу має подавати вся сім'я, яка мешкає в одному домогосподарстві.
Нідерланди: цільові курси повернення
Кількість українських біженців: 121 645
Ще у вересні міністр з питань притулку та міграції Нідерландів Маржолейн Фабер наполегливо говорила про плани зменшити термін дії дозволів на проживання для біженців, але сьогодні риторика змінилася. Одержувачі допомоги, як і раніше, країні не потрібні, а от для тих, хто працює і платить податки, хочуть зробити виняток.
В уряді Нідерландів вважають, що українці, які працюють у країні, сплачують податки і таким чином «роблять максимальний внесок», мають отримати можливість залишитись у Нідерландах довше, повідомляє De Telegraaf.
У своєму листі до Нижньої палати парламенту Маржолейн Фабер пропонує вигадати «національну альтернативу» для українців у країні. Зокрема, міністр пропонує залишати статус ВНЖ українцям до того часу, «поки вони перебувають тут і роблять внески та вкладають якомога більше в наше суспільство та економіку».
Водночас пропонується вжити заходів для стимулювання добровільного повернення, якщо ситуація з безпекою в Україні дозволить це зробити.
"Таким чином ми йдемо назустріч бажанню України відбудовувати країну в майбутньому за допомогою власних громадян", – пише Фабер.
Програми добровільного повернення пропонують певну суму грошей людям, які хочуть репатріюватись, але, за словами міністра, для українців буде зроблено більше. Йдеться про підготовку українців до участі у відновленні, наприклад, за допомогою цільових курсів.
Ірландія: житла за рахунок держави не буде
Кількість українських біженців: 112 680
З березня 2025 року в Ірландії почнуть діяти нові обмеження щодо розміщення біженців. Зокрема, буде обмежена кількість людей, які користуються безкоштовним житлом: згідно з новими правилами, особам, які нещодавно прибули в країну, житло за рахунок держави не надаватиметься.
Також українців почнуть виселяти з державного житла, і насамперед це торкнеться тих, хто прожив у ньому найдовше. Крім того, можуть бути запроваджені обмеження для людей, чий дохід перевищує встановлений рівень. Такі заходи спрямовані на скорочення бюджетних видатків та заохочення українців прискорити адаптацію.
В уряді не перший місяць говорять, що довготривала підтримка українців створила нерівні умови на ринку житла для інших орендарів, і це несправедливо. Виплата на проживання (ARP) у розмірі 800 євро надавалася незалежно від того, чи працював біженець і який мав дохід. Це давало українцям перевагу, якої не мали інші орендарі.
Норвегія: знайшла багато «безпечних регіонів»
Кількість українських біженців: 78 850
Влада Норвегії почала відмовляти українським біженцям у статусі захисту ще торік, заявивши, що багато з них більше не відповідають критеріям колективного захисту. Адже в багатьох регіонах України, виявляється, «цілком безпечно».
З 13 січня 2025 року список безпечних регіонів був розширений. Згідно з рішенням норвезького Управління у справах іноземців (UDI), допомога у наданні тимчасового захисту тепер не поширюватиметься на мешканців наступних областей:
- Черкаська,
- Чернівецька,
- Івано-Франківська,
- Хмельницька,
- Кіровоградська,
- Київська (крім Києва),
- Львівська,
- Полтавська,
- Рівненська,
- Тернопільська,
- Вінницька,
- Волинська,
- Закарпатська,
- Житомирська.
У UDI пояснили, що ці зміни не стосуються осіб:
- які подали заяву про захист до 28 вересня 2024 року;
- які раніше отримали дозвіл і продовжують його;
- що прибувають до Норвегії по лінії Програми медичної евакуації;
- є близькими родичами тих, хто отримав колективний захист у Норвегії (подружжя, дітей віком до 18 років та інших членів сім'ї, які проживали спільно до 24 лютого 2022 року).
У Норвегії багато біженців більше не відповідають критеріям колективного захисту. Фото: Beata Zawrzel/NurPhoto via Getty Images
Естонія: захист продовжують не всім
Кількість українських біженців: 37 415
У вересні 2024 року Департамент соціального страхування Естонії змінив умови надання одноразової виплати на оренду житла для тимчасових переселенців. Тепер грошову допомогу надають лише тим українцям, які нещодавно прибули до країни.
На початку грудня в Естонії почалося продовження видів проживання для тих, у кого термін тимчасового захисту спливав 3 березня. І тут на деяких чекав сюрприз: дуже лояльна до українців Естонія таки виконала свою обіцянку і перестала продовжувати ВНЖ тим, хто навіть не подумав адаптуватися: не пройшов курс інтеграції та базовий рівень мови А1. З 4 березня ці люди втрачають не лише допомогу, а й медстрахування, та й влаштуватися на роботу буде проблематично. Справа в тому, що без ВНЖ в Естонії можна влаштуватися тільки на роботу із зарплатою не нижче 0,8 від середньої країни, а без знання мови це практично нереально.
Також в Естонії різко скорочується допомога біженцям, яка надається різними гуманітарними організаціями, що пов'язано із припиненням діяльності Агентства з міжнародного розвитку (USAID) на 90 днів. Місцеві некомерційні організації отримували фінансування від USAID на десятки мільйонів євро, і частина цих грошей йшла на організацію різноманітних заходів для біженців, навчальні програми, курси, семінари, купівлю квитків на концерти та виставки тощо.
Естонські некомерційні організації, які займаються гуманітарними питаннями та одержують фінансування від USAID, ситуацію не коментують. Як пишуть місцеві ЗМІ, гуманітарні донори радять одержувачам «тримати себе в руках», а то грошей не буде і через 90 днів.
