Киянин, друг доньки Путіна і організатор переговорів з Трампом: хто такий Кіріл Дмитрієв

На днях весь світ обговорював блискавичну місію емісара Трампа – мільярдера Стіва Віткоффа до Москви, а також розмову між президентом США та російський диктатором Путіним, як стала наслідком цього вояжу і дала старт сепаратним переговорам Америки та Росії про завершення війни в Україні.

24 Канал, базуючись на матеріалах видань "Важниє історії" та Insider, привідкриває завісу над таємними переговорами та розповідає, хто з вірогідністю в 99% займався їхньою організацією з боку Росії. Спойлер – це колишній киянин, який був улюбленцем Савіка Шустера, ба більше – швидше за все, досі є громадянином України.

Хто такий Кіріл Дмитрієв і звідки знає Трампа й Путіна

Відразу після повернення з Росії до США Стів Віткофф розповів американським ЗМІ деякі деталі своєї місії. Відповідаючи на питання журналістки CNN Елейні Трін, він розповів про такого собі "пана Кіріла", який з російського боку займався організацією візиту.

У Росії є джентльмен на ім'я Кіріл, він багато зробив для цього (відновлення діалогу Москви і Вашингтона – 24 Канал). Він став важливим провідником, який з'єднав дві сторони,
– Стів Віткофф про організацію переговорів з росіянами.

Прізвища свого контрагента Віткофф не назвав, але видання "Важниє історії" обгрунтовано вважає, що мовиться про такого собі Кіріла Дмитрієва (це також підтверджують і джерела Reuters).

Хто ця людина? Кіріл Дмитрієв має офіційну посаду очільника Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), є фігурантом санкційного списку, але найголовніше – він людина з оточення рідної доньки Путіна Єкатеріни Тихонової.

Путін і Дмитрієв / фото Кремля

Дмитрієв був серед контактерів з Трампом ще під час його першої каденції у Білому домі. У 2017 році, за інформацією Washington Post, він був неофіційним представником Путіна в контактах з адміністрацією президента США.

Трампа тоді представляв Ерік Прінс – засновник однієї з найвідоміших ПВК світу Blackwater. Також Дмитрієв в січні 2017 року зустрічався з представником адміністрації Трампа Ентоні Скарамуччі на форумі в Давосі.

Тоді переговори ні до чого глобального не призвели. Навпаки, Трамп був розчарований і в другій половині своєї каденції вже схилявся більше в бік України, ніж на сторону "свого друга Владіміра". Нагадаємо, що на цей період припало подолання американського ембарго на постачання Україні летальної зброї, посилення американського санкційного тиску на Росію. І хоча ці події сталися не без активного тиску на Трампа зі сторони Конгресу, такі кроки, як розгром вагнерівців під Хішамом у Сирії в 2018 році та ліквідація Касема Сулеймані, про яку досі згадує з явним відчуттям образи Путін, це вже справа руки пана президента.

Попри це, в Росії вирішили відродити старий канал зв'язку (не без допомоги Саудівської Аравії). Наслідки ми побачили 11 лютого, коли літак з Віткоффом прибув до Москви.

На важливу роль Дмитрієва вказує його особиста зустріч з Путіним 13 січня 2025 року. Приводом стала розмова з президентом Росії про промисловість, штучний інтелект (ШІ) та інші проєкти РФПІ на загальну суму в майже 23 мільярди доларів (про це свідчить офіційна стенограма на сайті Кремля).

Кіріл Дмитрієв і Путін / фото Кремля

Цікаво, що про ШІ, як одну з тем півторагодинної розмови з Путіним, згадав у своєму брифінгу сам Трамп, і це одна з найтаємничіших частин його поста. Бо, вибачте, де ШІ, а де Путін, який навіть мобільного телефона не має, з презирством і відвертим нерозумінням ставиться до інтернету і отримає від референтів матеріали не у вигляді гіперпосилань, а виключно роздруківок з папочки. Але якщо розмова з Дмитрієвим була дійсно важливою, то в голові старого підполковника КДБ могло щось і відкластися з фонової теми.

Показово, що після зустрічі з Путіним російські ЗМІ почали "підсвічувати" Дмитрієва. За дивним збігом, не за профілем чиновника, а як чергову людину, що захоплюється Трампом. Можливо, він його любить, не так як Маск, але точно як другий straight man після нього.

При цьому сам Дмитрієв "раптово" опинився у Саудівській Аравії, куди прибув на Future Minerals Forum. Але там російський чиновник говорив не про мінерали, а про стосунки зі США.

При цьому в Дмитрієва дійсно великі зв'язки на Близькому Сході. Серед найбільших партнерів РФПІ – суверенні фонди Катару, Саудівської Аравії та ОАЕ. У правліннях і радах директорів цих фондів засідають глави держав і урядів та їхні родичі – всі вони постійні співрозмовники Дмитрієва. Вірогідно, саме через них він і вийшов на Віткоффа.

Росія і США можуть мати нормальні відносини, однак для цього потрібні люди, які будуть сфокусовані на вирішенні проблем,
– Дмитрієв в Ер-Ріяді говорить не за офіційним профілем, 16 січня 2025 року.

Сміливі кроки президента Трампа сьогодні демонструють, що рішуче керівництво може змінити хід історії, розблокувавши економічне зростання і перетворивши глобальні виклики на можливості для діалогу і вирішення проблем шляхом вирішення проблем,
– Дмитрієв нахвалює лідерство Трампа 21 січня 2025 року, тобто наступного дня після інавгурації президента США та його першої хвилі виконавчих указів.

Цікаво, що в цей час на Близькому Сході знімав вершки з угоди між Ізраїлем та ХАМАС спецпредставник Трампа Віткофф. Схоже, ці "збіги" були використані для спроби одним пострілом вбити кількох зайців.

Що відомо про біографію Кіріла Дмитрієва

Дмитрієву майже 50 років (12 квітня 1975 року), він росіянин, але народився в Києві, його батько – вчений-біолог зі світовим ім'ям. Олександр Дмитрієв – багаторічний завідувач Лабораторії імунітету рослин Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, віце-президент Українського товариства фітопатологів.

А у 80-ті ще й обіймав високі посади в комуністичній партії, яка тоді керувала у СРСР. Дмитрієв був завідувачем сектору природничих та технічних наук ЦК компартії України.

До України родину перевіз дід Кіріла Дмитрієва, полковник Пьотр Дмитрієв, який сам народився у Санкт-Петербурзі. Він ветеран Фінської війни та Другої світової, учасник оборони Києва, Сталінградської битви та битви на Курській дузі, згодом був у складі радянського окупаційного корпусу в Румунії (там у Констанці народився в 1947 році його син Олександр, батько Кіріла Дмитрієва). Згодом його перевели до Київського воєнного округу командувати військами РХБЗ.

Тобто слід розуміти, що родина належала до радянської еліти.

Дідусь Кіріла Дмитрієва / скриншот з сайту "Безсмертний полк". Зверніть увагу на особу упорядника

У розпал "перебудови" 14-річному Дмитрієву пощастило поїхати до США за програмою "Народна дипломатія", тож він полишив київський фізико-матемаичну школу та перебрався до Каліфорнії до місцевого Foothill College.

"Пощастило", мабуть, краще взяти в лапки, бо в ті часи везіння могло пояснюватися або великим "блатом" і приналежністю до радянської еліти, або прямим стосунком до КДБ. Або й тим й іншим.

Оскільки Дмитрієву тоді було всього 14 років, у голові відразу спливають образи з серіалу "Американці" або шпигунського блокбастеру "Червоний горобець", який ми всі вважали "клюквою", але після серії останніх викриттів реальних російських шпигунів більше не будемо (про це трохи далі).

• В Америці він закінчив коледж, а згодом отримав вищу освіту. У 1996 році Дмитрієв отримав диплом з відзнакою у Стенфорді, а в 2000-му – МБА у Гарварді. Останній ступінь він отримував вже як інвестбанкір з досвідом роботи у топових фінустановах світу, таких як McKinsey та Goldman Sachs. Тут треба також нагадати про унікальне "щастя", бо зелених випускників вишів без досвіду у такі компанії зазвичай не беруть.
• Після цього росіянин (бо тоді для американців всі були росіянами) перебрався до Праги, а згодом повернувся до Москви. Як розповідає у своєму профайлі на Дмитрієва видання Insider, першими кроками молодого "білого комірця" з паспортом громадянина України в Москві стала купівля невеличкої "двушки" на південному сході столиці Росії, а також купівля старенького, але солідного всюдихода Land Rover.

Той самий Insider знаходить цікавинку – на той час Дмитрієв мав український паспорт, але Land Rover оформляв на російське офіцерське посвідчення АМ 1198939, видане 2000 року. За допомогою столичної адресної бази даних The Insider перевірив власників посвідчень зі схожими літерним і цифровим наборами: троє виявилися випускниками академії Служби зовнішньої розвідки (СЗР), 8 – кадровими офіцерами Головного розвідувального управління (руської воєнної розвідки ГРУ, нині ГУ ГШ), а ще 137 проживали в офіцерському гуртожитку при Військово-повітряній інженерній академії імені Жуковського.

Тому або громадянину України – тоді ще не Кірілу, а Кирилу Дмитрієву – дуже пощастило купити десь в переході "лівий" офіцерський квиток, або він вже тоді був завербований російськими спеціальними службами. Якщо це так, то "офіцерську освіту" Дмитрієв здобував десь у проміжку між Стенфордом і Гарвардом, а може й паралельно.

Таким чином, Дмитрієв може бути колегою "Петрова та Боширова" і нехай нікого не обманює на фото 20+ років тому його зовнішність Арсенія Яценюка на старті політичної кар’єри, адже і СЗР і ГРУ потрібні не лише м'язи, але й мізки.

Кіріл Дмитрієв у часи первісного нагромадження капіталу

Дмитрієв був доволі успішним у приватному секторі та зробив собі ім’я як сильний фахівець із залучення західних інвестицій.

Це був початок 2000-х – час, коли Захід повірив у майбутнє Росії, а сама країна ще не стала тиранією й тільки-но звикала не бути бідною після того, як на неї пролився дощ з нафтодоларів.

• Першим місцем роботи в Москві для Дмитрієва стала російська філія американського інвестфонду Delta Private Equity, вже незабаром він став головою Російської асоціації прямого і венчурного інвестування.
• У 2004 році Дмитрієв був оператором великої угоди – продажу російського "ДельтаБанка" американській корпорації General Electric.

Варто зазначити, що "електриків" добряче обдурили – вони заплатили рекордну суму в 100 мільйонів доларів (за іншими даними, взагалі за 150 мільйонів), що було більше номінальних активів установи в майже 2 рази. На початку 2014 року (ще до загарбання Криму) General Electric все ж позбулася проблемного активу, врятувавши десь третину від того, що заплатила. Але нині ця угода виглядає просто казковою, бо корпорація могла втратити взагалі все.

У 2007 році він зробив цікавий фінт та перебрався до рідного Києва, де став працювати на зятя колишнього президента Кучми олігарха Віктора Пінчука в інвестфонді Icon Private Equity. На той час це був один із найбільших фондів прямих інвестицій на ринках України, Росії та країн СНД з капіталом під управління понад 1 мільярд доларів. Цікаво, що після Дмитрієва у Icon Private Equity керуючим партнером фонду був усім добре відомий Максим Нефьодов.

Автори профайлу Дмитрієва на Insider сором'язливо наткають, що саме під крилом Пінчука фінансист набрався досвіду та навчився працювати з адмінресурсом, ніби між рядками звинувативши олігарха в корупції. Втім, треба нагадати, що на той час Кучма вже був на пенсії, а у самого Дмитрієва вочевидь були й інші приклади, зокрема, в Москві, яка тоді була взірцем для всіх колишніх сателітів Росії.

Зазначимо, що резидентом Давосу Дмитрієв став з 2010-го (можна припустити, що бути своїм на швейцарському форумі його навчили саме в оточенні Пінчука).

Лебедина пісня Дмитрієва в Україні

У 2009 році тоді ще молодий фінансист раптово відходить від основного напрямку діяльності та засновує Фонд соціальний ініціатив. Його головним напрямком стало покращення дружби за укріплення зв’язків між Росією та Україною.

Почав колишній киянин дуже ефектно – одразу привіз до столиці України в рамках фестивалю "Єдиний Світ Творчості" (як вам назва?) розпіарений до неможливості оркестр "Віртуози Москви" на чолі з зірковим Владіміром Співаковим.

Тодішній посол Росії в Україні Чєрномирдін та Дмитрієв вже без підборіддя, але з комуністом Симоненком на задньому фоні / скриншот з відео

Великий концерт відбувся в грудні 2009 року в будинку київської філармонії. Захід супроводжувався потужної рекламною кампанією на ТБ і мав стати однією зі спроб росіян продемонструвати ефективність своєї м'якої сили.

Тоді Дмитрієв казав, на що витратив купу грошей: "на тлі ускладнення політичних відносин України та Росії особливо необхідні події, що демонструють суспільне і культурне єднання народів двох країн".

Дмитрієв (у першому ряді сидить другий зправа) серед представників української та російської еліти на концерті в київській філармонії 7 грудня 2009 року / фото Таблоїд

Молоді таланти – це погляд у майбутнє, надія на завтрашній день, у якому утвердиться міцне співробітництво України і Росії,
– сказав Дмитрієв.

Тоді ж Дмитрієва спробували розкрутити максимально – його навіть затягнули на головне політичне шоу "ШустерЛайв", де він став резидентом на цілий сезон та розповідав про "економічний голодомор", якщо Україна відмовиться від зв'язків з Росією.

Резидент шоу Шустера (подивіться, у якій компанії):

Також "ШустерЛайв" зробило окреме пряме включення з концерту та записало дивну сцену за участю Дмитрієва. Він більшу частину ефіру стояв з розумним видом біля російського посла Чєрномирдіна, ніби натякаючи, що є значною фігурою. Скільки все це коштувало – важко уявити.

Кіріл Дмитрієв на "ШустерЛайв" – це не учбова тривога (починається з 5-ї хвилини, але подивіться спочатку – побачите багато цікавого). До речі, на 8:54 Дмитрієв робить Чєрномирдіну "масаж":

На 7:39 Дмитрієву нарешті дали слово, також послухайте, що сказав Співаков:

Привезені до Києва московські музики стали лебединою піснею Дмитрієва в Україні, й він полишив перспективу стати українським політиком (вочевидь невідомі потужні сили робили хлопцю "біографію") і повернувся до Росії в 2011 році, де на нього чекав шалений кар'єрний прорив.

Член "ближнього кола" Путіна

У 2011 році Дмитрієв повернувся з Києва до Москви. Як стверджує російське видання "Мєдуза", протекцію вже колишньому підлеглому організував Пінчук, який познайомив Дмитрієва з тезкою Владіміром Дмитрієвим – головою корпорації ВЕБ (колишнього Внєшекономбанка Росії), той українцю довірився і став провідником у світі великих російських грошей. Втім, інші джерела говорять, що своєму злету Дмитрієв зобов’язаний не лише протекції Пінчука (про це далі).

Варто констатувати, що Дмитрієв опинився в потрібному місці в потрібний час і прийшов до успіху. Бо справжні гроші в Росії робляться лише в тісній зв’язці з державою. На корупції та непотизмі, що дозволяє "сісти на потоки" та збирати шалену корупційну ренту.

Розумаха Кіріл Дмитрієв це добре зрозумів, тому інвестував значний ресурс для того, щоб потрапити до "ближнього кола" Путіна.

Він одружився з Наталією Поповою – однокурсницею та близькою подругою молодшої доньки російського диктатора Єкатеріни Путіної (тоді – Тихонової). Дружба має цілком зрозумілий практичний вимір – донька Путіна витягнула подругу буквально з низів та перетворила на сучасну "генеральшу Попову". Нині дружина Дмитрієва є світською левицею, заступницею доньки російського диктатора в її кишеньковому фонді "Іннопрактика". Також Попова з 2019 року має посаду "хайтек-омбудсмена", а ще веде декілька телепроєктів на російському ТБ.

Фото Наталії Попової з інстаграм-сторінки

Сам Дмитрієв також тепер входить до опікунської ради фонду Тихонової. У 2015 році він разом із Тихоновою літав на форум у Давос, який тоді ще не був закритий для росіян і представляв собою російський філіал ярмарки марнославства. Також Дмитрієв став дуже важливим для тодішнього чоловіка доньки диктатора Кіріла Шамалова та тодішнього керівника адміністрації президента Росії Сєргєя Іванова (президентом тоді, нагадаємо, був Мєдвєдєв).

Той взяв молодого та перспективного українця під опіку, а звідти вже було недалеко до призначення у РФПІ з лише офіційним статутним фондом в 10 мільярдів доларів (більша частина цих грошей – з Фонду національного достатку – фактично персональна кубишка Путіна, з якої нині він активно фінансує війну проти України).

Дмитрієв та Іванов / фото росЗМІ

Крім того, Дмитрієв з 2014-го потрапив до ради директорів "Ростєлєкому", а також до ради директорів улюбленої іграшки колишнього президента РФ Мєдвєдєва фонда "Сколково", який мав стати російською Силіконової долиною, але став символом розпилів і виявився черговим “потьомкінським селищем”. Також він засідає у наглядових радах “Газпромбанка”, “Алроси”, "Транснєфті", РЖД та має з них свою копійочку.

При цьому Дмитрієв і надалі офіційно був громадянином України. Цілком вірогідно, залишається ним і досі, бо вийти з громадянство доволі складна штука – відповідне рішення ухвалюється на рівні президента.

Номінальним завданням фонду, яким керує Дмитрієв, є залучення іноземних інвестицій в Росію, а також інвестування російських грошей в прибуткові активи. В реаліях це чергова схема по розпилу вищого рівня.

Мабуть, найвідомішим кейсом РФПІ є розробка вакцини проти COVID-19, сумно відомої "Спутнік V". У цей препарат було вкинуто великі гроші і Росія навіть намагался використовувати вакцину як засіб м’якої сили, втім, ефективність препарату виявилась низькою, значна частина грошей зникла, а одного з розробників взагалі вбили за досі не з’ясованих обставин. Вбивці у підсумку дали 14 років і оштрафували на 80 тисяч рублів, а Дмитрієв вийшов сухим з води.

Також ніяк на нього не вплинула інформація про інсайдерську торгівлю – він зливав відомості про угоди тому ж Кірілу Шамалову та іншим. Кримінальний кодекс навіть Росії оцінює такі дії в 7 років за гратами. Але не для Дмитрієва.

Його захищають міцні зв'язки з донькою Путіна. Він залишився в її обслузі й виконував її доручення. Зокрема, надавав свій літак Gulfstream G650 для перельотів в Мюнхен до нового коханця Путіної – танцюриста Ігоря Зеленського (не родича). Для нього донька Путіна згодом зробить власний театр в Криму і перевезе балетну зірку на окуповану територію подалі від "Заходу". Дмитрієв вправно використовує свій статус і часто виступає арбітром, посередником, подекуди й "рішалою" для російського бізнесу, збільшуючи у такий спосіб власні статки.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Дмитрієв одним із перших потрапив під санкції. Вже 28 лютого 2022 року Мінфін США включив фінансиста до SDN List з повним блокуванням активів. Тоді ж РФПІ американські чиновники назвали "символом російської клептократії" та "фондом Путіна", що є чистою правдою.

Втім, американські санкції не завадили Дмитрієву стати приязним до трампового побратима Стіва Віткоффа та організувати з ним на пару сепаратні переговори США та Росії, від яких в шоці вже кілька днів решта світу.