Про здоровий глузд та монетарну політику

Оприлюднено монетарні підсумки 2024 року – «Статистика фінансового сектору», з яких можна оцінити «антиінфляційний» ефект монетарної політики НБУ.

Нагадаю, суть монетарної політики боротьби з інфляцією – це перерозподілити кошти населення з цілей споживання на цілі заощаджень.

Так от, за 2024 рік населення збільшило строкові гривневі вклади лише на 42 млрд грн (у т.ч. строкові депозити – на 29 млрд грн і гривневі ОВДП – на 14 млрд грн).

Дуже скромний результат. Далі можна довго сміятися (чи плакати). 

Банки за 2024 рік виплатили населенню 40 млрд грн процентів по вкладах і ще 5 млрд грн населення отримало за гривневими ОВДП. Разом – 45 млрд грн!

Тобто виходить, що монетарна політика НБУ у 2024 році сама простимулювала інфляційні процеси.

Адже населення отримало процентних доходів більше, ніж зробило нових гривневих вкладів! Це значить, що завдяки політиці НБУ населення отримало ще більше гривневих коштів для їх використання на споживчі потреби, ніж якби НБУ не проводив свою політику «високих процентних ставок»!

Фактично «антиінфляційний» ефект монетарної політики НБУ у 2024 році був від'ємним!

Але й це ще не все! Йдемо далі.

За 2024 рік НБУ надрукував 1,3 трлн грн емісії під конвертацію зовнішньої допомоги Уряду (фіскальний канал емісії).

Виходить, що з цих коштів банки залучили у заощадження лише 3,2% у строкові гривневі вклади (згадані вище 42 млрд грн). От це і є реальна ефективність монетарної політики НБУ, її «коефіцієнт корисної дії» коливається близько 3%.

Більше того, за таку «послугу» банки отримали від держави аж 77 млрд грн процентів по депозитних сертифікатах. Вдвічі більше, ніж залучили депозитів!

Не дивно, що така дивакувата політика не дає жодного антиінфляційного результату.

Трамп часто оперує терміном «політика здорового глузду». Де тут здоровий глузд?