Рік з імплантом у мозку: як змінилося життя першого пацієнта з чипом Neuralink

Рік тому, 30 січня 2024 року, компанія Ілона Маска заявила, що вживила перший імплант Neuralink у мозок людини.

Через рік після імплантації пацієнт може керувати комп’ютером, використовуючи лише силу свого розуму. Як проходило навчання та з якими складнощами зіштовхнувся перший пацієнт з нейроімплантом, пише The Guardian.

Пацієнтом став 30-річний чоловік Ноланд Арбо. У 22 роки він отримав травму під час роботи у літньому таборі в штаті Нью-Йорк. Під час купання в озері друг випадково вдарив його у голову, коли вони разом стрибали у воду.

Лікарі констатували серйозне пошкодження спинного мозку, що позбавило його рухливості нижче шиї.

"Мій мозок – це остання частина мене, над якою я справді відчуваю контроль", – каже Ноланд Арбо.

Тривалий час чоловік був повністю знерухомлений. Він згадує, що міг хіба тримати стилус в роті та перемикати ним пісні на iPad. Однак цього йому було замало. Тому Ноланд вніс своє імʼя до найбільшої бази даних досліджень травм спинного мозку в Північній Америці. Але безрезультатно.

8 років потому він вперше почув про Ілона Маска та його нейрочипи. Вже за 4 місяці після того він опинився на операційному столі – йому імплантували чип Neuralink у моторну кору мозку. Ноланд погодився брати участь у дослідженні Neuralink Prime протягом 6 років.

Мікрочип складається з 1 024 електродів, розміщених на надтонких нитках.

Спочатку Ноланд був розчарований тим, що йому доводиться припиняти використання імпланта кожні 5-6 годин, щоб він міг його зарядити.

Хоча імплантація пройшла успішно, через місяць з’ясувалося, що чип почав втрачати ефективність – електроди відступали від нейронів через природні рухи мозку. Це стало серйозною загрозою для функціональності пристрою.

Проте інженери Neuralink змогли скоригувати роботу пристрою. Вони використали нові алгоритми зчитування сигналів мозку, що дозволило відновити функціональність.

Команда працювала над покращенням системи протягом кількох тижнів, і наразі чип знову дозволяє Ноланду виконувати багато завдань без фізичного контакту з пристроями.

Зараз перший пацієнт з нейрочипом лише за допомогою думки може рухати курсор на екрані, набирати повідомлення та навіть змагатися у відеоіграх.

У перспективі такі пристрої можуть допомагати не лише людям з інвалідністю, а й стати інструментом покращення когнітивних можливостей, підключення до цифрових систем та навіть обміну думками між людьми через нейроінтерфейс.

Однак є низка етичних питань, які викликає використання цієї технології. Наприклад, Ноланд зауважує, що зчитування та передача мозкових сигналів може призвести до можливого несанкціонованого доступу до особистої інформації.