Вчені з Харкова з'ясували, чому відбулося наймасовіше падіння космічних апаратів в історії
Вчені з Харкова з'ясували, чому відбулося наймасовіше падіння космічних апаратів в історії

Вчені з Харкова з'ясували, чому відбулося наймасовіше падіння космічних апаратів в історії

У лютому 2022 року фахівці компанії SpaceX та всієї космічної галузі були шоковані втратою одразу 38 супутників Starlink. Супутники перебували на проміжній низькій орбіті.

Команда дослідників на чолі з вченими Інституту іоносфери НТУ "Харківського політехнічного університету" виявила проблему прогнозування атмосфери, яка може призводити до втрати космічних апаратів, що знаходяться на низькій навколоземній орбіті. Про це повідомили на сайті ХПІ.

Результати наукової роботи були опубліковані в одному з найбільш впливових видань світу про Землю та її оболонки — журналі геофізичних досліджень Geophysical Research Letters ( США).

Так, у лютому 2022 року фахівці компанії SpaceX та всієї космічної галузі були шоковані втратою одразу 38 супутників Starlink. Супутники перебували на проміжній низькій орбіті (~200 км) і мали бути поступово підняті на кількасот кілометрів вище, але натомість втратили керування, зійшли з орбіти та згоріли в атмосфері. Збитки SpaceX склали десятки мільйонів доларів.

"Це стало цілковитою несподіванкою для всіх. Відбулася наймасовіша втрата космічних апаратів в історії. Величезні фінансові збитки і, найголовніше, необхідність запобігти повторенню подібної катастрофи спонукали шукати відповідь на головне питання: що трапилося? Важко пригадати ще один такий випадок, коли більшість фахівців у галузі космічної фізики відкладають всі свої справи і фокусуються на одній-єдиній проблемі. Але ця проблема справді того варта", — розповідає науковець Харківського Політеху Дмитро Котов

За кілька років з’явилися десятки досліджень, які пояснювали катастрофу Starlink впливом магнітних бур, які відбувалися в той самий час. Втім, харківські науковці припустили, що причина катастрофи в чомусь іншому.

Обладнання іоносферної обсерваторії НДІ іоносфери НТУ ХПІ

Використовуючи дані спостережень іоносфери, отримані, у тому числі, за допомогою іоносферної обсерваторії та математичне моделювання навколоземного космічного простору, науковці зробили два відкриття.

"Перше – атмосфера вже була незвичною ще до початку магнітних бурь. Вона була помітно густішою за прогнози міжнародної моделі, яку фахівці використовують для обчислень гальмування супутників в атмосфері. Тобто може бути так, що Starlink зійшли б з орбіти і без впливу бурі. А друге відкриття полягає в тому, що подібні ситуації, коли атмосфера є дуже погано прогнозованою, трапляються досить часто. Отже, допоки модель атмосфери не буде вдосконалена, повторення подібних катастроф є цілком імовірним", — каже Дмитро Котов.

За його словами, тепер на них чекає дослідження атмосфери в спокійних умовах, а вона може бути непередбачуваною.

Нагадаємо, що учені показали новий ядерний генератор для отримання електроенергії на Місяці. Місії на Місяці вимагають розв'язання проблеми постійного забезпечення електроенергією космічних апаратів, що працюють на супутнику Землі.

Теги за темою
Космос
Джерело матеріала
loader
loader