Перепади настрою є нормальним явищем, яке залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів. Однак нещодавно вчені з'ясували точні моменти, коли ми перебуваємо на піку щастя, а також, момент, коли ми падаємо на найдепресивніше дно.
Результати нового дослідження дослідників свідчать про те, що люди найкраще почуваються вранці, в той час як їхній настрій, як правило, падає найсильніше близько опівночі. Такі результати є важливими, тому що показали вченим момент протягом доби, коли наша психіка особливо крихка і схильна до стресу, пише HealthDay.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Дослідження, опубліковане в журналі BMJ Mental Health і проведене групою вчених під керівництвом Фейфей Бу, головної наукової співробітниці з поведінкових наук і здоров'я в Університетському коледжі Лондона, показало, як наш настрій коливається протягом дня, а також як такі чинники, як день тижня і пора року, впливають на наше психічне здоров'я.
Дослідники підкреслили, що ці висновки можуть бути цінними для поліпшення стратегій відстеження та лікування психічного здоров'я. У їхній роботі було проаналізовано дані понад 49 000 учасників, які взяли участь у соціальному експерименті, пов'язаному з пандемією COVID-19. Під час дослідження, що тривало з березня 2020 року по березень 2022 року, учасникам пропонували відповісти на запитання анкети, що оцінювали рівень щастя, задоволеності життям і відчуття власної значущості.
Дослідники використовували часові мітки, щоб визначити, коли кожна людина заповнила свою анкету, що дало їм змогу спостерігати за тенденціями настрою протягом дня. Аналіз підтвердив, що вранці люди зазвичай прокидаються з найкращим настроєм, з нижчим рівнем депресії та тривоги. Навпаки, опівночі асоціювалася з найнижчим рівнем настрою.
Хоча день тижня відігравав певну роль у коливаннях настрою, така закономірність була менш чіткою. Люди відзначали вищий рівень щастя та задоволеності життям щопонеділка та щоп'ятниці порівняно з неділями, а щовівторка також спостерігалося зростання щастя. Однак почуття самотності в різні дні істотно не відрізнялося.
Більш виражений вплив мали сезонні зміни: взимку рівень депресії, тривоги і самотності був вищим, а пік психічного здоров'я припадав на літні місяці. Дослідники вказали на біологічні ритми як на потенційне пояснення цих результатів. Вони зазначили, що кортизол, гормон, пов'язаний зі стресом і пильністю, досягає свого піку незабаром після пробудження, а найнижчого рівня — під час сну.
Це узгоджується з результатами дослідження, згідно з якими психічне здоров'я зазвичай краще вранці і погіршується до вечора. Отримані результати дають змогу припустити, що природні процеси, пов'язані з годинником організму, можуть відігравати важливу роль у формуванні добових коливань настрою. Ґрунтуючись на цих даних, дослідники запропонували скоригувати роботу служб психічного здоров'я таким чином, щоб вони краще враховували потреби людей у різний час.
Наприклад, посилення підтримки близько опівночі, в середині тижня і в зимові місяці може допомогти впоратися з періодами підвищеного психічного розладу. Ці висновки також можуть бути корисними для розробки заходів, які відповідають природним циклам настрою людини, вважають автори.
Раніше Фокус писав про те, в якому віці люди почуваються найщасливішими. Дуже часто представники всіх вікових категорій почуваються не такими щасливими, як хотілося б. Чи може наука точно визначити етапи в нашому житті, коли ми досягаємо розквіту щастя?
Також Фокус писав про те, скільки грошей нам потрібно для щастя і чи існує якась фінансова межа. Вчені провели мета-аналіз, щоб розібратися, чи достатньо нам бути тільки багатими, щоб бути щасливими.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.