Усі готуються діяти жорстко: що задумав Путін щодо переговорів і хто може його "кинути"
Усі готуються діяти жорстко: що задумав Путін щодо переговорів і хто може його "кинути"

Усі готуються діяти жорстко: що задумав Путін щодо переговорів і хто може його "кинути"

Російський диктатор Владімір Путін накопичив ресурси, щоб воювати упродовж усього 2025 року. За рік Путін планує виторгувати для себе вигідні позиції у можливих переговорах. Водночас Дональд Трамп з самого початку вступу на посаду президента США робить жорсткі заяви щодо необхідності завершення війни в Україні.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко в інтерв'ю 24 Каналу наголосив, що попереду нас чекають складні процеси, до яких вже готуються. І ці процеси супроводжуватимуться жорсткими діями щодо Путіна та Росії. Більше про мирні переговори, хто з союзників Путіна може від нього відвернутися та чи готують в Україні блокування Telegram – читайте далі у матеріалі.

Плани Путіна щодо переговорів про завершення війни

У Reuters, з посиланням на джерела в Кремлі, повідомили ніби Владімір Путін вважає, що досяг основних цілей в Україні. Це так російські еліти схиляють Путіна до перемовин? Бо ж диктатор офіційно заявляє, що в Росії все гаразд і вони можуть вести війну стільки, скільки потрібно буде. Чи, можливо, це вкид дезінформації у західні медіа?

Будемо говорити, що ця інформація може бути виключно домислом та чиєюсь думкою, тому що все свідчить про те, що Путін накопичив ресурси для війни впродовж усього 2025 року. Це він робив, найімовірніше, і для того, щоб упродовж року намагатися виторгувати для себе якісь позиції, враховуючи новий курс США і прихід нової адміністрації. Відповідно, Путін збирається воювати впродовж цього року і паралельно торгуватися за якісь умови.

Російський ВПК намагається працювати під ударами невідомих дронів. Вони не зупиняються й намагаються, знову ж таки, продовжувати перебудову російської економіки та встановлення її на воєнні рейки. Це важко в умовах санкцій і під загрозою поширення й посилення санкцій проти російської енергетики, газу, нафти та проти тих, хто цей газ та нафту купує. Про що говорив, зокрема, президент США Дональд Трамп. Плюс європейці готують 16 пакет санкцій, плюс летять невідомі дрони по НПЗ і по іншій інфраструктурі.

Усе одно Росія намагається вести воєнну економіку, тримати її на воєнних рейках, і це залишається пріоритетом для Путіна. Він хоче воювати далі. Тому такі публікації можуть когось розслабляти, мовляв, у цьому випадку буде так легко домовитись з Путіним. Якби все було так легко, думаю, президент США не робив би таких жорстких заяв одразу зі старту. Фактично, таку заяву він зробив вчора у Truth Social.

Усі готуються до складних процесів, які будуть супроводжуватися жорсткими діями проти Росії. Вважаю це правильно, але будь-які жорсткі дії означають лише одне – Росія нинішнього режиму не бачить іншого сценарію, окрім як продовжувати війну. Це, звісно, самогубство для них. Але ця публікація, мені здається, є просто позицією. Я б не називав її правдивою інформацією.

Повне інтерв'ю з Андрієм Коваленком: дивіться відео

Президент Володимир Зеленський заявив, що Путін вимагатиме на перемовинах зменшення чисельності нашої армії в 5 разів. Трамп заявляє, що у Путіна великі проблеми через війну, і каже, що він дійсно повинен укласти угоду. На вашу думку, зараз можна казати, що Трамп притис Путіна і той вимушений буде піти на перемовини? Чи це можливо вже після того, як він відчує на собі нові санкції або нову допомогу для нас?

Є декілька сценаріїв можливого розвитку подій, оскільки це дуже складна конструкція. Загалом, один зі сценаріїв такий, що Путін намагатиметься тягнути час. Росія завжди – і це стосується не тільки режиму Путіна, а й XX століття, намагається використати будь-які переговори, якщо вони починаються, як затягування часу і накопичення ресурсів для посилення армії та маніпуляції на полі бою для схиляння переговорної позиції на свій бік.

Відповідно, тут дуже важливо прорахувати й не дати Путіну в майбутньому це зробити, якщо почнуться перемовини в будь-якому форматі. Щодо цього чітко говорить Дональд Трамп, коли каже, що закликав Китай втрутитися в ситуацію, і загалом використати, з одного боку, силу США, з іншого боку – силу Китаю, щоб примусити Путіна припинити війну.

Відбулася ж розмова Сі Цзіньпіна з Путіним, яка довго тривала. Поки є певна "тінь" щодо того, про що вони говорили, щоб ми могли обговорювати це. Утім, Китай пам'ятає першу каденцію Дональда Трампа і достатньо жорсткі економічні обмеження, які діяли тоді проти нього і які призвели фактично до економічної кризи у країні до 2020 року. Тож зараз Китай не налаштований на конфлікт зі США.

Хоч США і вважають його головним геополітичним конкурентом, але у Китаї базується бізнес Ілона Маска, який озвучив бажання придбати американський підрозділ TikTok, що є китайським. Відповідно, це говорить про способи віднайти нормальний діалог з адміністрацією Трампа і не воювати економічно, а співіснувати в цьому світі, зберігаючи зручні позиції та відстоюючи свої інтереси в інший спосіб.

Китай в цьому випадку може піти на певні речі для того, щоб використати важелі впливу на Росію, хоч Китай розглядає Росію як інструмент проксі-війни проти Заходу в Європі для послаблення Заходу. Це непроста конструкція, але це відкрите поле для маніпуляцій. Росія спробує маніпулювати в будь-якому випадку, оскільки головна мета Путіна – знищення України та української державності – нікуди не дінеться.

Тут усе залежить від кількох речей: від нашої сили, сили нашої армії на полі бою, здатності нашої зброї регулярно бити по больових економічних точках Росії – НПЗ, аеродромах, інших заводах з виробництва компонентів російського військово-промислового комплексу.

Зараз Україна демонструє це достатньо регулярно, ефективно й успішно. І ще – зберігати єдність, стійкість і стабільність на полі бою щодо виснажування Росії. Паралельно з цим треба працювати з нашими партнерами щодо ефективних санкцій проти Росії тощо.

З іншого боку – американський тиск і тиск країн-лідерів Глобального Півдня. Якщо хтось з країн-лідерів Глобального Півдня не захоче тиснути на Росію, оскільки, наприклад, Індія купує нафту за вигідними цінами, то повертаємося до допису Дональда Трампа у Truth Social про обмеження і тарифи на енергоресурси, які постачає Росія до США та інших країн.

Відповідно, не виключається коридор можливостей введення тарифів на постачання російської нафти в Індію. Тож є дуже багато способів обламати економічні глиняні ноги Кремля, без яких інтенсивну війну фінансувати він не зможе.

Путін і Сі Цзіньпін
Путін і Сі Цзіньпін / Getty Images

Залежність Росії від КНДР по снарядах сягнула 70%

Раніше ви казали, що у Росії цього року будуть ще спроможності вести війну. Знаємо, що Росія хоче залучити додаткові війська КНДР. Також ця країна готується відправити в Росію додаткові не тільки військові підрозділи, а й озброєння, про що сьогодні заявив Кирило Буданов. Це якось допоможе Росії спробувати вести війну довше, ніж рік?

Загалом Росія дуже залежна від КНДРівських боєприпасів. Якщо раніше ми говорили, що 40% КНДРівських боєприпасів було на фронті, потім 60%, зараз цей показник на певних напрямках перевалює за 70%. Тобто у Росії є тотальна залежність від артилерійських боєприпасів і мін для продовження інтенсивності війни.

Кількість обстрілів КАБами вже зменшилась після ефективних ударів по складах. А після певних ударів по інфраструктурі аеродромів зменшилося місцями використання артилерії. Після ураження НПЗ та автобаз на певних напрямках техніка слугує, як тилова артилерія. Тобто танки стоять на місці і б'ють, прикриваючи піхоту, яка або йде пішки, або їде на багі, скутерах, різних мотоциклах – діє малими групами. Тобто змінилася модель ведення війни Росією.

Їм не вистачає техніки у великих кількостях. У них великі втрати в техніці. Тому КНДРівська РСЗВ і САУ "Коксан" слугують виключно інструментами підтримування інтенсивних дій росіян зараз на Курщині. Там росіяни намагаються інтенсивно тиснути та вийти на кордони Сумщини. Це їхня головна мета.

Але все одно, навіть маючи кратну перевагу у живій силі, їм не вистачає там техніки і вони пробуксовують. Відповідно, регулярно вибиваються їхні гармати, техніка. Вони змушені просто залежати від КНДР навіть у цьому. І тут є дуже важливий момент – це вплив на КНДР.

Чи відправить КНДР ще 10 – 12 тисяч військових у майбутньому в Росію, чи не відправить? Після зміни адміністрації у США Кім Чен Ин, по старій пам'яті про першу каденцію Дональда Трампа, також намагатиметься зіграти у свою гру – щось отримати від США за те, що він, наприклад, призупинить постачання живої сили в Росію. Усе може бути.

Узагалі для нього це торгівля. З одного боку, його військові отримують досвід реальної війни, який потім використовуватимуть на Корейському півострові, якісь певні технології від Росії, ресурси. З іншого боку, США і Китай мають значний вплив і Кім Чен Ин, щоб не втратити більше, може з ними поторгуватися.

Тут не все однозначно. Немає жодних гарантій, що Росія збереже постачання корейської живої сили та боєприпасів у майбутньому. Якщо перекрити КНДРівські боєприпаси, російський військово-промисловий комплекс не здатен покрити потреби інтенсивної війни, яка ведеться зараз. А лише піхотою Росія вже воювати не може, тому що у них недобір добровольців-контрактників, показники падають постійно.

Командири частин зараз отримали завдання максимально вербувати на підписання контракту 18 і 19-річних строковиків. Обіцяють їм гроші, але не кажуть, що в перший же тиждень вони їдуть на поле бою. Ті підписують контракт, отримують гроші, і їх в перший тиждень-два кидають у "м'ясорубку".

Фактично велика кількість російських соцмереж вже наповнені повідомленнями зниклих безвісти дітей, про яких пишуть їхні матері. Вони шукають дитину, яка служила строковиком, а виявилося, що ця дитина не сказала матері й підписала контракт, і її вже кинули в бій, або вона загинула чи зникла безвісти. Російське командування не повідомляє батькам. А все це робиться через великі дірки щодо кількості російських військовослужбовців на певних напрямках. Великі втрати, які так закривають.

"Європа має зробити це терміново"

У ЄС вважають, що Росія може напасти на країни Євросоюзу у 2028 році. Про це заявила голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас. Можна сказати вже, що в ЄС почали готуватися до ймовірних ризиків нападу, бо і Зеленський у Давосі закликав партнерів збільшувати витрати на оборону, зокрема до 5% ВВП. Марк Рютте теж погоджується, що потрібно збільшувати витрати. Тобто європейські політики відчувають усе-таки, що загроза є реальною?

Загалом, дуже хотілося б, щоб в Європі це вже виходило за межі дискусії. Така дискусія про збільшення витрат на безпеку була б актуальна у 2022 році. Коли це ведеться у 2025, то говорить про те, що Європа настільки гальмує, що це ж просто небезпечно.

Витрати на оборону давно мали бути збільшені, оскільки якщо все відбувається так, як зараз, то існує ще один сценарій: умовне збереження політики щодо Росії, яку проводила, наприклад, адміністрація Джо Байдена. Це санкції, за яких Росія продовжує постачати європейцям скраплений газ і продовжує заробляти гроші та мати можливість підтримувати інтенсивну війну.

Паралельно з цим союзники Росії – Іран та КНДР – бачать цю слабкість і постачають їй живу силу, боєприпаси або бойовиків "Хезболли", які одягають російську форму і стають, наприклад, на кордоні з країнами Балтії. Спочатку стають, а потім починають гібридно діяти та перевіряти готовність НАТО.

Такий сценарій можливий, якщо не будуть прийняті жорсткі заходи щодо Росії. У такому випадку, за нинішньої готовності, дійсно Росія самостійно не зможе напасти на НАТО, без підтримки її союзників – КНДР та Ірану. Але якщо Росія залучить людей з Ірану та КНДР, боєприпаси в значній кількості, то такими силами цілком може здійснити гібридну агресію проти країн Балтії. Я постійно казав, що це 2029 або 2031 рік.

Що тоді має зробити ЄС, аби цього не допустити?

Взагалі ЄС варто було б розглянути те, що пропонує президент Франції Еммануель Макрон – це проєкт європейської армії, який ще за першої каденції Трампа активно просувався у Європі. Але все вперлося у витрати та нерозуміння, як це відрізнятиметься від армії НАТО тощо.

Перший момент – Європа має вчитися дбати про власну безпеку самостійно. Часи після Другої світової війни, коли США були головним гарантом безпеки Європи, мають відійти у минуле. США можуть залишатися, але Європа має робити все, щоб могти захиститися самостійно.

У цьому випадку проєкт європейської армії Еммануеля Макрона цілком актуальний до нинішніх подій як ніколи. І це потрібно у найближчий рік терміново запускати в будь-якому випадку – не тільки у межах дискусії, а в межах реальних дій.

Чи зупинив Трамп допомогу Україні новим указом

Бачимо перші укази Трампа про призупинення всіх програм зовнішньої допомоги від США, зокрема, на 3 місяці. У Росії це викликало цілу істерику, мовляв, США кинули Україну, але ви писали, що це не стосується нас. Чому, як працює цей механізм? Знаємо, що зброя все одно продовжує надходити в Україну.

Росіянам гріх було не зманіпулювати на цій історії, а українським "хайпунам" гріх було це не підхопити, на жаль. Насправді указ Трампа стосується міжнародної допомоги в межах програм розвитку. Тобто це програми, які стосуються різного роду миротворчих ініціатив, програми підтримки біженців тощо. Це діяльність агентств в ООН.

Україна отримує допомогу від США. Вона надходить за різними програмами. Наприклад, є фактично президентська програма PDA, ще одна програма Ukraine Security Assistance, Foreign Military Financing, USAID. Тобто це різні програми. Ті, які Трамп призупинив, не стосуються програм, за якими надходить допомога Україні. Це програми, які впливатимуть на Палестину, Афганістан.

Дональд Трамп
Указ Трампа не стосується України / Getty Images

Усе ж таки ми це пояснили й вдалося збити цю "хвилю". Багато людей насправді запанікували. Ми аналізували розповсюдження інформації, потім аналізували контррозповсюдження, тобто коли вже з'явилася офіційна позиція з поясненням. За кількістю вдалося перебити сигнал, який запускали росіяни, але все ж таки люди, які сприймають новини емоційно, встигли злякатися.

Про атаки по ВПК Росії

Емоційно у нас люди реагують і на те, що відбувається у Росії, коли туди летять наші дрони. Не можу не запитати про вибухи, які чули цього тижня. Зокрема, горіла нафтобаза в Лісках Воронезької області, атакований Смоленський авіаційний завод, який бере участь у виробництві та модернізації військових літаків – штурмовиків Су-25. Чи можна вже зараз говорити про результати цих атак?

Ще була атака на Татарстан – вертолітний завод, авіазавод, пороховий завод. Там випускають порох для виробництва балістичних ракет "Іскандер". Це все підприємства військово-промислового комплексу, які забезпечують виробництво артилерійських боєприпасів, балістичних ракет; функціонування штурмових літаків, які запускають КАБи та обстрілюють, зокрема, прикордоння.

До цього були прильоти по нафтобазі, яка відповідає за діяльність стратегічної російської авіації в Енгельсі. Це та авіація, яка запускає далекобійні крилаті ракети. Це все знижує потенціал Росії до ведення інтенсивної війни та зводить можливості ведення війни до обмежених атак, а не до атак широкого профілю. Результати цих атак – є пошкодження. По певних об'єктах потрібно провести додаткові акції. Думаю, це буде здійснено.

Зеленський запровадив санкції проти низки осіб

У неділю президент Зеленський запровадив санкції. Він підписав відповідний указ щодо ведення обмежень стосовно пропагандистів, які працюють на Росію. Цим указом Юрія Бойка позбавили звання Героя України. Санкції запрацювали проти Нестора Шуфрича, Євгена Мураєва, Світлани Крюкової. На вашу думку, чому так довго їх не запроваджували? Як зараз все-таки вони працюватимуть щодо тих, хто є у цьому списку?

Санкційні обмеження запроваджуються довго, що в Європі, що в Україні. Місцями це працює доволі повільно, оскільки збирається низка доказів. Це як фаза, коли постійно збираєш, перевіряєш, проводиш експертизи, аби підтвердити певні підозри.

Санкційний механізм повинен мати низку доказової бази для того, щоб ухвалювалося рішення РНБО і президент указом вводив в дію це рішення. Відповідно, процес нешвидкий, враховуючи, що ми живемо в умовах війни, й структури, які займаються зокрема санкціями, мають ще величезну кількість завдань. Це великі обсяги роботи. Україна це робить швидше, ніж Європейський Союз.

Стосовно санкцій, є низка обмежень, зокрема щодо відкриття певного бізнесу, ведення медійної діяльності. Це має контролюватися правоохоронцями. Одна з вказаних в цьому списку особа вже публічно говорить про оскарження санкцій. Такий процес передбачений, бо в нас у країні демократія. У цьому випадку захист в суді – це право кожної людини, нікому не відмовлять у цьому. Але про успіх такого суду я, чесно, не можу говорити. Якщо президент запровадив санкції, то там є об'ємна доказова база.

Про дезінформаційні кампанії щодо мобілізації

Щодо розповсюдження дезінформації в Україні. Цього тижня був випадок із народним депутатом Дмитром Разумковим, який розганяв інформацію, що тепер в Україні призиватимуть 18-річних хлопців. Ви одразу написали, що це брехня, але що робити з такими "шкідниками"? Бо це очевидно працює на російську пропаганду, яку потім вони копіюють у своїх ефірах і розганяють. Деякі люди не перевіряють інформацію, підхоплюють її та починають в це вірити.

Дуже давно ми висували ініціативу, і деякі народні депутати обіцяли нарешті ухвалити певне законодавство в межах Верховної Ради. Зокрема, проголосувати за введення таких термінів, як "дезінформація", "спеціальна інформаційна операція" та інші законодавчі речі. Вони мали бути маркерами й відмежовувати, де реальна свобода слова, а де маніпуляція на свободу слова і використання її для деструктивного впливу на населення, загроза національній безпеці.

На жаль, цього законопроєкту просто немає. Зараз стосовно розробки є один з них, але він не містить все, що потрібно. Тому хочеться ще раз використати цей ефір і попросити тих народних депутатів, які обіцяли це зробити, згадати про це. Усі пропозиції були надіслані.

Що зараз з цим робити? Виключно шукати історію, яка може підпадати під певні статті нашого законодавства: або адміністративні, або кримінальні. Чи порушив депутат Разумков законодавство? Ймовірніше, не порушив. Це мають оцінювати правоохоронці. Чи було це повідомлення неправдою? Так, було, тому ми його спростували. Чи мало воно негативний вплив? Дійсно, деякі люди повірили в цю неправду.

До деяких людей наш сигнал теоретично міг не дійти, до певної аудиторії самого Разумкова. І, на жаль, після об'єктивного спростування з фактами, – це ж було не тільки наше спростування, а й інші депутати й колеги спростували слова Разумкова, – він не вибачився. Не написав для своєї аудиторії, що помилився. Ось це велика проблема.

У цьому випадку депутат використав це, щоб потрапити в заголовки. Це на совісті народного депутата. Ми не можемо перешкоджати діяльності нардепів. Можемо лише захищати інформаційний простір в той законодавчий спосіб, який у нас є. А правоохоронці нехай скажуть своє слово, якщо там було певне порушення.

Журналіст Віталій Портніков заявив цього тижня, що на нього готується замах. До цього протягом тижня щодо нього тривала активна дезінформаційна кампанія. Хто може бути замовником цього? Чи бачите активізацію російської пропаганди проти українських журналістів і діячів, аби не тільки їх дискредитувати, але й роз'єднати суспільство?

Ми аналізували цю ситуацію. З одного боку, нею скористалися росіяни, оскільки висловлювання Віталія Портнікова стосувалося їхньої магістральної теми проти України – мобілізації. Вони будь-яку ситуацію та слова відомого інфлюєнсера можуть використати та перекрутити. У цьому випадку так і зробили.

Є велика кількість людей, яким страшно потрапити на фронт і вони живуть цими історіями про хейт ТЦК. Хапаються за будь-який хейт, який стосується ТЦК, влади, всіх людей, навіть військових. Цим хейтом вони намагаються об'єднуватись в ком'юніті хейтерів в Україні, сидіти, боятися і хейтити всіх. Вони підхопили це органічно.

Паралельно з цим, звісно ж, були російські боти, які перекручували, масштабували цю історію. Одночасно з цим були, на жаль, боти однієї політичної сили, не будемо її називати, яка також вхопилася за це і говорила про те, що влада напала на журналіста Віталія Портнікова. Відповідно, цією ситуацією скористалися всі.

Чи несе ця ситуація загрозу національній безпеці? На мою думку, для росіян будь-який інфлюєнсер в Україні є об'єктом інформаційних атак, особливо волонтери та люди, які сегментують певну суспільну думку, яка фактично виражається в кількості їхньої аудиторії. Тому, звісно, росіяни зацікавлені. Це стосується не тільки Віталія Портнікова, а й будь-якого інформаційно впливового чиновника, до якого є довіра та аудиторія, будь-якого проукраїнського блогера, зокрема військового, і волонтерів.

Волонтери, взагалі, основний об'єкт, оскільки дискредитація волонтерів є ключовим завданням російської пропаганди ще з 2014 року. Наприклад, історії про крадіжки грошей фондами з чудовою репутацією, які працюють дуже давно і багато допомагають. Це постійні атаки.

На жаль, Віталій Портніков став таким об'єктом через свої слова на тему мобілізації. Він зайшов у ризиковану нішу, коментуючи ці процеси. Але, на мою думку, частина аудиторії зрозуміла про що він говорив.

Чи працюють в Україні над забороною Telegram

Для дезінформації Росія використовує також Telegram. Не перший рік стоїть запитання заборони його в Україні. Чи можуть його заборонити повністю? Адже Telegram збирає інформацію про користувачів. Багато російських правоохоронців через цей месенджер вербують українських підлітків, аби ті співпрацювали з ними за гроші.

Telegram є основним інструментом для вербування людей задля виконання диверсії в Україні, це факт. Він не є основним джерелом поширення дезінформації, це теж, на жаль, правда. Наприклад, YouTube нібито заборонили в Росії, але вона там розмістила серіал про так зване "сво", кохання тощо і закидає це на українську аудиторію. Там мільйонні охоплення.

Чи варто забороняти YouTube в такому випадку? Він доволі складно реагує на будь-які прохання обмежити певний контент для показів в Україні. TikTok реагує швидше, там багато дезінформації. Вдається велику частину оперативно блокувати за допомогою швидкої реакції офісу TikTok.

Спецслужбам вдається ліквідовувати в Telegram мережі, які створює Росія для вербування. Якщо не вдасться достукатися до Павла Дурова, то певні рекомендаційні обмеження, які вже надані для державних служб, можна поширити на використання Telegram, як месенджера для спілкування в Україні.

Тобто відмежувати читання новин на певних ресурсах від використання месенджера для спілкування в певних групах і так далі. Можна подумати в цьому напрямку, як його заборонити. Має бути відповідна законодавча ініціатива і механізм, зокрема технічна можливість це зробити. Наскільки я розумію, подібних ініціатив в парламенті немає.

Теги за темою
Володимир Путін Дональд Трамп
Джерело матеріала
loader
loader