"Не сприймайте легковажно": чому США вийшли з ВООЗ, якими будуть наслідки

Таку думку озвучив Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров'я, інформує 24 Канал. За його словами, впродовж останніх десятиліть ВООЗ поступово втрачала довіру.

Попри численні дискусії про необхідність реформ, єдиного бачення та реального прогресу досягти не вдалося. Пандемія COVID-19 лише загострила кризу: спроможність організації реагувати на глобальні виклики виявилася переоціненою,
– вважає Ковтонюк.

Особливо це стало помітно у контексті вакцинації. Програма COVAX, організована ВООЗ для забезпечення рівного доступу до вакцин, не змогла реалізувати свої амбітні цілі. Заможні країни забезпечили себе новітніми мРНК-вакцинами напряму, тоді як бідніші держави, серед яких була й Україна, отримували мінімум доз, здебільшого традиційної технології, як-от вакцини AstraZeneca.

Павло Ковтонюк

Співзасновник Українського центру охорони здоров'я

Україна, сподіваючись на COVAX, фактично не отримала майже нічого. Нам довелося купувати вакцини у Індії та Китаю, тоді як сусідні країни ЄС мали вдосталь новітніх препаратів завдяки прямим контрактам із виробниками

Амбіції без результатів: проблема ВООЗ

Проголошення надмірно амбітних цілей стало характерною рисою роботи ВООЗ, вважає Ковтонюк. Наприклад, обіцянка вакцинувати 70% населення світу до 2022 року чи забезпечити універсальний доступ до медичних послуг до 2030 року залишаються лише деклараціями.

"У цьому підході ВООЗ дедалі більше нагадує КПСС: гучні заяви без реальних інструментів для їх виконання", – додає він.

Різні бачення майбутнього ВООЗ

Серед країн-членів ВООЗ немає єдиної позиції щодо майбутнього організації. Західні держави, як-от Німеччина, Велика Британія чи адміністрація Байдена, виступають за реформу ВООЗ, збільшення її фінансування та посилення ролі у світі. Натомість Дональд Трамп під час свого президентства вирішив вийти з організації, підкреслюючи її неефективність.

Китай та Росія, зі свого боку, намагаються просунути власний варіант "реформи", зосереджуючись на суверенітеті окремих країн-членів і використанні ВООЗ для посилення власного впливу.

Чи "оновиться" ВООЗ

На думку Ковтонюка, вихід США навряд чи стане каталізатором реформ у ВООЗ. "Дехто вважає, що це рішення може стати шоковою терапією чи творчим руйнуванням. Але я не бачу передумов для такого ефекту", – зазначив він.

Найімовірніше, організація залишиться нереформованою, її вплив буде поступово зменшуватися, а голоси інших гравців, як-от Китаю чи Росії, звучатимуть гучніше у відсутності США.

Таким чином, вихід США із ВООЗ лише підкреслює системні проблеми організації, які потребують негайного вирішення, але чи стануть вони поштовхом до реальних змін — залишається під питанням.