Село Петрівка Золочівської громади, на північному сході Харківщини. Тутешня тиша оманлива: спокій будь-якої миті можуть розірвати дрони чи ракети, а мешканців супроводжують сирість та холод. Люди не залишають свою малу батьківщину з різних причин, але всім їм за таких умов потрібна підтримка. І серед нагальних питань, що потребують вирішення чи не найперше місце посідає доступ до ліків
Мешканцям великих міст, за звичайних умов, важко уявити відсутність аптек та можливості придбати широкий спектр медичних препаратів. Але, можливо, ви пригадаєте, як на початку повномасштабного вторгнення, коли, наприклад, у столиці вишукувалися довжелезні черги до аптек. Але аптечні пункти працювали і докладали зусиль аби задовольнити попит. Якщо ж ми говоримо про прифронтові регіони, то ситуація тут ще більш критична. Стаціонарні аптеки залишилися далеко не в усіх населених пунктах. Ось і у Петрівці своєї немає. Людям доводиться долати не один кілометр до центру громади аби придбати життєво необхідне.
«Ми беремо (ліки – ред.) в Золочеві, йдемо в аптеку і беремо. Там «Аптека 9-1-1» точно відкрита. А тут нічого, нам староста передавала», - розповідає місцева мешканка.
Подібні історії лунають і в інших селах прикордоння. Відсутність аптек, транспортні труднощі, фінансові проблеми — всі ці фактори створюють загрозу для здоров’я місцевих мешканців.
Аптеки як центр допомоги
Золочів — найближче містечко, де працюють всього дві аптеки - «Аптека 9-1-1» та «Аптека оптових цін». Вони стали своєрідним хабом для всього району. Їхні працівники не лише забезпечують ліками місцевих мешканців, але й допомагають доставляти медикаменти в найвіддаленіші куточки громади.
«У мене по Феськах багато підопічних, яким я додому підвожу, маломобільним людям. Є спеціальні у нас працівники, які також замовляють, я їм привожу, передаю ліки. Це вже людський фактор, допомога», - розповідає працівник Богдан Андрієвський.
Попри постійний ризик обстрілів, аптеки продовжують працювати.
«Тут 1 чи 2 травня було, коли в нас на площу три КАБа прилетіло. Ми якраз на роботі, тут знаходились», — згадує Богдан Васильович.
Мобільні аптеки: порятунок для жителів віддалених сіл
Для того аби полегшити мешканцям доступ до ліків був запроваджений проєкт із запуску мобільних аптечних пунктів. Вони регулярно приїжджають до амбулаторій у віддалених селах, таких як, наприклад, Феськи чи Довжик. За годину роботи мобільна аптека встигає обслуговувати десятки людей, які потребують ліків.
«У нас аптеки немає і їхати дуже важко в нинішній час. Бо літають дрони, обстріли. І не кожен може поїхати. Тому соціальна (мобільна) аптека - дуже важлива», — пояснює староста Олександрівського старостату Абдул Міхрабов.
Важливо, що в мобільних аптечних пунктах люди можуть отримати і медпрепарати за програмою «Доступні ліки», а це і ліки проти гіпертонії, діабету, астми та інших хронічних захворювань, які можна отримати за електронним рецептом безкоштовно або зі значною знижкою.
Мешканці прифронтових районів живуть у стані постійної боротьби не лише з ворожими обстрілами, але й за дотримання одного з базових прав людини - права на здоров'я і лікування в разі захворювання. І за таких умов функціонування аптек і мобільних аптечних пунктів, що пропонують такі необхідні людям ліки, стає принципово важливою умовою для виживання.
Робота аптек та фармацевтів у Золочеві на Харківщині — це більше, ніж бізнес. Це про людяність, сміливість і турботу про тих, хто залишився на рідній землі попри всі загрози.