Росія має заплатити українцям за страждання через втрату рідних: що зробити для отримання компенсації

Українці отримали можливість претендувати на отримання компенсації не тільки за зруйноване й пошкоджене житло, а й за душевні страждання через смерть близького члена сім’ї. Днями розпочалось приймання заяв до Міжнародного реєстру збитків за цією категорією.

"Телеграф" дізнався про тонкощі подачі документів та про терміни, коли наші співгромадяни можуть фактично отримати компенсацію.

Без експертної оцінки та доказів душевних страждань

З весни 2023 року діє міжнародна організація та цифрова платформа Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (скорочено Міжнародний реєстр збитків, або Реєстр збитків для України або англ. RD4U). Об'єднання має зафіксувати, які саме наслідки мають дії ворога для пересічних громадян, юридичних осіб та країни загалом, щоб згодом мати аргументи для примусу РФ для оплати за рахунками. Загалом збитки будуть визначатися за чотирма десятками категорій.

Прийняття заяв за першою з них категорією А3.1 "Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна" стартувало у травні 2024 року. Й на сьогодні їх подано понад 10 000 на загальну суму понад 800 млн. євро. Другою відкритою категорією 16 січня 2025 року стала категорія А2.1 "Смерть близького члена сім’ї". Як зазначається на сторінці Міжнародного реєстру збитків, це могло статися раніше, але планам завадила масштабна кібератака з боку російських хакерів. "Хоча системи Реєстру не постраждали, ця атака ускладнила доступ заявників до інформації, яка міститься у відповідних державних реєстрах або базах даних та яка є необхідною для подання заяв до Реєстру", – йдеться у повідомленні.

При цьому наголошується, що наразі йдеться лише про збитки, що стосуються душевного болю та страждань заявника, що спричинила смерть рідної людини. Про матеріальні наслідки такої трагічної події, на кшталт втрати доходу або підтримки, можна буде заявляти в інших категоріях, що ще перебувають на стадії розробки. Приймаються заяви до Міжнародного реєстру збитків за категорією А2.1 наразі в електронному вигляді виключно через веб-портал ДІЯ, але згодом така можливість з'явиться й у застосунку.

На підтвердження завданих смертю члена родини збитків українці мають надати повну інформацію про себе та загиблу рідну людину, рівень спорідненості з нею, а також максимально надати дані (якщо вони відомі) про обставини смерті – місце, час, обставини, медичні причини тощо. Як повідомила голова партії "Слуга народу", народна депутатка Олена Шуляк, до заяви необхідно надати й всю наявну документацію, наприклад, свідоцтво про смерть, документи кримінального провадження або інші докази, що стосуються події, яка спричинила смерть.

- Водночас, ви не зобов'язані надавати власну або експертну оцінку вашого душевного болю та страждань, або будь-які інші докази цього, – звернула увагу на важливий аспект нардепка.

Олена Шуляк також звертає увагу на те, що для категорії А2. 1 близьким членом сім’ї вважають одного із батьків померлої особи (при цьому не тільки біологічного, але і юридично визнаного усиновлювачем або вітчимом/мачухою), партнера померлої особи (чоловіка/дружину в законному шлюбі або цивільному партнерстві), дитину померлої особи (як біологічну, так й усиновлену або пасинка/падчерку, тобто дитину одного з подружжя чи цивільного партнера).

- Ви можете вважатися цивільним партнером, якщо на момент смерті близької людини ви підтримували тривалі близькі стосунки, проживали й вели спільне господарство разом, мали спільні основні витрати, надавали та отримували допомогу від неї тощо, — дала роз'яснення нардепка.

А на сайті Реєстру у рубриці "Поширені запитання" зазначено, що заяви можуть стосуватися як цивільних українців, так військових, членів добровольчих формувань тергромад або працівників правоохоронних органів. Крім того, якщо людина втратила кількох членів родини, то окрема заява може подаватися на кожен факт смерті.

Юристи працюють "в полях" та на міжнародній арені

Серед тих, хто подав заявку до Міжнародного реєстру збитку в першу добу після відкриття нової категорії була дружина херсонського волонтера Антона Кушніра – Людмила. 16 травня 2022 року чоловіка, що займався евакуацією людей з Херсону (тоді перебував під контролем ворога), й доставленням до міста гуманітарних вантажів, вбив російський снайпер. Розібратися в тонкощах подання заяви жінці допомагали колеги чоловіка по громадській організації "Місто сили", яка зараз зосереджена на надання юридичних консультацій та супроводу цивільним мешканцям Херсонщини. Як відзначила юрисконсульт ГО Світлана Медвєдєва, спочатку жінку проконсультували щодо документів, які потрібно буде надати, а згодом у режимі онлайн допомогли заповнити заявку та сформувати електронний підпис. Загалом на це пішло дві години.

- За ці дні наша організація допомогла подати херсонцям ще кілька заяв, загалом система зрозуміла, ніяких складнощів в процесі не виникало, – наголосив в розмові з "Телеграфом" голова ГО "Місто сили", адвокат, кандидат юридичних наук Євген Гілін. – До того ж у нас вже був досвід роботи з Міжнародним реєстром збитків, до якого з минулого року приймались заяви щодо пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Ми працювали не тільки з цивільними, а й з різними органами самоорганізації населення, такими як ОСББ, садові товариства, житлово-будівельні кооперативи. Адже пошкоджень, руйнувань через постійні атаки росіян дуже багато в Херсоні та області, при цьому існує надзвичайна криза кадрових юридичних ресурсів.

І Олена Шуляк, і Євген Гілін наголошують, що подання заяви автоматично не означає позитивне рішення про компенсацію. Адже наразі у Міжнародному реєстрі збитків лише ухвалюють рішення про те, чи підлягає заява внесенню до Реєстру. Далі за справу візьмуться інші структури, що розглядатимуть документи та визначатимуть, якою буде фактична компенсація. Але це процес нешвидкий й до його запуску долучена велика кількість людей.

- Поки що мова йде тільки про подачу документів, юристи нашої організації та інших допомагають з оформленням заяв, це така "робота в полях", – говорить Євген. – А є масштабна робота міжнародної юридичної спільноти з залученням дипломатів, економістів, інших фахівців, яка спрямована на розробку компенсаційних механізмів. Адже до того не існувало таких інструментів для примусової конфіскації активів однієї держави на користь іншої. Й от саме процедурні всі аспекти щодо підтвердження викладених у заявах даних, можливості внесення змін, а згодом визначення розмірів компенсації та їх виплати перебуває в процесі розробки. Ми бачимо, що представництво Міжнародного реєстру збитків в Україні підтримують тісний зв'язок з громадським сектором, з окремими інституціями, тож в нас немає сумнівів, що всі механізми будуть відповідати найвищим стандартам міжнародного права. Це все буде прозоро і максимально продуктивно.

Запуск компенсаційної комісії, що має розглядати заяви, в Міжнародному реєстрі збитків обіцяють найближчим часом. У січні в Гаазі має відбутися вже четверта підготовча зустріч з цього приводу, за участю делегацій із різних країн. Натомість алгоритм розрахунку виплат, що має стати наступним кроком, може зайняти більше часу. За даними Олена Шуляк, орієнтовно він буде готовий не раніше 2026 року.

- Перші рішення щодо визначення розміру компенсації очікують з 2027 року. А старт перших виплат залежатиме від того, як буде наповнюватись Компенсаційний фонд, який стане третім складником системи, – пояснила Олена Шуляк.

Українці можуть наразі також підготуватися й до подання заяви (а саме зібрати документи) за іншими категоріями збитків, зокрема, пошкодження або руйнування громадських будівель, втрата оплачуваної роботи або приватного підприємництва, вимушене переміщення за межі України тощо. Наразі на сайті Реєстру вже представлені форми та правила подання. Але коли саме буде розпочато приймання заяв, буде повідомлено додатково.

Як повідомляв "Телеграф", наприкінці 2024 року Європейська рада ухвалила постанову, відповідно до якої російські активи будуть заморожені до закінчення війни з Україною.