Як Польща може допомогти Україні на шляху до ЄС і що може цьому завадити

Наприкінці 2023-го Євросоюз ухвалив рішення про початок переговорів про вступ України, а у 2024 році затвердив "переговорну рамку" і формально відкрив переговори.

Втім, досі ще не відкрито жодного з 35 переговорних розділів.

Важливо і символічно, що рішення про відкриття переговорів за окремими главами за кластером основи (fundamentals) може бути ухвалене під час головування Польщі у Раді ЄС.

Мінімальним очікуванням України на 2025 рік є відкриття двох-трьох кластерів переговорів, максимальним – усіх шести.

Про те, чим може допомогти Польща, читайте в статті директора програми "Європа і світ" Міжнародного фонду "Відродження" Дмитра Шульги Шанс чи виклик: що означає для України польське головування в ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Головування Польщі у Раді ЄС створює шанс як для Варшави, так і для польсько-української співпраці і координації на європейському рівні.

По-перше, польське головування може ініціювати рішення Ради ЄС про відкриття кількох переговорних кластерів одразу після отримання відповідних звітів Єврокомісії про результати скринінгу за цими кластерами.

Україна вступає до ЄС за набагато складнішою процедурою, ніж свого часу вступала Польща.

Актуальна процедура розтягує процес через потребу проходження великої кількості етапів з рішеннями різних інституцій ЄС.

Тут недостатньо, щоб країна-кандидат виконувала своє "домашнє завдання" з впровадження acquis ЄС.

Усі рішення у Раді ЄС приймаються за процедурою консенсусу – отже, процес є вразливим для політичного тиску з боку окремих країн-членів.

Саме тому прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після рішення Європейської ради про відкриття переговорів з Україною у грудні 2023 року заявив, що у нього буде ще 75 нагод накласти вето і заблокувати вступ України до ЄС.

Натомість польське головування могло би винести на політичний рівень дискусію про оновлення (покращення, удосконалення) методології розширення – фактично у бік її спрощення.

А ще польське головування розпочне дискусію про нову фінансову рамку ЄС на 2028-34 роки, яка має відбуватися з урахуванням майбутнього вступу України протягом цього періоду.

Як показують дослідження брюссельських аналітичних центрів, вступ України практично ніяк не вплине на розподіл держав-членів на нетто-отримувачів і нетто-платників у бюджет ЄС.

Адже країни, які успішно економічно розвиваються, згодом перейдуть із категорії нетто-отримувачів до нетто-платників (як ближчим часом станеться з Польщею) незалежно від членства України в ЄС.

Як чітко показує економічна статистика, актуальні заходи підтримки України з боку ЄС приносять вже зараз не лише стратегічно-безпекові, а й торговельно-економічні вигоди для самого ЄС, передусім для Польщі.

У перспективі економічних вигід для Євросоюзу від інтеграції України має бути ще більше.

Сподівання на польську підтримку просування України на шляху до ЄС може викликати здивування, адже саме Польща у 2023 році на національному рівні ініціювала захисні обмежувальні заходи проти аграрної продукції з України.

Більше того, вже після цього рішення з польського боку була впроваджена фізична блокада кордону ЄС з Україною.

Проте в ЄС головним бенефіціаром торгівлі з Україною є саме Польща.

Неприпустимо, що блокування кордону ЄС з Україною з польського боку і далі лишається надзвичайно легкою справою.

Важливо, аби уряди України і Польщі усвідомлювали важливість тісного діалогу і механізмів вирішення суперечок.

Докладніше – в матеріалі Дмитра Шульги Шанс чи виклик: що означає для України польське головування в ЄС.