Поступки, переговори і санкції: що Трамп і його команда кажуть про угоду з Путіним
Поступки, переговори і санкції: що Трамп і його команда кажуть про угоду з Путіним

Поступки, переговори і санкції: що Трамп і його команда кажуть про угоду з Путіним

Тиждень, що минає, на Капітолійському пагорбі видався доволі гарячим. Номінанти Трампа на ключові посади проходили слухання в комітетах Сенату перед фінальним голосуванням за їхнє затвердження.

Днями на зустрічі Військового комітету НАТО в Брюсселі генсек Альянсу Марк Рютте заявив: "Щоб запобігти війні, нам потрібно до неї підготуватися. Настав час переходити до мислення військового часу". За його словами, те, що Альянс від Лос-Анджелеса до Анкари виробляє за рік (мається на увазі потужність ОПК – Ред.), росіяни виробляють за три місяці. А під час виступу в Європарламенті 13 січня Марк Рютте закликав союзників нарешті збільшити витрати на оборону, або ж "закінчити курси російської мови чи поїхати до Нової Зеландії".

"У своїй новорічній промові президент Путін заявив, що шкодує лише про те, що Росія не вторглася в Україну раніше. Війна Росії проти України має глобальні наслідки. Україна потребує і заслуговує на нашу повну підтримку – це не благодійність", - наголосив очільник Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер.

В ефірі CNN експерт Brookings Institution Роберт Каган зазначив, що "Україна зараз знаходиться на явно програшній траєкторії", і частина відповідальності за це також лежить особисто на Трампі, який блокував у Конгресі подальшу збройну допомогу Києву на $61 млрд від вересня 2023 по квітень 2024 року. З перемогою Трампа на президентських виборах у США та його бажанням якомога швидше укласти угоду з Путіним, навіть ціною поступок України, постає багато запитань про підходи його Адміністрації до Росії.

Протягом останніх місяців від Трампа та його команди лунають суперечливі заяви щодо шляхів врегулювання війни Росії проти України. Те саме продовжилося й під час слухань у Сенаті цього тижня, де доповідали номінанти Трампа на ключові посади в його майбутньому кабінеті. Що говорили кандидати на посади очільників Держдепу, Пентагону, ЦРУ та Мінфіну? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Зброя і дипломатія: Україна теж має піти на поступки

Деякі європейські посадовці, які розуміють, чим є Росія і Путін, заявляють, що зараз Москва не зацікавлена в переговорах. Наголошують на цьому й американські експерти, бо в Кремлі переконані, що час на їхньому боці, й у довгій війні на виснаження Росія переможе. Та й примушувати Київ погодитися на переговори з Москвою не з позиції сили – це свідомо поставити Україну на шлях капітуляції. Причому це не буде лише згода Києва на відмову від членства в НАТО та окупованих Росією українських територій. Путін, що б там собі не думав Трамп про свою феноменальну здатність укладати вигідні угоди, порушить будь-яку домовленість про встановлення режиму припинення вогню й заморозку війни.

Проте, схоже, що в команді Трампа так не вважають. Дійсно, про припинення війни за 24 години там вже не кажуть. Але, як пише Reuters, радники Трампа переконані, що на це можуть піти місяці чи навіть більше. Щоправда спецпредставник Трампа по Україні та Росії Кіт Келлог, якого чекають із візитом у Києві та інших європейських столицях, встановив більш оптимістичний дедлайн – 100 днів. Для цього, за словами самого Трампа, він працює над організацією особистої зустрічі з Путіним. Із чим команда Трампа прийде за стіл переговорів із росіянами? Завісу трохи привідкрили заяви його номінантів на ключові посади.

Першим на слухання до Сенату прийшов кандидат Трампа на очільника Пентагону, колишній ведучий Fox News Піт Гегсет. Ще тиждень тому він був найбільш суперечливою фігурою й викликав багато критики в лавах самих республіканців через проблеми з алкоголем, критику участі жінок у бойових завданнях, звинувачення в сексуальному насильстві й фінансових махінаціях у ветеранських організаціях. Під час доповіді в Сенаті Гегсет, звичайно ж, відмовився від своїх слів про жінок в американській армії, пообіцяв не пити, й заперечив будь-які звинувачення на свою адресу.

Й, на подив американської преси, критика щодо його кандидатури на голову Пентагону серед республіканців вщухла. Навіть не дивлячись на те, що на запитання, які країни входять до АСЕАН (Асоціації держав Південно-Східної Азії), Хегсет назвав Південну Корею, Японію та Австралію, хоча жодна з трьох країн не є частиною цього об’єднання. Питали Гегсета й про війну Росії проти України, адже сам він жодного разу про це не згадав. Але він двічі ухилився від відповіді на запитання, чи виступає за продовження збройної підтримки України, а військове вторгнення Росії у 2014 році він назвав "незначним інцидентом".

"Це політичне рішення на рівні президента, і він (Трамп – Ред.) дав чітко зрозуміти, що хоче бачити кінець цього конфлікту. Ми знаємо, хто агресор. Ми знаємо, хто хороший хлопець. Ми хотіли б, щоб це було максимально вигідно для українців. Але цій війні потрібно покласти кінець", - відповів Піт Гегсет на запитання сенатора Ангуса Кінга чи він за те, щоб США залишили Україну й припинили підтримку.

Наступним на "співбесіду" до Сенату, яка тривала п’ять годин, прийшов кандидат Трампа на очільника Держдепу, сенатор від Флориди Марко Рубіо, який назвав конкуренцію США з Китаєм визначальним питанням цього століття, бо "китайці вірять, що ми (США – Ред.) — велика держава, яка неминуче занепадає, а вони — на підйомі". При цьому НАТО, не дивлячись на всю критику Трампа, він назвав "дуже важливим Альянсом". І це не дивно, адже свого часу Марко Рубіо був співавтором закону, що забороняє президенту США вивести країну з НАТО. До речі, під час цих слухань у Сенаті, він підтвердив, що все ще підтримує цей закон.

Проте про війну Росії проти України в його вступному слові не було жодної згадки. Хоча саме про це була більшість запитань до Рубіо від сенаторів протягом першої частини слухань. Тож, три роки повномасштабного російського вторгнення Марко Рубіо назвав "війною на виснаження" та "патовою ситуацією", яку необхідно припинити. Він розкритикував політику Адміністрації Байдена за те, що вона ніколи чітко не артикулювала кінцеву мету підтримки України з боку США у війні з Росією - на що саме витрачалися американські гроші.

За словами Рубіо, заяви команди Байдена про підтримку України "стільки, скільки це буде потрібно" – це нереалістична позиція. Він зазначив, що для досягнення цілей в Україні треба бути реалістами, бо потрібні поступки не лише з боку Росії, а й з боку України.

"Важливо, щоб українці мали важелі впливу (на Росію – Ред.). Але їм також доведеться піти на поступки, щоб досягти цієї угоди. Як виглядатиме цей план? Це буде складна робота. Це не буде легко. Тут буде потрібна рішуча дипломатія. Сподіваюся, що це почнеться з певного припинення вогню. Я нещодавно побачив цитату… Проблема, з якою стикається Україна, полягає не в тому, що у них закінчуються гроші, а в тому, що у них закінчуються українці", - сказав Марко Рубіо.

Тиск і санкції: до миру через силу чи слабкість

Висловлювання Марко Рубіо здійняли хвилю обурення в Україні. Хоча нічого нового в цих заявах, які відображають особисті підходи Трампа до війни Росії проти України, немає. Разом із цим Марко Рубіо також сказав, що скасування економічних санкцій проти Росії може бути розмінною монетою в переговорах із Путіним. Але вдаватися в деталі, про які саме санкції йде мова, він не став. До того ж, на слуханнях у Сенаті кандидат Трампа на посаду очільника ЦРУ Джон Реткліфф заявив, що війна Росії проти України збільшує ризик втягнення США у конфлікт з ядерною державою - Росією.

За словами радника голови ОПУ Михайла Подоляка, компроміс Рубіо для України передбачає відмову від окупованих територій. Втім, залишається незрозумілим, від чого має відмовитися Росія.

"Росія зможе продовжувати атакувати Україну або масштабувати атаки на Північну і Східну Європу. Чому тоді це компроміс? Це не компроміс", – наголосив Подоляк, додавши, що також не можна виключати, що під час перемовин Путін "пообіцяє" більше не нападати в обмін на "гарантії безпеки" для Росії - створення буферної зони на території України чи перенесення військових баз НАТО вглиб Європи якомога далі від кордонів РФ.

В інтерв’ю польським ЗМІ під час візиту до Варшави цього тижня Володимир Зеленський наголосив, що Росія боїться Америку, Китай і об’єднану Європу. Трамп спроможний тиснути на Росію, тому треба домовитися з Трампом про реальні гарантії безпеки для України.

"Він повинен примусити Путіна до дипломатії - закінчити цю війну. Але, Трамп, я вважаю, спроможний, і дай Бог, він зможе запропонувати Україні реальні гарантії безпеки. Це не пропозиція. Це не просто, знаєте, як бізнес - щось запропонувати: будеш, не будеш, хочеш не хочеш. Ні. Нам треба реальні гарантії безпеки, які і для нас, і для Європи, і для руських будуть означати, що…Україна зможе захистити і себе, і інших, якщо Путін знову піде", - сказав президент Зеленський.

За інформацією Bloomberg, на сьогодні команда Трампа має два підходи до санкцій проти Росії.

Перший полягає в підвищення цінової "стелі" на продаж російської нафти, який зараз складає $60, якщо "вирішення війни в Україні буде не за горами". По суті, це поступка Путіну, якщо він погодиться на встановлення режиму припинення вогню, що збільшить доходи російського бюджету, а й, відтак, і фінансування російського ОПК.

Другий підхід – запровадження ще більших санкцій. Вочевидь проти російського нафтогазового сектору. Адже під час слухань у Сенаті кандидат Трампа на очільника Мінфіну Скотт Бессент висловився саме за це, бо, на його думку, сьогоднішній санкційний тиск на Росію є недостатнім.

"Якщо будь-хто з представників російської влади спостерігає за цими слуханнями, вони мають знати: в разі мого затвердження на посаді, і якщо цього вимагатиме президент Трамп в рамках своєї стратегії припинення війни в Україні, я на 100% підтримаю посилення санкцій, особливо проти російських нафтових компаній, до рівня, який посадить Росію за стіл переговорів", – зазначив Скотт Бессент.

Проте ніхто достеменно не знає, якою саме буде політика Адміністрації Трампа щодо Москви і подальшої підтримки України в цій війні. Можливо саме тому під кінець своєї каденції Джо Байден запровадив найжорсткіші санкції проти Росії, обваливши рубль і вдаривши по російському енергетичному сектору, зокрема по "тіньовому флоту" танкерів. Паралельно Адміністрація Байдена дещо ускладнила своїм наступникам їхні можливі спроби послабити санкції проти Росії шляхом залучення до цього процесу Конгресу, що унеможливить лише одноосібне рішення Трампа.

Джерело матеріала
loader