Польсько-українські відносини: чи знайде Зеленський у Варшаві вихід із історичного глухого кута

Володимир Зеленський у середу, 15 січня, побував у Польщі, де зустрічався з прем'єр-міністром Дональдом Туском та президентом Анджеєм Дудою. Примітним є те, що цей візит відбувається на тлі охолодження відносин між двома країнами, які зберігалися весь 2024 рік. І головним спірним питанням залишалася тема Волинської трагедії. Журналіст Коротко про розбирався в суті протиріч та можливому їх вирішенні.

Є надія на покращення стосунків

Ключовий момент – Варшава не планує припиняти допомогу Україні у війні проти Росії. Йдеться про посилення історичних претензій з боку поляків до українців. Відбувається це напередодні виборів президента 18 травня цього року, коли політсили використовують болісну тему у своїх виборчих кампаніях.

Навіть проєвропейський прем'єр цієї країни Дональд Туск не залишився осторонь. «Правда не є чорно-білою. Неправильно вважати, що з польського боку є лише ангели, а з українського – злочинці. Важлива правда, ексгумація та достовірна оцінка того, що відбувалося під час та після Другої світової війни», - сказав Туск.

Останнім часом ситуація зрушила з мертвої точки. У грудні минуло року Дональд Туск під час свого візиту до Львова заявив про прогрес у історичних питаннях польсько-українських відносин. А вже у січні 2025 року він повідомив про отриманий від України дозвіл на перші ексгумації тіл поляків у Рівненській області.

«Нарешті прорив. Є рішення про перші ексгумації польських жертв. Ми з нетерпінням чекаємо на подальші рішення», - повідомив Туск.

Польські праві знову обурюються

Незважаючи на очевидне зрушення у розумінні історичних питань, існує й реальна загроза, що польські претензії до України знову можуть вийти на новий виток напруги. Вся справа у виборах. Головними кандидатами на посаду глави держави є представник проєвропейської «Громадянської платформи» мер Варшави - Рафал Тшасковський (партія Туска) та Кароль Навроцький (директор Інституту національної пам'яті Польщі), офіційно безпартійний кандидат, але насправді висунутий і підтримуваний опозиційною партією "Право і справедливість".

Перший намагається не педалювати історичну проблему, а другий висловився проти запрошення України до ЄС та НАТО. Він сказав, що угода про ексгумацію була лише "непотрібним трюком голови польської дипломатії" Радослава Сікорського. А коментуючи питання ексгумації жертв Волинської трагедії, він назвав українську Галичину «Східною Малопольщею».

Ця заява навіть викликала обурення в інших польських політиків, мовляв, кандидат від правої партії «перегинає палку». Прем'єр Дональд Туск звернувся до лідера партії "Право та справедливість" Ярослава Качиньського - у контексті заяви останнього про Україну.

"Пан Качиньський, ваш кандидат Кароль Навроцький заявив, що не бачить місця для України в НАТО. Пам'ятаєте, який президент найбільше підтримував Україну в цьому питанні? А хто найбільше проти? Вам не соромно?" – написав Туск у Х. Саме загиблий в авіакатастрофі брат Ярослава Качиньського та тодішній президент Польщі – Лех Качиньський був одним із головних європейських прихильників ідеї вступу України до НАТО.

Думка експерта

Олег Саакян, експерт-міжнародник:

– Найважливіше, що Україна дала дозвіл на ексгумацію саме зараз. Фактично на фінішній прямій виборчої кампанії виборів президента у Польщі. І це задає добрий тон тому, щоб Україна не стала м'ячиком для пінг-понгу у внутрішньополітичній ситуації у самій Польщі. Це вибиває основу з-під ніг тих, хто хоче далі маніпулювати історичними питаннями. Цілком виключити такий сценарій не можна, але це зменшує поле маневру для маніпуляцій польських еліт. Символічний сенс візиту Зеленського до Польщі полягає в тому, щоб нас не звинуватили у заграванні з тією чи іншою стороною перед виборами в Польщі.

Щодо слів Кароля Навроцького, то заява кандидата та заяви президента – це різні речі. Хоча б тому, що відносини між Польщею та Україною визначаються не історичними питаннями, а поточною геополітикою та безпековими питаннями. Але навіть при цьому найближчими роками історичні питання різною мірою впливатимуть на відносини між двома країнами.