Правда не в моді: що треба розуміти про зміну політики модерації Meta

7 січня Марк Цукерберг оголосив про зміни у модерації в соцмережах Meta, зокрема, що програму фактчекінгу згортають. Замість незалежних фактчекерських організацій відтепер контент у соцмережах компанії — фейсбуці, інстаграмі та тредсі — модеруватиме керована спільнота користувачів за аналогією із соцмережею Х. Того ж дня директор з міжнародних зв’язків Meta Джоел Каплан у своєму блозі «Більше свободи слова, менше помилок», намагаючись пояснити таке рішення, фактично звинуватив чинну систему модерації у цензурі, через яку «забагато людей несправедливо замкнуті в “тюрмі фейсбуку”». А згодом американські фактчекінгові організації повідомили про завершення партнерств із Meta та відкинули звинувачення, мовляв, «факти — це не цензура».

Розповідаємо, як тепер зміняться звичні для нас соцмережі й чи не будуть вони переповнені дезінформаційними кампаніями.

Як працювала модерація у соцмережах Meta

Meta почала впроваджувати модераційні заходи після низки подій. У 2017 році, зокрема після історії з незаконним використанням персональних даних компанією Cambridge Analitica, що допомогло тоді перемогти Дональду Трампу в президентських перегонах у США. Якщо коротко, то йдеться про протизаконне використання персональних даних близько 50 млн користувачів фейсбуку, здійснене британською компанією Cambridge Analytica за сприяння американської компанії Facebook (тепер Meta). Згодом стало відомо, що йдеться про дані 87 млн користувачів. Детальніше про це можна прочитати в матеріалі MediaSapiens.

Згодом через це Федеральна торгова комісія США наклала на компанію Meta рекордний штраф у розмірі $5 млрд, а сам Цукерберг неодноразово давав пояснення у Конгресі США та виправдовувався, аби знову завоювати довіру користувачів.

Згодом компанія зазнала критики за поширення фейкової інформації під час виборів і пандемії COVID-19. Навіть президент США Джо Байден публічно звинуватив компанію у недостатній кількості заходів із протидії дезінформації про коронавірус і хворобу.

Відтак компанія створила Наглядову раду, посилила модерацію контенту та запропонувала користувачам інструменти для боротьби з токсичним контентом. Свою програму фактчекінгу компанія здійснювала за участі мережі організацій — довірених партнерів, які займалися перевіркою правдивості контенту по всьому світу. На сайті Meta опублікований перелік усіх цих організацій. А американське видання про технології The Verge рік тому опублікувало інформацію від сенатора Тома Тілліса про те, що штат модераторів контенту Meta налічує 40 тисяч людей.

В Україні такими фактчекерами-партнерами Meta є VoxChek і StopFake.

«У рамках співпраці з нами “Мета” брала наші фактчеки, щоб маркувати дезінформацію і пропаганду. Тобто вони її не видаляли, а маркували, що це — неправда. Людям, які читали такий маркований текст, з’являлося повідомлення, що це або неправда, або маніпуляція, тож прочитайте, що є насправді, — розповів у коментарі «Детектору медіа» виконавчий директор StopFake Руслан Дейниченко. — Ми завжди хвалили цей підхід фейсбуку, тому що він дає споживачу можливість ознайомитися з різними фактами. Якби просто видалявся контент, люди, які його прочитали, не дізналися б про його неправдивість. А так фейсбук чи інстаграм, якщо людина перепостила якусь неправдиву інформацію, надавав їй повідомлення “це — неправда, майте на увазі”. Це — оптимальний і найбільш виважений підхід до того, як перешкоджати розповсюдженню неправди в соціальних мережах».

На практиці це виглядало ось так.

 Контент, який фейсбук завдяки фактчекерам StopFake, маркував як неправдивий

Чи ідеальною була модерація в соцмережах Meta, зокрема у фейсбуці? Ні, до неї було дуже багато претензій, зокрема і в українських користувачів, дописи яких часто блокували з будь-якої причини, безпідставно маркували забороненим контентом сексуального характеру чи звинувачували у розповсюдженні мови ворожнечі. Ми писали про це в матеріалі «Нам тут не раді? Чи справді фейсбук умисно блокує дописи українців», у якому намагалися з’ясувати, чи немає політичного умислу в блокуваннях дописів українців за кожне криве слово. Але виявилося, що це просто недосконалість системи, яку до того ж частково хакнула Росія й атакує своїми ботофермами. Але такі, хай і дуже недосконалі правила — це однозначно краще, ніж їх відсутність.

Реверанс Трампу

У Meta складні стосунки з Трампом. Наступного дня після штурму прибічниками Трампа Капітолію компанія заблокувала його профілі у фейсбуці й інстаграмі та розблокувала їх лише у лютому 2023 року. Сам Трамп ще в липні 2024 року під час своєї виборчої кампанії погрожував ув’язнити Цукерберга у разі свого переобрання та звинувачував його у підігріванні демократам.

Але коли вибори відбулися, бізнесмен відчув нові політичні реалії й одразу почав налагоджувати стосунки з Трампом. 27 листопада Цукерберг приїжджав у гості до Трампа у його резиденцію в Мар-а-Лаго, а через два тижні стало відомо, що він пожертвував $1 млн доларів на інавгурацію новообраного президента.

Про намагання покращити стосунки з Трампом також свідчать і нещодавні кадрові зміни у менеджменті Meta. Зокрема з компанії звільнився Нік Клегг, колишній віцепрем’єр-міністр Великої Британії, який займався глобальними питаннями політики та регулювання Meta з 2018 року.

 Марк Цукерберг і Нік Клегг

Його місце в компанії посів близький до республіканців Джоел Каплан, який свого часу був радником президента Джорджа Буша. Це саме він писав блог-пояснення нової політики Meta, згаданий на початку цього тексту.

Проте Каплан — не єдиний республіканець, який відтепер серед очільників Meta. 6 січня стало відомо, що до ради директорів Meta увійшов президент Абсолютного бійцівського чемпіонату (UFC) Дейна Вайт, якого називають давнім союзником Трампа.

  Дейна Вайт і Марк Цукерберг

«Єдине досягнення цього чоловіка — те, що він дуже близький до Трампа, але він не має досвіду ні в ІТ, ні в публічних комунікаціях і взагалі не розбирається в цьому бізнесі. Таку людину вводять зрозуміло з якою метою», — сказав у коментарі «Детектору медіа» експерт із комунікацій, керівник комунікаційного агентства PlusOne Максим Саваневський, висловивши також переконання, що нова політика Мети продиктована саме політичними реаліями, а не технічними проблемами з модерацією.

Зміни в модерації також сподобалися соратнику Трампа Ілону Маску. Після заяви Цукерберга про те, що тепер фактчекінг на платформі буде влаштований таким же чином, як і в Х, він написав у своєму дописі, що «це круто».

This is cool pic.twitter.com/kUkrvu6YKY

— Elon Musk (@elonmusk) January 7, 2025

Експерт з інформаційної безпеки та представник кіберспільноти з протидії інформаційним загрозам Cyber Division Антон Мельник говорить: Цукерберг вчинив як бізнесмен, і його рішення продиктоване не лише зміною політичних реалій, а тим, що фейсбук та інстаграм через надмірну зарегульованість справді почали втрачати підписників.

«Це — вимушений крок у боротьбі за відвідуваність і користувачів з іншими соціальними мережами, такими як Twitter/X і TikTok, де залученість користувачів, конверсії, віральність контенту набагато вища за всі платформи Meta. На всіх платформах Meta є негативна тенденція до зниження залученості користувачів у порівнянні зі зростанням результатів X і TikTok. Абсолютно правильно написав відомий американський мільярдер, інвестор, філантроп Білл Акман: “Якщо одна платформа має повну свободу слова, то інші платформи повинні також мати повну свободу слова, щоб конкурувати”», — сказав Антон Мельник у коментарі «Детектору медіа».

Політичному контенту — бути

Не здивований новою політикою Meta й Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) — організації, яка також є довіреним партнером Meta. Мовляв, давно помітив зменшення активності компанії з протидії певним інформаційним загрозам.

«Нічого дивовижного немає. Вони торік звузили по наших напрямках активності, тобто зробили більш звужене коло питань, які приймають від партнерів по усьому світі. Навіть якщо ми розуміємо, що це певна загроза, нам уже почали відмовляти в прийнятті таких кейсів. Платформи спробували гратися в гру регуляції алгоритмів, але алгоритми, на жаль, стали надзвичайно перевантаженими й почали перерегульовувати. Це стало хорошим приводом для того, щоб сказати “ми спробували, це зайшло не туди, куди ми планували, тому користувачі будуть самі займатися цією активністю”, — по суті так, як це відбувається на інших подібних платформах», — сказав Ігор Розкладай у коментарі «Детектору медіа».

Про ці зміни у підходах також пише видання Politico. Зокрема, за інформацією видання, у 2023 році Meta згорнула модерацію неправдивих повідомлень про вибори 2020 року.

Ба більше, тепер Meta не проти політичного контенту.

Джоел Каплан у своєму блозі пише: «Починаючи з 2021 року, ми внесли зміни, щоб зменшити кількість постів про вибори, політику чи соціальні питання [...] Але це був досить грубий підхід. Ми збираємося почати поетапне повернення до цього у фейсбуку, інстаграмі та тредсі з більш персоналізованим підходом, щоб люди, які хочуть бачити більше політичного контенту у своїх стрічках, могли це зробити».

Згодом керівник Instagram Адам Моссері у своєму тредсі написав: «Я публічно і довго стверджував, що це не нам показувати людям політичний контент з акаунтів, за якими вони не стежать, але, перше, багато людей чітко заявили, що вони хочуть цього контенту, і друге, виявилося, що непрактично проводити червону лінію навколо того, що є, а що не є політичним контентом».

Така різка зміна наративу, за словами Ігоря Розкладая, доводить: ці зміни готувалися давно і під них уже переробляють алгоритм.

Між тим Максим Саваневський вважає, що це лише поглиблюватиме суспільні проблеми. «І фейсбук, й інстаграм — найбільші соцмережі у світі на сьогодні, й почнуть перетворюватися фактично на аналог твіттеру. Це призведе до хаосу та різкої поляризації суспільства, зокрема в Сполучених Штатах. Це фактично те, чим зараз займається твіттер, і така сама ситуація буде і на фейсбуці», — пояснив він.

Як виглядатимуть наші стрічки у фейсбуці, інстаграмі та тредсі

«Meta запровадить інформаційний блок, який буде прикріплений під популярними та резонансними дописами і який зможуть наповнювати та коментувати користувачі платформи — повідомити про фейк, розвінчати міф, скоригувати джерело контенту», — пояснює Антон Мельник.

Наразі компанія Meta заявляє, що у найближчі місяці зміни відбудуться лише в США. Що ж до інших країн, то якоїсь офіційної інформації про нові підходи немає.

«Звісно, першою країною, на яку будуть поширюватися ці зміни, є США — це очевидно. А як воно буде поширюватися на решту світу, поки незрозуміло. Скоріше за все, в Європейському Союзу мало що зміниться, а от у плані третіх країн — цілком можливо, що компанія може так само захотіти зекономити й прибрати зайві видатки в тих регіонах, де на них не накладають жорсткі зобов’язання», — сказав Ігор Розкладай.

Річ у тім, що в ЄС діють Digital Markets Act (DMA) та Digital Services Act (DSA) — ключові законодавчі акти, які були прийняті Європейським Союзом для регулювання цифрових ринків і послуг. Їх створили задля захисту прав споживачів, покращення безпеки в інтернеті та забезпечення справедливої конкуренції. Детальніше про це можна прочитати в інтерв’ю Крістіни Гаврилюк, керівниці експертної групи з розвитку цифрової економіки Директорату цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України для «Детектора медіа». Ці законодавчі норми дають Єврокомісії інструменти для контролю за платформами суспільного доступу та дотримання ними законодавства ЄС.

«Євросоюз для компанії Meta є великим ринком, другим за величиною після Сполучених Штатів. Тому регулятивні органи в Євросоюзі можуть вимагати від них дотримання норм і правил ЄС. Тобто в них буде низка регламентів. Їх можуть навіть змусити спрямовувати ще більше фінансів на модерацію. Але ми до цього відношення ніякого не маємо. Тобто в інших країнах, скоріш за все — ну це логічно, судячи з дій “Мета” — вони відмовляться від фактчекінгу. Якщо вони вже в Сполучених Штатах від цього відмовилися, то чому вони повинні не відмовитися від цього в інших країнах?», — додає Максим Саваневський.

Співрозмовники «ДМ» говорять: навіть якщо Україна прийме закони, які дублюватимуть DSA та DMA, це нам не допоможе, адже ми не маємо необхідного для їх реалізації інструментарію. Тому, поки ми не вступили в ЄС, ми під загрозою потерпати від неприкритих дезінформаційних кампаній.

Проте наразі, за словами Руслана Дейниченка, вони не отримали сигналів від Meta про припинення співпраці.

«Оскільки за ці роки ми завжди чули тільки схвальні відгуки про нашу роботу від “Мета”, то вони й надалі будуть з нами співпрацювати, — сказав він. — Якщо є зацікавлення “Мета” в тому, щоб їх майданчики — фейсбук, інстаграм, вотсап — не були помийками, де поширюється неправда, шкідлива інформація, дезінформація, то все одно вони будуть докладати до цього зусилля. Вони будуть і далі таке маркувати й видаляти акаунти, які поширюють шахрайські схеми».

Проте Петру Маковей, очільник Asociatia Presei Independente — найбільшої фактчекерської організації Молдови, яка також є партнером Meta, налаштований не так позитивно.

«Новина не надто радісна не тільки для журналістів-фактчекерів, вона, за великим рахунком, не дуже радісна і для споживачів медіа, бо в країнах, де дуже низький рівень критичного мислення — Молдова одна з таких країн і Україна також не вражає розвиненим критичним мисленням людей — люди частіше ставатимуть жертвами дезінформаційних компаній. У країнах із не дуже розвиненою демократією, швидше за все, це вплине на те, що дезінформація стане потужнішою, — сказав Петру Маковей “Детектору медіа”. — Одразу після цього оголошення (Цукерберга — “ДМ”) агенти впливу Росії в Молдові дуже сильно зраділи цій новині. Вони постійно нам закидали, що ми займаємося цензурою у фейсбуці та в інстаграмі, тому що ми перевіряли інформацію, яку вони поширювали. Якщо вона була фейковою або частково фейковою, ми ставили до відома фейсбук і в деяких випадках такі пости або видаляли, або зменшували їхню аудиторію». 

Інші опитані нами фахівці також говорили про те, що головна загроза в тому, що послабленням правил модерації найперше скористається російська пропаганда, яка має величезні, просто не співмірні з громадськими фактчекерськими організаціями ресурси. Зокрема Антон Мельник говорить, що саме російські інформаційні війська першими знаходять певні вразливості в соціальних мережах, які використовують як для поширення контенту, так і для приховування та блокування нашого контенту, за якими як правило дуже повільно встигають команди Meta.

Усе це означає одне: викликів для фактчекерів та громадян стане більше, особливо у таких країнах, як Україна чи Молодова, які й не мають відповідного законодавчого та регуляційного захисту ЄС, і водночас залишаються ціллю Росії. Тож нам уже треба бути готовими: модерації тепер буде менше, а дезінформації більше, бо, як сказав Петру Маковей, правда тепер не в моді.

ФОТО: GettyImages та скриншоти соцмереж