Методи Трампа шокують: що криється за скандальними заявами нового президента США

Політолог Олег Саакян в ефірі 24 Каналу зазначив, що сценарій анексії можна відкинути як реалістичний. Те, що зараз бачить світ, – це політична гра Трампа. Вона може свідчити або про те, що Трамп дійсно "з'їхав із глузду", або про те, що він уміло грає роль неадеквата. У перший варіант політолог не вірить.

Стратегія чи неадекватність

"За цим усім стоїть чіткий розрахунок. Будь-який демократичний лідер, з моменту обрання в будь-якій республіці, не належить сам собі. На нього впливають тисячі обставин, які заганяють у певні рамки та коридор дій",
– пояснив Саакян.

Першим аспектом такої гри є те, що демократичні лідери стикаються з обмеженнями: нормативно-правовими (Конституція, закони, нормативні акти) та неформальними (політичні зобов'язання, домовленості зі спонсорами, політична кон'юнктура). Ці фактори створюють досить вузький коридор можливостей.

Завдання Трампа – штучно розширити цей коридор. Він фактично демонструє себе як навіженого. Ось дивіться: я зараз напишу в Х, що збираюся приєднати щось. Мій син і його друзі поїдуть у Гренландію, створюючи враження, що ми готуємось її анексувати. Я можу зробити будь-що. Бійтеся мене, всі варіанти можливі,
– зазначив Саакян.

Таким чином створюється стратегічна невизначеність, яка розширює для Трампа поле маневру та виграє час.

Гра на полі диктаторів

Другим аспектом, на який вказує Саакян, є вихід Трампа на поле гри, де домінують диктатори. Вони демонструють зневагу до правил, ніби кажучи: "Ви будете грати в шахи за правилами, а ми – у "Чапаєва", перестрибуючи через клітинки".

Трамп немов відповідає: "Хто сказав, що я буду дотримуватись правил? Якщо всі їх порушують, то й для мене вони скасовуються."

Якщо припустити, що Канада і Гренландія опинилися б під контролем США, це зруйнувало б плани Росії та Китаю щодо Північного торгового шляху. Панамський канал, який зараз перебуває під контролем китайської компанії, за цією логікою також міг би стати американським,
– додав Саакян.

Така поведінка Трампа є демонстрацією готовності діяти свавільно, піднімаючи ставки у переговорах.

"Його не слід сприймати буквально. Він використовує жорсткі та шокуючі методи для того, щоб сформувати вигідні для себе позиції на переговорах із сильними гравцями: Китаєм, Росією, Іраном, Туреччиною тощо. Його дії слід оцінювати з точки зору ефективності, а не моральності чи відповідності правилам", – зауважив Саакян.

Діалог із Європейським Союзом

Політолог також зазначив, що діалог із Європейським Союзом продовжуватиметься. Наразі він ведеться окремо з Францією та Британією. Ілон Маск, який заходить на це поле, є одним із тригерів. Маск відіграє роль "того, хто дратує", а потім з'являється "хороший поліцейський", якого грає Трамп, який виглядає значно адекватнішим порівняно з Маском.

Трамп застосовує жорсткі переговорні методи, оскільки прийшов із бізнесу. Йому, м'яко кажучи, байдужі ті політичні правила, які існували до цього. У цьому сенсі він є абсолютно позасистемним гравцем. Це може стати важливим фактором для внутрішньої політики Сполучених Штатів, а також для відносин із союзниками,
– додав Саакян.

Цілком імовірно, що, якщо Трамп не зайде надто далеко і його поведінка справді є лише імітацією самодурства, а не ознакою серйозних інтелектуальних проблем, це може стати небезпечною, але водночас ефективною грою з доданою вартістю.