Последние планы Байдена, шанс для ультраправых Австрии, Шольц зол на Маска: новости выходных

Наскрізною темою частини новин вихідних були вибори.

Німецький канцлер на тлі передвиборчої кампанії відбивається від нападок опозиції і Ілона Маска.

Американський мільярдер робить випади не тільки у бік влади Німеччини, але й Британії.

У Грузії анонсували страйк, щоб домогтися проведення нових парламентських виборів, а у Польщі прем’єр розкритикував кандидата у президенти, який долучився до протесту фермерів.

Ну а у Придністров’ї триває криза, яку спровокувала Росія.

Вочевидь, щоб вдарити по проєвропейські владі Молдови і привести до парламенту цього року проросійських політиків.

У Румунії кандидат у президенти від партій влади заявив про призупинення кампанії, а в ультраправих Австрії з’явився шанс потрапити до центральної влади.

Більше важливого і цікавого за вихідні, 4 та 5 січня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Прогнози Блінкена щодо фронту.

Держсеркетар США Ентоні Блінкен вважає, що лінія розмежування у російсько-українській війні навряд чи сильно зміниться в осяжному майбутньому.

Тим часом, на Курщині у боях на боці РФ загинув сербський бойовик Братислав Живкович, якого у 2017 році оголосили персоною нон грата в Румунії через шпигунство на користь Росії.

Шольц злий на опозицію і на Маска.

В опозиції Німеччини вважають, що канцлер країни Олаф Шольц планує зустріч з Путіним до 23 лютого – дня дострокових парламентських виборів.

У Соціал-демократичній партії Німеччини заперечують заяви опозиції про "візит до Путіна" і вимагають вибачень.

Лідер парламентської фракції соціал-демократів Рольф Мютценіх вважає, що консерватори за допомогою "вигаданих претензій" нібито намагаються "побудувати аргументи проти розумного зовнішньополітичного курсу Олафа Шольца".

Сам Олаф Шольц розкритикував заяви політика від опозиційної партії ХДС Родеріха Кізеветтера про нібито свої наміри зустрітись із Владіміром Путіним у найближчі тижні.

"Не можна робити щось подібне (поширювати такі заяви.

– Ред.).

Це украй непристойно", – вважає він.

За результатами свіжого опитування агентства Insa для газети Bild am Sonntag, за майже два місяці до дострокових виборів у Бундестаг в лідерах залишається консервативний блок ХДС/ХСС – 31% підтримки виборців.

За ним із незмінними 20% слідує ультраправа "Альтернатива для Німеччини".

1% втратила Соціал-демократична партія канцлера Олафа Шольца і має 16%.

Американський мільярдер Ілон Маск раніше стверджував, що тільки ультраправа "Альтернатива для Німеччини" "може врятувати Німеччину".

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що він стурбований тим, що "Маск агітує за таку крайню праву партію, як "АдН", яка проповідує зближення з путінською Росією і хоче послабити трансатлантичні відносини".

Але Ілон Маск робив випади не тільки на адресу німецької влади, але й британської.

Міністр охорони здоров'я Великої Британії Вес Стрітінг розкритикував чергові нападки американського мільярдера Ілона Маска на британський уряд, повʼязані з розслідуванням сексуального насильства над дітьми.

В одному з дописів Маск заявив, що прем’єр Британії Кір Стармер був "співучасником зґвалтування Британії" і повинен відповісти за свої дії.

Британський міністр охорони здоров'я Вес Стрітінг, коментуючи ці слова, виступив проти нападок американського мільярдера, які назвав "ганебними", та закликав його активніше боротись проти насильства у своїй соцмережі.

Маск згадує про період, коли Кір Стармер у 2008-2013 роках працював генеральним прокурором Британії і розслідував діяльність банд, які домагалися до дітей.

Свого часу Стармер розпорядився реструктурувати систему розгляду справ про насильство над дітьми.

Переговори Мелоні і Трампа.

Премʼєрка Італії Джорджа Мелоні, яка називає Ілона Маска "дивовижною людиною", у суботу зустрілася з обраним президентом США Дональдом Трампом.

За даними агентства Bloomberg, вони говорили про торгівлю та затримання італійської журналістки в Ірані Сесилії Сали.

Джорджа Мелоні стала однією з небагатьох іноземних лідерів, які відвідали Трампа в його резиденції в Мар-а-Лаго після президентських виборів 2024 року у США.

Несподіваний візит італійської премʼєрки також відбувся за кілька днів до запланованої подорожі президента США Джо Байдена до Італії та Ватикану 9-12 січня.

Останні плани Байдена.

NBC News дізналось, що до завершення свого президентського терміну 20 січня 2025 року американський президент Джо Байден планує виголосити дві великі промови, в яких підсумує свої понад 50 років карʼєри на державній службі.

За словами джерел NBC News, перша промова Байдена буде присвячена зовнішній політиці і, як очікується, буде виголошена після повернення з візиту до Італії 12 січня.

Друга промова президента США, пише NBC News, стане прощальним зверненням до американців, де він підсумує свої роки в Білому домі та на держслужбі.

Також адміністрація президента США в останні дні своєї роботи може ухвалити додаткові кроки для протидії внутрішньому тероризму після останніх подій, а Байден може оголосити додаткові помилування людей, зазначає телеканал.

Крім того, агентство Bloomberg повідомило, що Байден має намір заборонити нові морські нафтогазові розробки на значній частині прибережної території США.

Цей крок спрямований на постійний захист прибережних вод і громад від видобутку викопного палива і ризику розливу нафти.

Рішення Байдена має бути оголошене в понеділок.

А ще у Байдена хочуть продати Ізраїлю зброї на $8 млрд.

Інавгурація Трампа.

Тим часом, обраний президент США Дональд Трамп готується до своєї інавгурації, яка запланована на 20 січня.

Він скаржиться на те, що у день його інавгурації національні прапори будуть приспущені через триваючий траур у зв’язку зі смертю експрезидента Джиммі Картера 29 грудня.

За традицією Сполучених Штатів траур триває 30 днів, тож на нього припадає і дата інавгурації Трампа.

Як дізналося Axios, гендиректор Apple пожертвує мільйон доларів на інавгурацію Трампа.

А за десять днів до дня інавгурації, 10 січня, очікується оголошення вироку Трампу у справі про гроші за мовчання порнозірки.

Суддя у своєму письмовому рішенні просигналізував, що вирок буде "м’яким" з безумовним звільненням.

Дрони над Данією і куля з РФ у Польщі.

У Данії розслідують повідомлення про появу 20 дронів над портом, а до Польщі знову залетіла куля з Росії.

The Sunday Times пише, що у НАТО розчаровані станом протиповітряної оборони Британії.

Шанс для ультраправих Австрії.

Канцлер Австрії йде у відставку після провалу переговорів про коаліцію без ультраправих.

Австрійська народна партія обрала своїм новим лідером генерального секретаря Крістіана Штокера.

Він висловив готовність вести переговори з ультраправою Австрійською партією свободи про коаліцію.

Криза у Придністров’ї.

У Придністров’ї різко зросла тривалість віялових відключень світла, є перебої з водопостачанням.

Кризовий центр уряду Молдови повідомив, що запаси вугілля на електростанції у Придністров’ї, яка є головним джерелом електрики у невизнаній республіці, завершаться до кінця січня.

З 1 січня невизнаний регіон перестав отримувати російський газ, через що газ зник у десятків тисяч побутових споживачів і зупинилася робота місцевої промисловості.

Лідер невизнаного Придністров’я Вадим Красносельський на тлі зникнення газу й опалення у домівках тисяч людей заявив, що "безвихідних ситуацій нема" і закликав грітися дровами.

Протести і страйки.

В Грузії громадян закликали 15 січня провести загальний попереджувальний страйк, щоб домогтися проведення нових виборів і звільнення затриманих протестувальників.

Страйк планують оголосити 15 січня о 15:00.

У цей час роботодавці та їхні службовці по всій Грузії протягом трьох годин не працюватимуть.

Як відомо, у Грузії з кінця жовтня триває політична криза після парламентських виборів, результати яких опозиційні сили не визнали, а також через фактичну відмову чинної влади від євроінтеграції і інавгурацію "президента" Михеїла Кавелашвілі.

Французькі фермери планують розпочати велику акцію протесту в Парижі.

Профспілка "Сільськогосподарська коодинація" підтвердила наміри проводити протест і збирати учасників з неділі 5 січня.

Фермери нарікають, що уряди один за іншим "годують їх обіцянками", але реальних змін у проблемних питаннях не відбувається.

У п’ятницю у Варшаві протестували польські фермери – проти угоди про вільну торгівлю ЄС з Південною Америкою, "Зеленого курсу" та імпорту з України.

Акція проходила одночасно з урочистостями до початку польського головування у Раді ЄС.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск гостро розкритикував участь в акції протесту фермерів кандитата у президенти Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам’яті, якого підтримує опозиційна "Право і справедливість".

"Поки ми з мером Тшасковським і спікером Головнею відкривали польське головування, Навроцький брав участь у демонстрації активістів з гаслами про Polexit.

Питання просте і вкрай серйозне: ви хочете президента, який розбудовує безпечну і сильну Європу, чи такого, який разом з Путіним і його поплічниками буде руйнувати її?", – відреагував Дональд Туск.

Решта новин.

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан пішов у відпустку, не сказавши куди – його знайшли в Індії.

Глава МЗС Франції прокоментував відмову лідера повстанців Сирії потиснути руку Бербок.

Кандидат у президенти від партій влади Румунії заявив про призупинення кампанії.

У постраждалій від повеней польській Сілезії на акції протесту "відкрили" неіснуючий міст.

Парламент Естонії закрив російськомовну версію сайту.