Чому ВПО їдуть назад в окупацію: скільки грошей дає держава і до чого тут "квартирне питання"
Чому ВПО їдуть назад в окупацію: скільки грошей дає держава і до чого тут "квартирне питання"

Чому ВПО їдуть назад в окупацію: скільки грошей дає держава і до чого тут "квартирне питання"

Що кажуть про проблему в уряді і які зміни планують.

Через війну та російську агресію мільйони українців були змушені виїжджати з рідних міст та сіл, до більш безпечніших регіонівУкраїни.

Роками ми чуємо, цю страшну абревіатуру ВПО – внутрішньо переміщені особи. І найсумніше, що за цими трьома буквами суспільство чомусь звикло не помічати людей з їх проблемами.

Це понад 4 мільйони громадян, які попри усі незгоди не виїхали за кордон та залишаються в Україні. Вони втратили все що мали, а зараз змушені починати життя з початку – шукати житло, роботу, виховувати дітей.

Більшість переселенців намагаються влаштувати своє життя – хтось самотужки, а хтось за допомогою родичів та друзів. Але чимало ВПО не відчувають належної підтримки від держави – допомоги з працевлаштування, навчання, житла.

Скандал про 150 тисяч переселенців

Про переселенців начебто всі знають, пам’ятають і навіть переймаються їх долями, але у той же час не приділяють належної уваги щодо вирішення їх нагальних проблем.

Востаннє про переселенців згадали після скандальної заяви нардепа Максима Ткаченка, мовляв, вже 150 тисяч українців повернулися на окуповані ворогом території, через те, що не змогли знайти роботу або житло на підконтрольній Україні території.

Згодом, політик спростував свою заяву. АІрина Верещук, заступниця керівника Офісу президента назвала слова депутата брехнею та хайпом. Мовляв, не може бути такого, щоб тисячі українців поверталися на окуповані ворогом території.

Після гучних заголовків у ЗМІ та у соціальних мережах, пройшло трохи часу і про проблеми ВПО, знову всі забули, наче так і треба.

ТСН.ua вирішив розібратися, чому з’явилися чутки про повернення переселенців до Маріуполя, як та чим держава допомагає ВПО, а саме – забезпечує житлом, роботою, фінансово.

Передусім, ми звернулися з переліком актуальних питань до Ірини Верещук. Але заступниця керівника Офісу президента за понад місяць не змогла знайти часу для розмови.

Як пояснила нам її помічниця, у Ірини Андріївни дуже напружений графік і вона не може нам розповісти про проблеми ВПО ні усно, ні письмово.

Повернутися до Маріуполя, щоб страждати

Більше про проблеми ВПО знають співробітники благодійних фондів та волонтери, вони опікуються переселенцями і намагаються хоч частково допомогти з вирішенням існуючих проблем.

Волонтери кажуть, що випадки, коли внутрішньо переміщені особи вирішують повернутися на окуповані ворогом територіїє, але вони поодинокі.

"Таких випадків мало, але вони є. Наприклад, з мого чималого кола знайомих та друзів, на окуповану територію повернувся лише 1% зі ста. І це сталося не через те, що людям погано жилося на підконтрольній Україні території, а через маніпуляції батьків, які залишилися в окупованому Маріуполі. Розумієте, є такі токсичні батьки, які маніпулюють своїми дітьми. Кажучи їм: "От я помру, а ти мене вже більше ніколи не побачиш". Від такого серце крається. Саме тому повернулися до Маріуполя мої знайомі – чоловік з дружиною та особливою дитиною. Це просто жах. Я спілкуюся з цією родиною і вони кажуть, що там просто неможливо жити, але люди змушені терпіти, тобто страждати через любов до батьків", – розповідає ТСН.ua Роман Перетятько, військовий священник, засновник гуманітарного центру "Доброго ранку, ми з Маріуполя".

Спиваються від безвиході

Співрозмовник додає, що у переселенців є чимало невирішених проблем, які спонукають їх до повернення у прифронтові міста, де є величезна загроза від ворожих ракет чи навіть повертатися до своїх домівок, які знаходяться на окупований території.

"На новому місці у переселенців дві найбільші проблеми – житло та робота. Люди потребують значно більшої підтримки від держави. Частина переселенців намагається владнати наявні проблеми самостійно – знаходять роботу, намагаються розпочати власний бізнес. Але у чималої кількості людей опускаються руки – робота малооплачувана, висока вартість оренди житла, фінансова допомога від держави мізерна або її урізають до мінімуму. Від такої безвиході, люди банально спиваються. Причому до пастки алкогольної залежності потрапляють як чоловіки, так і жінки. Це насправді дуже велика проблема", – розповідає Роман Перетятько.

Потребують житла та медицини

На думку військового священника, державі потрібно більш активно вирішувати проблемні питання ВПО.

"Як на мене, то треба створювати осередки, де б переселенці могли жити однією громадою, щоб мати змогу допомагати та підтримувати один одного. Гадаю, що причиною повернення ВПО під російські ракети, є саме "квартирне питання". Вартість житла на підконтрольній Україні території дуже висока, як і оренди. А як платити оренду, коли немає роботи? У людини немає інших варіантів, ніж повернутися у рідні стіни, хоч і зруйновані. Тому держава має передусім забезпечити ВПО доступним житлом, це хоч якийсь промінчик до стабільності. Також переселенці потребують регулярної гуманітарної допомоги з харчування та медикаментів. Особливо гостро стоїть питання з медичним забезпеченням, бо через постійні стреси у людей "вилазить" дуже багато хронічних захворювань", – розповідає Роман Перетятько.

Що з житлом для переселенців

До речі, експерти, з якими поспілкувався ТСН.ua, теж наголошують, що першочергово має бути вирішена потреба внутрішньо переміщених осіб у житлі. Для цього потрібні масштабні проєкти із розбудови мережі муніципального житла, яке місцеві громади можуть надавати в оренду ВПО.

ТСН.ua поцікавився у Міністерстві розвитку громад та територій України: яка кількість ВПО вже отримала тимчасове житло від держави за період 2022-2024 роки. Чи існує черга на житло для ВПО, яка кількість людей у ній знаходиться? Та власне, як переселенцям отримати житло, до кого звертатися?

Довгострокові кредити на купівлю житла

У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що внутрішньо переміщені особи можуть отримати державну підтримку в рамках бюджетних програм, які передбачають надання пільгових довгострокових кредитів на придбання житла, а саме:

  • Надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла (постанова Кабміну від 27.11.2019 № 980) – кількість сімей внутрішньо переміщених осіб, що отримали кредити на житло за період 2022-2024 роки – 17.
  • Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла (постанова Кабміну від 05.10.1998 № 1597) – кількість сімей внутрішньо переміщених осіб, що отримали кредити на житло за періоди 2022-2024 роки – 109.

Скільки ВПО отримали соціальне житло

"Згідно з інформацією, наданою обласними військовими адміністраціями, за період 2022-2024 роки загальна кількість сімей, що перебуває на соціальному квартирному обліку становить – 21407, з них сімей внутрішньо переміщених осіб – 2832; кількість сімей, що забезпечені соціальним житлом за період 2022-2024 роки – 3455, з них сімей внутрішньо переміщених осіб – 631", – повідомила ТСН.ua Світлана Старцева, начальниця управління житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій.

Яка кількість ВПО отримали тимчасове житло

Вона додає, що загальна кількість сімей, що перебувають на обліку громадян, що потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання за період 2022-2024 роки становить – 31253 сімей, з них внутрішньо переміщених осіб – 29357; кількість сімей, що забезпечені житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання за період 2022-2024 роки – 12425, з них внутрішньо переміщених осіб – 8335.

"В рамках Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" від 12.01.2006 № 3334-IV та постанови Кабміну "Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб" від 29.04.2022 № 495 з метою забезпечення житлом, внутрішньо переміщені особи мають право стати на соціальний квартирний облік та на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання з фондів житла призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб", – зазначає Світлана Старцева.

Та додає, що взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі їх письмової заяви.

Як стати на облік соціального або тимчасового житла

"До заяви про взяття на соціальний квартирний облік додаються документи, які підтверджують обґрунтованість визнання у встановленому порядку громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік", – роз’яснює Світлана Старцева.

Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на такий облік приймається органом місцевого самоврядування.

"Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання подається заява до сільської, селищної, міської ради або уповноваженого ними органу, у межах території якої вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. До заяви додаються документи, визначені постановою Кабміну "Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб" від 29.04.2022 № 495", – зазначає Світлана Старцева.

Та додає, що рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, або про відмову у взятті на такий облік приймається сільською, селищною, міською радою або уповноваженим ними органом.

Крім того, з метою отримання соціального житла або житлового приміщення з фондів житла, для тимчасового проживання можна звернутися до ЦНАПу.

Скільки переселенців вже знайшли роботу

ТСН.ua поцікавився у Міністерстві економіки України: скільки держава витрачає коштів на потреби ВПО та скільки внутрішньо переміщених осіб вдалося працевлаштувати у 2022, 2023 та 2024 роках.

За словами Тетяни Бережної, заступниці Міністра економіки, держава надає підтримку щодо працевлаштування українцям, які через війну стали вимушеними переселенцями.

"Дуже важливо, аби вони могли безперешкодно інтегруватися в сучасний ринок праці, могли працювати на нових місцях, отримувати зарплатню, забезпечувати родини та швидше адаптуватися до нового місця проживання. Зокрема, з початку цього року послугами Державної служби зайнятості (ДСЗ) скористалися 101,8 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з них 72,6 тис. осіб мали статус безробітних, працевлаштовано 40,2 тис. ВПО", – повідомила ТСН.ua Тетяна Бережна.

Для порівняння, у 2023 році до ДСЗ звернулися щодо працевлаштування 59,1 тис ВПО, з яких 47,5 тис мали статус безробітних, працевлаштовано 30,3 тис. внутрішньо-переміщених осіб.

Підтримка бізнесу за працевлаштування ВПО

Тетяна Бережна додає, що наразі діє урядова програма компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб на час воєнного стану, основна мета якої – стимулювати бізнес працевлаштовувати вимушених переселенців.

"Що передбачає програма? Кожен роботодавець, який прийняв на роботу ВПО може отримати компенсацію від держави за кожну працевлаштовану людину з категорії ВПО у розмірі мінімальної заробітної плати (станом на сьогодні це 8 392,6 тис. гривень на місяць). Таку компенсацію роботодавець може отримувати протягом трьох місяців, а якщо прийняв на роботу особу з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб – то навіть довше – протягом шести місяців з дня працевлаштування", – зазначає заступниця міністра.

Як працює програма підтримки?

З початку дії цієї програми роботодавцям вже надано компенсації по 45172 працевлаштованих ВПО, на суму понад 668 мільйонів гривень.

Зокрема, у 2023 році було компенсовано по 14372 ВПО на загальну суму понад 181 млн гривень. А з початку 2024 року прийнято вже 9172 рішення про надання такої компенсації по 14334 особах, на загальну суму понад 287,4 млн гривень. Прогнозні витрати на 2024 рік за цією програмою – 305,8 млн грн при прогнозному працевлаштуванні майже 15,2 тис. ВПО.

"Зазначу, щоб отримати компенсацію за працевлаштування ВПО, роботодавець має відповідати певним критеріям: стояти на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; не мати проблем із податковою звітністю; не бути бюджетною організацією або фондом соціального страхування. Тобто, йдеться і про підтримку внутрішньо переміщених людей, і про підтримку бізнесу, який відчуває брак кадрів, проте хоче розвивати свій бізнес, сплачувати податки й підтримувати економіку країни", – зазначає Тетяна Бережна.

Який розмір допомоги на проживання для ВПО

У Міністерстві соціальної політики зазначають, що допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – Допомога) призначається відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабміну від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (зі змінами) (далі – Порядок № 332).

"Допомога надається особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мініреінтеграції починаючи з 2022 року. Слід зазначити, що Допомога призначається на шість місяців (без урахування сукупного доходу на родину але з урахуванням критеріїв, зокрема наявності депозитів, придбання автомобіля, наявність житлового приміщення або його частини), на сім’ю, яка звертається вперше, та буде виплачуватися щомісячно одному з членів сім’ї з розрахунку на кожного члена родини", – зазначає у відповіді на запит ТСН.ua Дарія Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.

Вона додає, що розмір допомоги для осіб з інвалідністю та дітей – 3000 грн, для інших  осіб – 2000 гривень. Протягом періоду, який вона виплачувалась розмір не змінювався.

"Рішеннями уряду у 2023-2024 роках продовжено виплату Допомоги ще на два шестимісячних періоди. Продовження виплати відбувається із урахуванням фінансово-майнового стану сім’ї. При цьому сукупний дохід сім’ї, не повинен перевищувати чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, на особу (9 444 грн). Крім того, для осіб працездатного віку, з метою стимулювання у працевлаштуванні, застосовано механізми щодо реєстрації в центрі зайнятості для пошуку роботи, або перенавчання, відкриття власного бізнесу тощо", – зазначає перша заступниця міністра.

До речі, після закінчення виплати Допомоги в разі виникнення складних життєвих обставин, зумовлених відсутністю місця проживання ВПО можуть звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або надавача соціальних послуг для отримання соціальних послуг (пункт 17 Порядку № 332).

Слід зазначити, що Допомога є частиною державної підтримки для ВПО, кризова виплата для українців, які через війну змушені були залишити свої домівки. Це – фінансова підтримка під час пошуку житла, роботи, налагодження життя у новій громаді.

Субсидія для ВПО та як її отримати?

У Мінсоцполітики додають, що крім згаданої виплати, у межах комплексної підтримки, держава забезпечує й інші види допомог.

"Одним із видів підтримки ВПО є надання житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг за місцем фактичного проживання. Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабміну від 21.10.1995 № 848  (далі – Положення), житлова субсидія ВПО надається за місцем фактичного проживання без обов’язковості укладення договору наймання (оренди) житла. При цьому Допомога, яка надається ВПО, не враховується до сукупного доходу при призначенні житлової субсидії", – зауважує Дарія Марчак.

Та підкреслює, що житлова субсидія не може призначатися одночасно і за зареєстрованим місцем проживання особи, і за її задекларованим місцем проживання, і за місцем її фактичного проживання.

"За призначенням житлової субсидії можна звернутися в будь-який місяць року до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця проживання/перебування особи або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, а також через портал "Дія". Подати заяву можна в паперовій або в електронній формі", – повідомляє Дарія Марчак.

Вона додає, що для призначення житлової субсидії також можна звернутися із заявою до уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадових осіб центру надання адміністративних послуг, та подати декларацію про доходи і витрати осіб, яким буде призначатися житлова субсидія, за формами згідно з додатками до Положення, або спрощену заяву про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з Додатком до Порядку реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабміну від 13.06.2023 № 601 (зі змінами).

Бланки форм відповідних документів розміщені у вільному доступі за посиланнямиhttp://surl.li/dkglaf.

Соціальна допомога для малозабезпечених сімей ВПО

У міністерстві наголошують, що соціальна підтримка незахищеним верствам населення, в тому числі ВПО, забезпечується шляхом призначення їм державної допомоги сім’ям з дітьми, допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, житлових субсидій, тощо. Покриття витрат на виплату зазначених допомог здійснюється за рахунок коштів держбюджету України.

"Одним із видів державної допомоги в системі соціального захисту населення, допоміжною та стимулюючою виплатою, що надається з метою забезпечення матеріальної підтримки малозабезпечених сімей, є державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям (далі – державна соціальна допомога), яку встановлено Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженим постановою Кабміну від 24.02.2003 №250 (зі змінами). Державна соціальна допомога призначається та виплачується залежно від майнового стану та сукупного доходу сім’ї", – розповідає Дарія Марчак.

Та додає, що згідно з нормами чинного законодавства розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

"Законами про Державний бюджет України щороку встановлюється рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення державної соціальної допомоги. Варто зазначити, що ВПО мають право отримувати всі інші виплати, які забезпечує держава для підтримки своїх громадян у складних життєвих обставинах (наприклад, виплати для осіб з інвалідністю, допомогу одиноким матерям/батькам тощо)", – зазначає перша заступниця міністра.

На що можуть розраховувати переселенці

Дарія Марчак каже, що крім фінансової підтримки, зусилля уряду, місцевих органів влади зосереджено й на вирішенні низки інших проблем, з якими стикаються ВПО:

  • підтримка у пошуку роботи: держава не лише надає виплати, а й створює умови та додаткові можливості для працевлаштування, щоб у подальшому людина отримала можливість налагодити самостійне економічне життя.
  • розвиток соціальних послуг для ВПО, зокрема, послуг догляду за дітьми дошкільного віку та особами з інвалідністю з числа ВПО (щоб працездатні переселенці мали можливість працювати, отримувати власні джерела доходів і не залежати виключно від соціальних допомог).

"Наприклад, послуга "муніципальна няня" – це можливість для батьків найняти няню для догляду за дитиною до трьох років (або у визначених випадках до 6-ти років) та отримати відшкодування за її послуги від держави. Серед категорій, які можуть скористатися програмою, категорія батьків-ВПО. Це дозволяє батькам знайти час на перенавчання, працевлаштування, адаптацію. Послугою можуть скористатися ВПО, які працевлаштовані або стоять на обліку в Центрі зайнятості. Родина, яка має бажання скористатися послугою, може самостійно обрати людину, яка надаватиме послуги няні. А держава – відшкодує вартість надання цих послуг", – розповідає Дарія Марчак.

Вона перераховує плюси від такої послуги:

  • для батьків-ВПО така послуга – це можливість забезпечити няню за рахунок держави;
  • отримати необхідний час на додатковий заробіток або на емоційне чи фізичне відновлення;
  • мати гнучкий графік і працювати, знаючи, що твоя дитина під доглядом няні;
  • захист з боку закону, адже співпраця відбувається за офіційним договором, де обидві сторони зазначають всі вимоги.

За словами Дарії Марчак, Мінсоцполітики розробило механізм надання соціальних послуг для ВПО за принципом "гроші ходять за людиною".

"Тобто ВПО, які потребують догляду, можуть отримати гроші від держави на його оплату. При цьому розрахуватися за догляд людина зможе самостійно, по факту отримання догляду. Крім цього у створених Центрах життєстійкості можна отримати індивідуальні чи сімейні консультації з психологом; першу психологічну допомогу; консультації з соціальних питань; відвідати групові заняття із психосоціальної підтримки, а також долучитися до волонтерських ініціатив в громаді. Уже відкрито 185 Центрів життєстійкості, ще близько 50-ти готують простори до відкриття", – розповідає перша заступниця міністра.

Субсидія на оплату вартості оренди житла

З метою забезпечення державної підтримки ВПО урядом прийнято постанову Кабміну від 25.10.2024 № 1225, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб та військового збору (далі – Порядок № 1225).

"Зазначена постанова набирає чинності 29.01.2025. Порядком №1225 визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо надання ВПО субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення (далі – субсидія на найм житла) в населених пунктах Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської, Дніпропетровської, Луганської, Донецької, Херсонської областей (крім територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (далі – перелік територій)", – розповідає Дарія Марчак.

Вона зауважує, що субсидія на найм житла наймачу призначається в порядку, аналогічному до порядку призначення житлової субсидії, та розраховується індивідуально для кожної сім’ї ВПО з урахуванням встановленої соціальної норми житла, фінансово-майнового стану наймача та членів його сім’ї, що проживатимуть разом з ним, і які не мають власного житлового приміщення на умовно безпечній території України, а також не отримують Допомогу відповідно до Порядку № 332. Тобто, ВПО мають обрати один із запропонованих урядом видів підтримки.

"Порядком №1225 передбачено, що субсидія на найм житла призначається, якщо видатки родини ВПО перевищують обов’язковий платіж, базова відсоткова ставка якого становитиме за 30% її сукупних доходів. Крім цього, надання субсидії на найм житла не обмежує ВПО в отримані на орендоване приміщення ще однієї цільової державної підтримки – житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Субсидія на найм житла призначатиметься органами Пенсійного фонду України на підставі договірних відносин між наймодавцем та наймачем ВПО та відповідної заяви про надання субсидія на найм житла", – розповідає перша заступниця міністра.

З текстом Порядку № 1225 можна ознайомитися за посиланням. Наразі триває технічна підготовка до запуску цієї виплати. За субсидією на найм житла ВПО можуть звертатися з 29.01.2025.

Яких змін варто чекати

У міністерстві повідомляють, що з метою вдосконалення механізмів надання соціальної підтримки ВПО, наразі Мінсоцполітики розроблено та подано на розгляд уряду проект постанови Кабміну, яким передбачається внесення змін, зокрема, до Порядку №1225 та Порядку №332.

"Цими змінами передбачено вдосконалення механізмів надання соціальної підтримки ВПО шляхом розширення доступу до програми субсидій на найм (оренду) житла для більшого кола осіб, а також підвищення адресності та ефективності надання допомоги і продовження цієї виплати на наступний шестимісячний період", – розповідає Дарія Марчак.

Вона додає, що згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування можуть встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові до передбачених законодавством гарантії щодо соціального захисту населення, порядок надання яких визначається цими органами.

Де в Україні найбільше переселенців

У Мінсоцполітики нам не змогли відповісти на питання, у яких регіонах країни найбільше переселенців. Пояснюючи, це тим, що інформація про кількість ВПО станом на 16.12.2024 у розрізі регіонів уточнюється.

Раніше повідомлялося, що найбільше ВПО зареєстровано у Донецькій (532 140 осіб), Харківській (517 872 осіб) та Дніпропетровській (452 784 осіб) областях і в Києві (415 376 осіб). До речі, за минулий рік, за даними КМВА, кількість ВПО в Києві збільшилася на майже 11000.

"Згідно даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб станом на 02.12.2024 – зареєстровано 4,7 млн ВПО, з них після 24.02.2022 перемістились 3,4 млн особи", – повідомила Дарія Марчак.

Раніше ТСН.ua розповідав, чому українці повертаються під ракети росіян: волонтер пояснив проблему ВПО.

Джерело матеріала
loader
loader