Новий закон, виїзд за кордон і "бусифікація": що змінилось у 2024 і якою буде мобілізація у 2025

Для військовозобов'язаних українців та українок 2024 рік був дуже насиченим на події та інновації. У травні, після пів року обговорень і розглядів, набув чинності новий мобілізаційний закон. Він передбачав вимогу оновити дані упродовж двох місяців під загрозою штрафу.

Незабаром Міноборони запустило застосунок Резерв+ для оновлення даних без ТЦК, а разом із Мінцифрою оборонне відомство запустило бронювання через Дію. Після призупинення бронювання восени з 1 грудня бронювання через Дію стало єдиною опцією.

У 2025 році держава планує впроваджувати цифрове направлення у ВЛК та деякі нові законопроєкти, зокрема, про виїзд за кордон і демобілізацію. 24 Канал зібрав усі головні зміни у мобілізації у 2024 році та плани на 2025 рік.

Що змінилося у процесі мобілізації в Україні у 2024 році

У 2024 році в Україні прийняли оновлений закон про мобілізацію, який вніс низку змін до процесу військового обліку та призову. Серед основних положень такі:

• Зниження призовного віку: призовний вік знижено з 27 до 25 років. Це означає, що чоловіки віком від 25 років підглягають мобілізації.
• Оновлення даних військового обліку: з 18 травня всі чоловіки віком 18 – 60 років були зобов'язані протягом 60 днів оновити свої дані для військового обліку. Йдеться про актуалізацію адреси проживання, контактних номерів телефону та електронної пошти.
• Посилення відповідальності за порушення військового обліку: військовозобов'язані, які порушили правила військового обліку, можуть бути оштрафовані на суму від 17 000 до 25 000 гривень. Наразі такий штраф неможливо сплатити в електронному форматі, але планується додати таку можливість у застосунку Резерв+.

Наразі мобілізацію та воєнний стан в Україні продовжено до 7 лютого 2025 року. Це означає, що призов на військову службу триватиме.

• Обов'язкове носіння військово-облікових документів: громадяни України віком 18 – 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його на вимогу представників територіальних центрів комплектування (ТЦК), поліції чи Державної прикордонної служби у прикордонних зонах та на пунктах пропуску через державний кордон.
• Відповідальність за ухилення від мобілізації: закон посилив відповідальність за ухилення від мобілізації та порушення правил військового обліку, передбачаючи адміністративні та кримінальні покарання залежно від тяжкості порушення зокрема для працедавців.

Хто може отримати відстрочку та бронювання

В Україні під час мобілізації певні категорії військовозобов'язаних мають право на відстрочку від призову.

Серед осіб, які мають право на відстрочку, такі:

• особи, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час захисту України з 2014 року;
• особи, визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я;
• працівники органів державної влади, судів, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Бюро економічної безпеки;
• співробітники підприємств, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
• студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання та бюджетній формі (для аспірантів).

Відстрочка надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений указом президента України.

Зверніть увагу! З 1 грудня 2024 року бронювання військовозобов'язаних здійснюватиметься лише через портал Дія. Забронюватися можуть співробітники підриємств та організацій, що отримали статус критичних.

Витяг про бронювання можна завантажити та роздрукувати за необхідності. Кабінет Міністрів оновив порядок бронювання, встановивши, що відстрочки від призову, надані Мінекономіки або через Дію, діятимуть до 28 лютого 2025 року.

Бронювати працівників можуть лише ті підприємства, що відповідають двом головним вимогам: середня зарплата на підприємстві повинна бути не менше ніж 2,5 мінімальної зарплати, і зарплата працівника, якого бронюють, також повинна відповідати цьому мінімуму. Крім того, підприємство не повинно мати податкової заборгованості. Термін дії броні – 12 місяців.

Щоб забронювати працівника через Дію, керівник підприємства або уповноважена особа повинна авторизуватися на порталі, вказати дані про працівника та підприємство, а також затвердити заяву електронним підписом.

Система перевірить відповідність підприємства вимогам і надасть результат протягом 72 годин. У разі позитивного рішення Міноборони переведе працівника на спеціальний облік. Витяг про бронювання можна завантажити з порталу і зберегти для подальшого використання.

Важливо! Кабінет Міністрів автоматично продовжить чинні бронювання від мобілізації на місяць. Таке рішення ухвалили через кібератаку лише для бронювань, які були чинними станом на 19 грудня. Бронювання продовжать на місяць, але не довше, ніж до 28 лютого 2025 року.

Як пояснили в Мінекономіки, якщо термін дії бронювання закінчувався 20 грудня 2024 року, його продовжать до 20 січня 2025 року. Якщо ж бронювання завершилося до 19 грудня, тобто до кібератаки – його зможуть відновити після відновлення роботи реєстрів.

Як можна буде пройти ВЛК за цифровим направленням

Міноборони та МОЗ України запустили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яка дозволяє проходити медогляд у будь-якому цивільному медзакладі. Тепер звертатися до ТЦК для проходження ВЛК більше не потрібно, що зробить процес швидшим, зручнішим та позбавленим корупційних ризиків.

За словами міністра оборони Рустема Умєрова, медичні огляди проводитимуть цивільні лікарі, які вноситимуть висновки в Електронну систему охорони здоров'я. Ці дані автоматично надходитимуть до системи Міноборони, але без ідентифікації особи, що забезпечить об'єктивність рішень щодо придатності до служби.

Всі етапи процесу фіксуватимуться з використанням електронних підписів і зберігатимуться в реєстрі "Оберіг". Це дозволить оперативно перевіряти роботу медзакладів у разі сумнівів щодо результатів медоглядів.

Як повідомляла заступниця міністра оборони з цифровізації Катерина Черногоренко, "цифрова ВЛК" має запрацювати у 2025 році.

Чи можна буде сплатити штрафи онлайн у 2025 році та чи буде електронний трекінг повістки

Військовозобов'язані, які порушили правила військового обліку, можуть отримати штраф у розмірі від 17 000 до 25 000 гривень. Наразі цей штраф неможливо сплатити онлайн, але планується додати таку можливість у додатку Резерв+. За словами заступниці міністра оборони Черногоренко, технічні умови для цього вже є, і за умови ухвалення відповідного законопроєкту до кінця року функція може запрацювати на початку наступного.

Також передбачається знижка 50% при добровільній оплаті штрафу, за аналогією з оплатою штрафів за порушення ПДР.

Ще однією проблемою є неналежне інформування громадян про повістки до ТЦК, зокрема через неправильну адресу або несвоєчасне сповіщення. Для вирішення цієї ситуації пропонують створити функцію "трекінгу повістки" у Резерв+, щоб відображати статус і етапи надсилання викликів. Однак це питання поки залишається складним і остаточних рішень щодо впровадження "трекінгу" немає.

Черногоренко наголосила, що команда працює над покращенням прозорості відносин із державою та можливістю відображення змін в особових справах через додаток.

Чи буде демобілізація у 2025 році

Раніше цьогоріч повідомлялося, що в грудні має бути представлений законопроєкт про демобілізацію військовослужбовців. За останніми даними, Міноборони України звернулося до народних депутатів з проханням відкласти підготовку законопроєкту щодо демобілізації до 18 березня 2025 року. Про це повідомляла "Українська правда" з посиланням на лист міністра оборони Рустема Умєрова до Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

У листі йдеться про те, що Міноборони вже напрацювало законопроєкт, який має удосконалити механізми ротації та визначити порядок і умови звільнення окремих категорій військових під час воєнного стану. Однак Генштаб не підтримав цей проєкт, аргументуючи, що його реалізація може призвести до значного зниження укомплектованості бойових підрозділів.

За оцінками Генштабу, орієнтовно 108 тисяч військовослужбовців матимуть право на звільнення, і їх одночасний вихід зі служби створить серйозні кадрові проблеми.

Міноборони запропонувало два альтернативні варіанти законопроєкту:

• перший передбачає, що військові, які під час воєнного стану безперервно служили 36 місяців і щонайменше 18 місяців брали участь у бойових діях, отримають право на реабілітацію терміном до двох місяців, а після цього – на додаткову одноразову відпустку строком 30 днів зі збереженням щомісячного грошового забезпечення.
• другий варіант пропонує надання одноразової 90-денної відпустки зі збереженням грошового забезпечення.

Окрім цього, планується зобов'язати командирів забезпечувати ротацію військових, які брали безпосередню участь у бойових діях протягом 90 днів.

У Міноборони наголосили, що обидва варіанти потребують детального обговорення та ухвалення рішення на найвищому державному рівні. З огляду на це, Комітет Верховної Ради просять відтермінувати розгляд законопроєкту до весни 2025 року, щоб напрацювати оптимальні механізми реалізації запропонованих змін.

Важливо! Нардеп Федір Веніславський, член комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради, вважає, що законопроєкт про демобілізацію в Україні навряд чи з'явиться найближчим часом. Альтернативою поки є ротація військових, яка активно обговорюється на закритих засіданнях з Генштабом, командуванням ЗСУ та Міноборони.

Ротація дає можливість військовим, які беруть участь у бойових діях, відпочивати кілька місяців, але повноцінна система ще не запрацювала через загострення ситуації на фронті. Веніславський визнав втому серед військових, але зазначив, що зараз немає можливості замінити їх лише за рахунок мобілізованих чи добровольців. У комітеті продовжують обговорювати варіанти вирішення цієї проблеми.

Олександр Федієнко, народний депутат і член комітету з національної безпеки, оборони та розвідки, заявив, що ухвалити закон про демобілізацію наразі неможливо через нестачу військовослужбовців, здатних утримувати оборону та проводити бойові операції.

Станом на сьогодні, демобілізацію ухвалити неможливо. Ротацію треба дійсно зробити. Військовим, які там на передовій, дійсно треба дати відпочити й морально, й фізично, й емоційно. Я не можу зрозуміти, як це можливо фізично, бо в нас не вистачає військовослужбовців. Тих, хто дійсно можуть тримати оборону, проводити якісь контрнаступальні операції,
– каже Федієнко.

Водночас депутат вірить, що цей закон буде ухвалено.

"Те, що я зустрічаю на фронті у бойових частинах – військовослужбовці, які переведені в резервні роти, їх не застосовують для ведення військових операцій. Їх навіть не використовують для забезпечення фронту. Вони просто є. І я думаю, що це було б чесно їх демобілізувати", – додав Федієнко.

Чи буде мобілізація з 18 років та мобілізація жінок у 2025 році

Упродовж 2024 року кілька разів повідомлялося про заклики США знизити мобілізаційний вік до 18 років – мовляв, в інших війнах воювали саме молоді. У листопаді радник президента США Джо Байдена Джейк Салліван заявив про труднощі з мобілізацією в Україні попри отримання значної кількості американської зброї. За даними Associated Press і Financial Times, американська влада закликає Україну терміново внести зміни до законодавства та знизити вік для призову на військову службу з 25 до 18 років.

Президент Зеленський, міністр оборони Рустем Умєров та члени оборонного комітету Верховної Ради виступають проти пониження мобілізаційного віку.

"Ми не повинні компенсувати брак обладнання і підготовки молодістю солдатів", – писав український президент на Х.

Ми завжди хочемо давати вибір людині, щоб вона сама обирала. Зараз, як ми кажемо, ми працюємо згідно з усіма нормами законодавства. У законодавстві чітко визначено – з 25 та вище. Якщо є бажання у когось прийти й служити своєму народу, ми завжди раді,
– казав міністр оборони восени.

Соломія Бобровська, членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, прокоментувала 24 Каналу, що чутки про зниження мобілізаційного віку не відповідають дійсності – це не обговорюють в комітеті. За її словами, це речі безпідставні, "вони підігріваються час від часу, такої дискусії в парламенті немає".

Також Бобровська у коментарі 24 Каналу запевнила, що про примусову мобілізацію жінок наразі взагалі не йдеться.

Водночас Роман Костенко, полковник СБУ та секретар комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, вважає, що мобілізаційний вік має бути знижено до 20 років. За словами Костенка, у світі призов на війну чоловіків від 18 чи 20 років – звична практика.

Чи триватиме "бусифікація"

Примусове доставлення військовозобов'язаних чоловіків з громадських місць до ТЦК упродовж 2023 – 2024 років отримало назву "бусифікація" завдяки використанню поліцією та службовцями ТЦК мікроавтобусів.

Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець у грудні стверджував, що випадків фізичної "бусифікації" з боку співробітників ТЦК стає менше. Водночас факти порушення прав громадян все ще залишаються.

Протягом 2024 року Офіс Уповноваженого отримав понад 4 тисячі звернень щодо незаконних дій співробітників ТЦК під час мобілізації. Лубінець заявив, що Офіс Уповноваженого реагує на всі звернення громадян щодо застосування сили працівниками ТЦК.

На мій погляд, ситуація в Україні, якщо ми порівнюємо з попереднім роком, трошки погіршилась, але не кардинально. Все менше і менше ми бачимо випадки саме фізичної "бусифікації". Ми це так називаємо. Десь уже зрозуміли, що такий підхід не працює. Але окремі факти порушення прав громадян України під час мобілізації залишаються,
– сказав Дмитро Лубінець.

За словами омбудсмена, в окремих випадках його рішення призводили до відкриття як кримінальних, так і дисциплінарних проваджень. Зокрема, результатами ставали дисциплінарні стягнення стосовно працівників ТЦК та СП.

Як заявив у листопаді міністр оборони Рустем Умєров, Міноборони планує відходити від "болючих питань", але все залежить від дій ворога, який нарощує військо.

Ми тримаємо фронт, надаємо людяний облік мобілізації, запустили рекрутингові центри, почали цифровізацію для того, щоб мати цифрові інструменти, щоб люди знали, що у них є вибір. Також будемо працювати для українців, які знаходяться за межами нашої країни, щоб в них теж був вибір йти у військо,
– додав міністр.

"У нас є пропозиції, про які ми будемо говорити в Кабміні, щоб пропонувати таку реформу і відійти від цих "дуже фантомних болів", – зазначив Умєров.

Чи можна буде виїхати за кордон у 2025 році

Оскільки до кінця воєнного стану виїзд за кордон для всіх чоловіків не передбачений, парламентарі поки готують окремі рішення.

Водночас вже відомо, що у Верховній Раді готують законопроєкт, який дозволить студентам, які навчаються за кордоном на денній формі, вільно перетинати кордон України. Законопроєкт стосуватиметься осіб віком від 18 до 24 років.

За словами заступника голови Комітету з прав людини Руслана Горбенка, цей крок спрямований на те, щоб молодь могла безперешкодно оновлювати документи, візи чи військово-облікові дані, зберігаючи зв'язок із рідними.

У Польщі повідомили, що минулого навчального року українці становили половину іноземних студентів у їхніх вишах, а у 2023 – 2024 роках зараховано 19,9 тисячі українців.

Чи знизять мобілізаційний вік до 55 років

Цьогоріч Верховна Рада зареєструвала законопроєкт, який пропонує знизити граничний мобілізаційний вік в Україні з 60 до 55 років (№12222). Проте депутат Федір Веніславський заявив, що наразі цей законопроєкт не буде розглядатися, оскільки основний фокус має залишатися на забезпеченні ротації підрозділів та підтримці боєздатності військових частин.

Нардеп наголосив, що в умовах російської агресії зменшення мобілізаційного віку або скорочення кількості мобілізованих є недоцільним. Натомість, пріоритетним є створення механізмів, які дозволять військовим відпочивати та відновлювати сили після кількох місяців участі в бойових діях. Ротація підрозділів допоможе підвищити ефективність бойових бригад.

Важливо, щоб бойові бригади, які беруть участь у бойових діях протягом 2 – 4 місяців, мали змогу відійти на переформатування та відпочинок на 2 – 3 – 4 місяці. Це підвищило б ефективність загалом використання бойових підрозділів у відстоюванні територіальної цілісності. Крім того, це суттєво вирішило б питання відпочинку та звільнення з військової служби,
– додав Веніславський.

Ініціатори законопроєкту, серед яких Олексій Гончаренко, Володимир Ар'єв та Юлія Тимошенко, пояснили пропозицію тим, що багато чоловіків віком від 55 до 60 років мають погіршене здоров'я і часто визнаються "обмежено придатними" для служби. Також військові, які перебувають на фронті з 2022 року, потребують ротації або демобілізації, хоча законопроєкт дає можливість бажаючим продовжувати службу за власним рішенням.