Моніторинговий візит до Кропивницької виправної колонії №6: численні скарги засуджених на неналежне поводження з боку адміністрації та персоналу установи

Від засуджених надходили численні скарги на неналежне поводження з боку адміністрації та персоналу установи. В ізоляторі для осіб із розладами психіки було виявлено чоловіка, яка тривалий час перебуває в положенні лежачи, не здатний до самостійного обслуговування, без постільних речей, у брудному повсякденному одязі.

12 листопада 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарання, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України”здійснено чергове відвідування державної установи “Кропивницька виправна колонія №6” (далі КВК-6, установа, заклад).

Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій Андрійович — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій Юрійович — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, багаторічний досвід моніторингових візитів.

Загальна інформація

КВК-6 є установою виконання покарань середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Установа розташована за адресою: вулиця Куроп’ятникова, 50-Б, місто Кропивницький, Кіровоградської області, 25009.

Керівник закладу — полковник внутрішньої служби Мягких Олександр Олександрович.

Установа складається з чергової частини, житлової й промислової зони, ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), ДПК (дільниця посиленого контролю), медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу закладу складається з 330,5 посад. Фактична чисельність — 195,5 посад. Загальний некомплект персоналу по установі — 139 співробітників.

Планове наповнення — 616 осіб. Фактична кількість — 284 особи. В установі працюють 3 психологи.

У ДІЗО перебувають 4 особи. У медичній частині на лікуванні перебуває 15 пацієнтів.

Протягом 2024 року до установи прибули 190 осіб. На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 8 осіб, схильні до членоушкоджень — 21 особа, до втечі — 4. Злісних порушників режиму утримання — 15. У 2023 році — 1 самогубство, у 2024 році — 0.

Протягом 2023-2024 років від засуджених не надійшло жодної скарги на неналежні умови утримання і на неналежне надання медичної допомоги.

У власному користуванні засуджені мають 153 планшети з доступом до мережі інтернет.

Протягом 2023 року було зафіксовано 10 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі. Протягом 2024 року — 12 випадків під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 112 засуджених. Варто зазначити, що адміністрація не приховує недоліки в установі, керівництво закладу всіляко сприяло проведенню моніторингового візита, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним і адекватним реагуванням на порушення прав людини.

Позитивні практики

В установі відремонтовані, житлові, побутові, господарчі приміщення.

Факти, виявлені під час відвідування

В ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Під час відвідування установи від засуджених надходили численні скарги на неналежне поводження з боку адміністрації та персоналу установи. Так, під час конфіденційної бесіди більшість в’язнів повідомили, що після прибуття в установу у дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР), співробітники установи з метою примусу здійснити дії, що суперечать волі засуджених, змушували їх публічно, по черзі виконувати принизливі завдання, зокрема назагал продемонструвати прибирання, тим самим визначити публічно своє місце в неформальній тюремній ієрархії, фіксуючи ці дії технічними приладами/засобами, що мають функції фото- і фільмування, відеозапису.

У разі відмови до засуджених застосовували дисциплінарне стягнення, в тому числі у вигляді поміщення в дисциплінарний ізолятор (далі — ДІЗО), з перспективою застосування до них ст. 391 КК України. Зазначені дії є такими, що принижують людську гідність та мають ознаки поділу на касти у неформальній тюремній ієрархії. Як наслідок в’язні, які потрапляють до нижчих каст, часто стають об’єктами дискримінації, принижень та фізичного насильства з боку інших засуджених, що може викликати конфлікти між різними групами в’язнів та в цілому посилити кримінальну субкультуру всередині установи.

Крім того, моніторинговою групою було встановлено існуючу практику сегрегації та стигматизації окремої особливо вразливої категорії ув’язнених, відомої як “відторгнуті загалом”, яка ґрунтується на негативному впливі неформальної тюремної ієрархії та призводить до дискримінації, неприпустимих обмежень у визнанні, реалізації та користуванні загальновизнаним основоположним правом на повагу до людської гідності даних осіб.

Так, під час конфіденційної бесіди засуджені, яких віднесено до категорії “відторгнутих загалом”, повідомили, що разом з іншими в’язнями цієї категорії вимушений перебувати в ізоляції, окремих приміщеннях від загальної маси засуджених, окремо харчуватися, відвідувати лазню та прати особистий одяг, виконувати за інших брудну роботу, зокрема прибирання санвузла.

Разом з тим, Європейський комітет з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання (далі — Комітет) у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році, закликає українську владу розробити та впровадити комплексну стратегію боротьби з насильством та залякуванням серед засуджених та подолання явища неформальної ієрархії серед засуджених з усіма його негативними наслідками.

У цьому контексті пенітенціарна адміністрація повинна також раціоналізувати оцінку ризиків і потреб, класифікацію та розподіл окремих засуджених з метою забезпечення того, щоб засуджені не піддавалися впливу інших засуджених, які можуть завдати їм шкоди. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 45).

2. У дільниці ДІЗО моніторингова група зафіксувала застосування практики, що принижує людську гідність осіб, які там утримуються. Зокрема, від них вимагалося щоразу під час відкриття дверей адміністрацією та персоналом стояти обличчям до стіни з руками за спиною.

Комітет у доповіді Уряду України за наслідками візиту до України у 2020 році зазначив, що такі практики не є необхідними з погляду безпеки і ніяк не сприяють позитивним відносинам між персоналом та ув’язненими та закликав владу України негайно покласти край таким практикам. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 46).

3. Під час замірювання площі у камерних приміщеннях ДІЗО моніторинговою групою було встановлено, що ширина між стінами зазначених камерних приміщень складає 1,8 м². Разом з тим, у Доповіді Уряду України за наслідками візиту до України Комітету у 2012 році, Комітет зазначає, що будь-які одиночні камери повинні мати житлову площу не менш ніж 6 м² (не включаючи вбудований туалет); відстань між стінами камери повинна бути не менш 2 м. (пункт 45(CPT/Inf (2013) 23).

4. Крім того встановлено, що у ряді камерних приміщень ДІЗО фактична наявність спальних місць перевищує допустиму, для забезпечення передбаченої законодавством норми площі на одну особу.

Зокрема у камерних приміщеннях ДІЗО №№1,3, які згідно з актом вимірювання жилої площі розраховані на два місця за нормою 4 м² на одну особу, розташовано 4 ліжка. Зазначене порушення створює умови для можливих зловживань з боку адміністрації та персоналу установи в контексті дотримання норми жилої площі на одну засуджену особу.

Разом з тим, у пункті 13 сьомої Загальної доповіді Комітет зазначає, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи та приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

5. Обладнання дільниці карантину, діагностики та розподілу (далі — КДіР) не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. У зв’язку з чим харчові продукти можуть зберігатися при неналежних температурах, у вологих або забруднених приміщеннях, що сприяє їхньому швидкому псуванню, розвитку плісняви та розмноженню хвороботворних бактерій, а неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

6. У порушення вимог абзацу дев’ятого частини першої статті 8 та частини 1 статті 118 КВК України, моніторинговою групою було встановлено, що адміністрація установи залучає засуджених до робіт у дільниці КДіР без укладання трудового договору. Зокрема, до робіт на безоплатній основі залучається засуджений Р., який за інформацією осіб, які перебували у дільниці, виконує функції днювального та має можливість самостійно відвідувати їдальню та відділення СПС №1 за яким він закріплений.

Зазначене порушує статтю 96 КВК України, пункту 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР) та вимоги пункту 2 розділу 1 Положення про дільницю карантину, діагностики та розподілу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5.

У доповіді за наслідками візиту до України у 2020 році Комітет висловив серйозні сумніви щодо практики використання деяких ув’язнених як “днювальних”, які виконують функції контролю за іншими ув’язненими в житлових приміщеннях та на виробництві і доповідають персоналу про будь-які випадки та порушення режиму. Тому Комітет із занепокоєнням помітив протягом даного візиту, що ця практика залишалася.

Крім того, на жаль, попри конкретні рекомендації, які раніше давав Комітет, практика використання “днювальних” також офіційно передбачається Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Як вже підкреслювалося раніше, Комітет вважає, що будь-яка часткова відмова від відповідальності за порядок та безпеку у в’язницях, яку несуть режимні співробітники установи, є неприйнятною. Така практика піддає більш слабких ув’язнених ризику жорстокого поводження та експлуатації з боку інших ув’язнених.

Комітет закликає владу України зробити всі необхідні кроки — у тому числі законодавчого характеру — для того, щоб покласти край цій практиці. Жодний ув’язнений (в жодній пенітенціарній установі у країні) не повинен мати владу над іншими ув’язненими. (CPT/Inf (2020) 40) пункт 27).

7. У порушення додатка 8 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), моніторинговою групою встановлено, що адміністрацією установи самовільно запроваджено правило, фактично додатковий елемент покарання, яким забороняється засудженим у камерних приміщеннях ДІЗО використовувати свої спальні місця протягом дня, зокрема у вільний час.

8. Під час конфіденційного спілкування від засуджених надходили скарги на те, що адміністрацією та персоналом установи забороняється користуватися матеріалами для читання під час перебування в дільниці ДІЗО.

Разом з тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2017 році, Комітет повторює свою рекомендацію, щоб ув’язненим, які перебувають у дисциплінарних камерах, було дозволено розумний вибір матеріалів для читання (не лише релігійної літератури) (пункт 109 (CPT/Inf (2018) 41).

9. Прогулянковий дворик №1 не обладнаний достатнім укриттям від атмосферних опадів. Разом з тим, Комітет у другій Загальній доповіді зазначає, що щоденне перебування на свіжому повітрі повинне відбуватись на ділянці достатньої площі. Ділянка для прогулянок на свіжому повітрі має бути, наскільки це видається можливим, обладнана укриттям на випадок поганої погоди. (CPT/Inf (92) 3) пункт 48).

10. У житлових приміщеннях відділень соціально-психологічної служби (далі-СПС) №№ 4, 6 встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що забезпечує право на повагу до приватного життя.

Так, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил, ліжка у деяких житлових приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує засудженим особистого простору. Санвузли не містять достатніх перегородок та дверцят, які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Окремі приміщення потребують проведення ремонтних робіт з заміною санітарно-технічного обладнання та електромережі.

Разом з тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатнього доступу до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

11. Під час відвідування гуртожитків відділень СПС встановлено, що умови проживання засуджених у деяких з них є незадовільними та порушують їхнє право на гідні умови тримання.

Так, у порушення вимог Норм забезпечення у відділенні СПС №6 відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для приймання їжі; кімната для зберігання харчових продуктів; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; сушарка.

Слід зазначити, що в установі спостерігається систематичне порушення порядку організації зберігання особистих речей засуджених. Так, в усіх відвіданих відділеннях СПС, в тому числі і тих, де нещодавно було проведено капітальні ремонтні роботи, моніторинговою групою зафіксовано зберігання верхнього одягу і взуття засуджених у спальних приміщеннях.

12. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутня гардеробна, що призводить до того, що засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

13. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні відсутній санвузол для персоналу.

14. У порушення вимог пункту 14 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), їжа засудженим з їдальні установи у дільниці КДіР, ДІЗО доставляється у відрах, а не у промаркованих термосах.

15. У приміщенні їдальні, зокрема холодильній камері, грубо порушуються вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджени наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстровани у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697,(далі — Правила пожежної безпеки), зокрема відкриті двері електрощитової, електродроти належним чином не ізольовані, що може призвести до ураження засуджених чи персоналу установи електричним струмом та інших негативних наслідків.

16. Згідно з пунктом 3.1 Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5, праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою-підприємцем або юридичною особою, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг.

Разом з тим встановлено, що адміністрація установи використовує працю засуджених на посадах працівників їдальні без її оплати упродовж двох років. Так, під час вивчення документації встановлено відсутність укладеного трудового договору з засудженим Б. (працівником харчоблока), у зв’язку з відсутністю паспорта.

17. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

У порушення вимог Норм забезпечення у пральні відсутні приміщення душової та туалету для працівників. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні лазні та душової дільниці ДІЗО не дотримується право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках. У порушення вимог пункту 2.11. розділу II Положення у приміщенні душової дільниці ДІЗО не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.

18. Відповідно до службової документації загальний некомплект персоналу по установі складає 139 посад. Некомплект середнього та старшого начскладу — 4 посади. Некомплект рядового та молодшого начскладу — 131 посада. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

19. Згідно з пунктом 7 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних з посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників) та переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах з професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення i вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації №1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Моніторинговій групі було надано підроблені особисті медичні книжки форми №1-ОМК, оформлені на засуджених з-поміж господарського обслуговування, до яких було внесено відомості щодо проходження медичних оглядів та виданих державною установою “Кропивницька виправна колонія №6” з відповідним записом у документі.

Разом з тим, особиста медична книжка форми №1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194, є офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати такий документ (яка має ліцензію на медичну практику та акредитаційний сертифікат), а саме, закладом охорони здоров’я, де проводився медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. Державна установа “Кропивницька виправна колонія №6” до таких закладів не відноситься.

Медична частина № 6 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Черкаській та Кіровоградській областях

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі медичної частини №6, що призводять до порушення прав засуджених які тримаються в ДУ “Кропивницька виправна колонія №6”, зокрема:

1. У порушення “Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, та форм первинної облікової документації”, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 24.03.2016 року №240 (далі — Правила), в ізоляторі для осіб з розладами психіки було виявлено двох осіб, які страждали на психічні розлади, одна з яких тривалий проміжок часу перебувала в приміщенні ізолятора в положенні лежачи, не здатна до самостійного обслуговування, без постільних речей та у брудному повсякденному одязі.

Разом з тим, в порушення пункту 9 Правил, палата-ізолятор для осіб із розладами психіки не обладнана належним чином. Зокрема відсутній доступ до свіжого повітря через відсутність вікна та припливно-витяжної вентиляції, відсутній санітарний вузол, відсутній бачок з питною кип’яченою водою.

У порушення статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України в ізоляторі, де розташовано 3 ліжка, порушуються вимоги щодо норми жилої площі на одного засудженого в умовах стаціонарного лікування (не менш ніж 5 м²). Дані обставини свідчать про порушення права засуджених на охорону здоров’я та медичну допомогу та можуть бути розцінені, як жорстоке, неналежне або таке, що принижують гідність, поводження.

Водночас, відповідно до пункту 43 Третьої Загальної доповіді рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part) (далі — Комітет), утримувати душевнохворого ув’язненого і доглядати за ним слід в лікарняному закладі з достатнім обладнанням і належним чином підготовленим персоналом. Таким закладом могла б бути звичайна (цивільна) психіатрична лікарня або спеціально обладнаний психіатричний заклад в рамках пенітенціарної системи.

Крім того, в ізоляторі перебував засуджений, який за наданою інформацією цілодобово знаходиться в медичній частині, займає спальне місце в ізоляторі та виконує функцію санітара. Під час спілкування він повідомив, що належить до категорії засуджених, відомої як “відторгнуті загалом”, залучається медичним персоналом до виконання робіт по догляду за важкохворими та в якості санітара, для виконання брудної роботи з прибирання, зокрема у палатах та коридорі медичної частини.

Разом з тим Комітет неодноразово рекомендував припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та в якості санітарів. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну в 2005 році (пункт 132.CPT/Inf (2007) 22), у 2013 році (пункт 151.CPT/Inf (2014) 15), у 2017 році (пункт 86. CPT/Inf (2018) 41).

2. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено у пункті 3 розділу І, глави II спільного Наказу від Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України 15.08.2014 року №1348/5/572 “Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”(далі — Порядок).

Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, щоб будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, детально фотографувалися, а фотографії разом зі схемами тіла зберігалися в індивідуальній медичній картці особи. ( CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

3. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим, Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків.

Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86) .

4. Під час перевірки дільниці ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я в ДІЗО, ПКТ утримуватися може.

Виявлені факти, засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в дільниці ДІЗО. Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я.

Разом з тим, Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом.

В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями. З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні.

Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20 ) пункт 104).

5. У порушення вимог підпункту 5 пункту 5 розділу ІІ Порядку на 7 пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні в лікарні, не заведена форма первинної облікової документації №003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, до якої повинні вноситись усі дані щодо лікування та діагностики в стаціонарі медичної частини, у тому числі ті, що отримані під час обстеження хворого засудженого, з листом призначень.

6. Засудженим особам не пропонується підписання інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування, відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110.

Так, встановлено відсутність в медичних картах стаціонарного хворого № 003/о підписаної пацієнтом інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування, що може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнтів для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування та є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 Стандартів КЗК.

7. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги засудженим особам з технічних причин.

8. У медичній частині відсутні окремі кабінети лікаря загальної практики — сімейного лікаря, лікаря-інфекціоніста, лікаря-психіатра та лікаря-дерматолога. Зазначені лікарі здійснюють прийом хворих ув’язнених та засуджених осіб в одному приміщенні, що не забезпечує конфіденційності та може призводити до порушення права на приватність під час медичних оглядів.

9. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, в медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

10. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, в медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

11. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб. Крім того, на день візиту в аптеці медичної частини були відсутні препарати для лікування вірусного гепатиту С.

12. У порушення Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасного розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та інших засуджених.

13. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

14. У порушення вимог пункту 5 розділу I “Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.12.2003 року №584, у медичній частині під час огляду кабінету лікаря-стоматолога було виявлено лікарські засоби термін зберігання яких минув.

15. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417(далі — Правила), приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації. В ізоляторі для осіб із розладами психіки пошкоджені розетки, електродроти належним чином не ізольовані, що може призвести до ураження засуджених чи персоналу медичної частини електричним струмом та інших негативних наслідків.

16. Приміщення кабінету лікарів та рентгенкабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур” затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за № 1256/14523.

17. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5, засуджені в стаціонарі не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні).

18. Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року №1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році”, НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення.

Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги, вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Рекомендації:

1. Припинити практику приниження честі і гідності засуджених після прибуття в установу, примушуючи їх виконувати дії, що принижують людську гідність;
2. Припинити практику приниження людської гідності в ДІЗО під час відкриття дверей;
3. Припинити практику використання камерних приміщень ширина стін яких менше 2 метрів;
4. Забезпечити дотримання стандартів Норм забезпечення в КДіР;
5. Припинити практику залучення до безоплатних робіт засуджених в КДіР;
6. Припинити практику заборони в ДІЗО читання літератури;
7. Припинити практику порушення пожежної безпеки;
8. Припинити практику використання безоплатної праці в харчоблоці;
9. Забезпечити засуджених, що працюють на господарчих роботах, медичними картками 1-ОМК належного зразка;
10. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині№ 6 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Черкаській та Кіровоградській областях;
11. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;
12. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
13. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;
14. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;
15. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі;
16. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених;
17. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх у дільницю ДІЗО/ПКТ;
18. Припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та установи;
19. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні);
20. Забезпечити аптеку медичної частини усіма необхідними лікарськими засобами та медичними виробами;
21. Забезпечити вжиття заходів для належного зберігання лікарських засобів;
22. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог;
23. Забезпечити дотримання встановленої норми площі з розрахунку для однієї засудженої особи згідно з вимогами статті 115 Кримінально-виконавчого Кодексу;
24. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
25. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог;
26. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;
27. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;
28. Забезпечити обладнання необхідної кількості ізоляторів для інфекційних хворих.

Автор: Андрій Діденко, Сергій Зуйков

Джерело: портал Харківської правозахисної групи

Tweet