Мовний омбудсмен заявив про уповільнення українізації
Мовний омбудсмен заявив про уповільнення українізації

Мовний омбудсмен заявив про уповільнення українізації

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляє, що у 2024 році почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Зокрема, він зазначив зменшення частки людей, які вважають українську рідною мовою, а також зростання зросійщення інтернет-простору та медіапростору на півдні і сході України. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.  

«На жаль, цього року почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, окуповуючи соціальні мережі, телеграм-канали, на півдні та сході – медіапростір, пробиваючи шлях до свідомості молодих українців» – розповів Кремінь.

Омбудсмен наголосив, що утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя має стати стратегічним завданням для України.

Серед основних викликів у мовній політиці Кремінь зазначив уповільнення процесів українізації, яке проявляється в зменшенні частки тих, хто вважає українську своєю рідною мовою.

Зокрема, частка учасників освітнього процесу, які вважають українську своєю рідною мовою, знизилася серед учнів на 17%, серед батьків – на 11%, а серед вчителів – на 8%. Також помітним є зросійщення інтернет-простору і соціальних мереж.

Окремо Тарас Кремінь зупинився на проблемах у мовному середовищі серед молоді: «Показово, що лише 37% учнів спілкуються з друзями українською мовою, а 39% – вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які надають перевагу українській мові в інтернеті».

Серед нагальних завдань державної мовної політики Уповноважений зазначив такі:

  • Забезпечити виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.
  • З метою завершення імплементації Закону необхідно: забезпечити переклад і опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднювалися державною мовою станом на день набрання чинності Законом; забезпечити розробку та затвердження української правничої та медичної термінології, інших стандартів української мови; розробити та затвердити порядок проведення мовної експертизи; завершити приведення законів, інших нормативно-правових актів у відповідність із Законом.
  • Виконати рекомендацію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 14.07.2021 № 1-р/2021 та невідкладно встановити однозначність у питанні офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин/ Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
  • Забезпечити впровадження в нормотворчу діяльність Українського правопису, затвердженого постановою уряду від 22 травня 2019 р. № 437.
  • Створити необхідні нормативно-правові та інституційні умови для вивчення української мови за кордоном, а також для державної сертифікації перевіряння та підтвердження рівня володіння української мови як іноземної.
  • Посилити кадрове та організаційне забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови.
  • Утворити в структурі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України окремий підрозділ на рівні не нижче управління, до компетенції якого віднести питання формування та реалізації державної мовної політики.

«Гарантії домінування та динамічного розвитку української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням української держави», – підкреслив Кремінь.

Омбудсмен зазначив, що реалізація цієї мети сприятиме національній безпеці та обороноздатності України.

Раніше мовний омбудсмен заявив, що на зміну лагідній українізації прийшла наступальна. Кремінь зауважив, що наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без винятку сферах суспільного життя на території України. Омбудсмен зазначив, що раніше в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури. Однак, за його словами, ситуація змінилася: вже є інструменти для моніторингу, контролю та покарання.

До слова, російські загарбники посилюють русифікацію Запорізької області – штрафуватимуть жителів тимчасово окупованих територій за українську мову. Зокрема росіяни планують штрафувати власників приватних домоволодінь за україномовні адресні таблички з дійсними назвами вулиць. Санкції обіцяють накладати з початку 2025 року.

Джерело матеріала
loader
loader