"Це не проблема, а згадка": як сапери з Харківщини попри складні поранення повернулись на службу

Кореспондентка 24 Каналу з Харкова Анна Черненко розповіла історії двох чоловіків – сапера Миколи Спичака та піротехніка Сергія Молчанова. Попри поранення, ампутації, вони не опустили руки та продовжують працювати, щоб наблизити нашу перемогу.

Не сиділи, склавши руки

У Миколи Спичака два важких підриви – у вересні 2022 року і квітні 2023. Він працював на інженерній машині з розмінування. Після поранення знову повернувся до роботи інструктором, вчить інших працювати з інженерними машинами, яких, на щастя, в Україні стає дедалі більше.

Мінні поля стоять всюди. Тоді були біля дороги… Постійно важко, важко кожного дня ставати. Постійні головні болі, але я залишився живим і це найголовніше,
– сказав сапер Міжрегіонального центру гумрозмінування та швидкого реагування Микола Спичак.

Сергій Молчанов підірвався на протипіхотній міні в листопаді 2022 року. Попри поранення очей, обличчя, кінцівок і ампутацію, він все одно працює. Зараз чоловік найбільше прагне, щоб йому дозволили працювати саме на землі з розмінування, бо наразі такого дозволу немає. Втім він продовжує виконувати роботу, там де дозволено.

Піротехнік розповів, що у день підриву бачив міну, з якою вже не раз працював. Всі знали, як потрібно поводитися, але щось пішло не так. Під час відходу з місця він з нею не розминувся.

Ця ампутація – взагалі "легкий" варіант. Самі подумайте – у мене нога всього лише до коліна. Це не проблема, це на згадку, що в час війни я не просто сидів у мами під спідницею, а робив свою роботу,
– сказав піротехнік Міжрегіонального центру гумрозмінування та швидкого реагування Сергій Молчанов.

Такі люди мотивують кожного з нас не опускати руки, адже їм вдалося знайти в собі сили й повернутися на службу, повернутися до життя і продовжити максимально наближати українську перемогу.