У Дніпрі понад 500 пенсіонерок об'єдналися для допомоги ЗСУ: «Будемо робити все, щоб від нас залежить»

У Дніпрі понад 500 пенсіонерок об'єдналися у волонтерський рух "Бабусі для ЗСУ".

Чому жінки вирішили об'єднатися – вони розповіли Суспільному.

З початку повномасштабної війни жінки виготовили понад 11 тисяч виробів, таких як ортопедичні подушки, нашоломники, обереги, теплі килимки та одяг. Одна із засновниць, 69-річна Валентина, розповідає, що сьогодні військові найбільше потребують спідню білизну, теплі шапки та рукавички.

Валентина щодня займається виготовленням білизни для бійців. Вона зазначає, що потреба в такому одязі стала очевидною на початку війни, коли військові та волонтери звернулися з цим проханням. Валентина створила універсальну викрійку для різних розмірів і зараз активно шиє для військових.

«Ми все робимо з любов’ю, навіть якщо потрібно відмовитися від власних дрібниць, щоб купити тканину для нашої справи. Ми згуртовані і повні сили та ідеї», — розповідає Валентина.

Ще одна волонтерка, 76-річна Юлія, займається пошиттям білизни. Вона зазначає, що за день можна виготовити три одиниці. Допомогу армії почала надавати ще з 2014 року, а зараз її друзі і батьки воюють на фронті.

«Ми будемо робити все, щоб наблизити перемогу, вкладаючи свою душу та материнську турботу», — каже Юлія.

Світлана, 70 років, почала в'язати короткі шкарпетки після того, як на фронті загинув її родич. «Кожна пара — це моя молитва і енергія. Вони вдягають їх, коли відпочивають», — розповідає жінка.

Крім білизни, волонтерки виготовляють теплі килимки, нашоломники, обереги та ортопедичні подушки. 81-річна Любов, яка долучилася до волонтерства минулого року, щодня молиться за воїнів і водночас працює над своїми виробами.

"Ми отримуємо пенсію, і обов'язково віддаємо частину допомоги армії. Хай це невеликі суми, але ми робимо все можливе", — розповідає Любов.

Рух "Бабусі для ЗСУ" діє при міському територіальному центрі соціальної допомоги. За словами директорки Ольги, до нього долучилися понад 500 пенсіонерок, серед яких як місцеві жителі, так і переселенці. Волонтерки кажуть, що їх мета не тільки допомагати армії, а й підтримувати моральний дух у складні воєнні часи.

«Ми хочемо допомогти і себе підтримати, переживаючи ці труднощі разом», — додає Ольга.

З початку війни учасники руху передали на фронт понад 11 тисяч виробів, продовжуючи свою важливу роботу.

Читайте також: