Більшість не здогадується: чому люди кажуть "алло", коли підіймають слухавку

Першим, що ми чуємо, коли наш співрозмовник бере слухавку, є слово "алло".

Ви дізнаєтесь:

Більшість людей, коли відповідають на дзвінок говорять "алло". Але чи замислювалися ви коли-небудь, чому ми говоримо саме так?

Зараз у світі існують різні гіпотези щодо походження слова "алло", пише Главредз посиланням на tsn.ua.

Коли люди почали говорити "алло"

Датою народження знаменитого слова "алло" можна вважати 1877 рік. Саме тоді потрібно було затвердити правила для використання телефона, зокрема привітання, коли піднімаємо слухавку.

Винахідник телефона Александер Грем Белл запропонував для цього використовувати вигук "ехой?" (ahoy), запозичений з лексики британських моряків, що означав "ей, хто там?".

Інший варіант запропонував Томас Едісон, який багато зробив для розвитку телефонії. Він запропонував вживати всесвітньо відоме "алло" (англ. "hullo" від спотвореного "hello" – "привіт"), яке важко сплутати з іншими словами.

Саме вираз Томаса Едісона міцно закріпився в багатьох країнах світу. У французькій мові, у зв'язку з відсутністю літери "х", вимовляють близьке по звучанню "алло", звідки нібито слово і прийшло до нас.

Версії походження слова "алло"

Існують й інші гіпотези щодо походження цього слова. Наприклад, вважається, що це варіація французького "allons", що означає "ну" або "підемо". Також багато хто говорить, що воно походить від "hallo", яким пастухи скликали овець.

Що кажуть замість "алло" в інших країнах

Слово "алло", як варіант телефонного привітання, прижилося у всіх англомовних країнах – Британії, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії.

У німців заведено вимовляти своє ім'я, у італійців – казати "пронто", у греків – "паракало". Іспанці кажуть "діга", а турки поряд з англомовним словом використовують своє рідне, "ефенді".

Читайте також: