Родина з Шепетівки втратила вже другого сина на війні. Згадаймо Юрія Гриня

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Юрія Гриня.

21 листопада у засвіти Шепетівська громада проводжала молодого воїна, солдата Гриня Юрія Руслановича, номер обслуги взводу протитанкових ракетних комплексів роти ударних протитанкових ракетних комплексів військової частини, який помер від поранень отриманих внаслідок скиду вибухового пристрою з БпЛА в районі Степового Запорізької області. Про це повідомила Шепетівська міська рада.

Юрій Гринь народився 8 травня 1998 року у місті Шепетівка. Зростав та виховувався у дружній багатодітній родині. З дитинства мав спокійний урівноважений характер, ладнав з братами, понад усе любив свою наймолодшу сестричку Софію. Навчався у Загальноосвітній школі № 8, де закінчив дев'ять класів. До навчання ставився дуже старанно та відповідально. Подальшу освіту здобував у Шепетівському професійному ліцеї, отримавши ІІ розряд столяра та IV розряд верстатника.

Після закінчення навчання працював монтером колії у Шепетівській колійній машинній станції. У 2018 році проходив строкову службу у Національній Гвардії України у місті Дніпро. Після закінчення служби повернувся у рідне місто та продовжував роботу на залізниці, згодом працював вахтовим методом у Києві.

Мрія пов’язати своє життя з військовою справою зародилася у Юрія ще тоді, коли він перебував у столиці. Він завжди брав участь у військових зборах, які проходили в той час у місті. У листопаді 2021 році підписав контракт зі Збройними силами України.

Службу Юрій проходив у Виноградово у складі 128 протитанкової бригади. На бойові завдання він був направлений у Запорізьку область, також брав участь у боях за Бахмут. Чоловік дуже серйозно ставився до своїх військових обов’язків. Професійно володів технікою обслуговування протитанкового ракетного комплексу «Стугна», у запеклих боях, на власному досвіді набував уміння. Неодноразово був нагороджений відзнаками за виконання військових завдань та зразкову службу. У пам'яті побратимів він назавжди залишиться, як досвідчений воїн, людина слова, мужності та сили, з добрим, відкритим серцем.

Надзвичайно важко Юрій пережив втрату свого старшого брата Андрія, який, захищаючи батьківщину від ворога, загинув 25 січня 2023 року у населеному пункті Зарічне Донецької області. Це надало ще більшого запалу захиснику та додало ненависті до російських окупантів. 

«Здобути перемогу, знищити всіх ворогів, помститися за брата, відновити територіальну цілісність і з перемогою повернутися додому, побудувати сім’ю і щасливо прожити життя у власному будинку, який він встиг придбати навпроти батьківської хати», – такою заповітною мрією керувався Юрій. Але війна продовжує множити горе.

Молодий, вмотивований, відважний, щирий, справжній. Тепер він навічно у Небесному війську. Юрій не зміг перебороти важкі поранення, отримані внаслідок скиду вибухового пристрою з БпЛа в районі населеного пункту Степове Запорізької області.

11 листопада навіки зупинилося серце молодого героя. Родина чекала його у відпустку, яку він планував на Новий рік, щоб побути з мамою у її день народження, та не судилось....

Юрій Гринь повернувся додому назавжди «на щиті». Згорьованою залишилася родина, друзі та усі, хто знав відважного воїна.   

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.