Нещодавнє дослідження диких великих синиць (Parus major) показало, яку важливу роль відіграє імміграція в соціальному навчанні груп тварин.
У дослідженні, проведеному групою вчених і опублікованому в журналі PLOS Biology, вивчалося, як співочі синиці адаптуються до нового середовища, спостерігаючи і наслідуючи поведінку резидентних популяцій. Цей процес є безпечнішим і швидшим методом навчання порівняно із самостійним експериментуванням із новою поведінкою, пише Cosmos.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Доктор Майкл Чіменто з Університету Констанца (Німеччина), провідний автор дослідження, назвав соціальне навчання найважливішим інструментом виживання в незнайомому середовищі. "Звертаючи увагу на те, що роблять інші, ви можете зрозуміти, чи корисна нова поведінка, чи потенційно небезпечна. Копіювання такої поведінки означає, що ви теж можете отримати винагороду", — пояснив Чіменто. Дослідження підкреслює важливість дотримання місцевих традицій, коли тварини інтегруються в нові групи.
Під час експерименту групи спійманих у дикій природі великих синиць навчили отримувати доступ до їжі в коробках-головоломках, штовхаючи дверцята вліво або вправо. Птахів-мігрантів помістили у вольєри з мешканцями, навченими використовувати протилежний метод. Примітно, що при візуальній зміні обстановки 80% іммігрантів швидко переймали рішення мешканців, що свідчить про високий ступінь залежності від місцевих ознак. І навпаки, коли листя у вольєрі нагадувало їхнє первісне середовище проживання, тільки 25 % відразу ж переймали стратегію резидентів.
Отримані результати свідчать про те, що новизна навколишнього оточення істотно впливає на соціальне навчання. Професор Люсі Аплін, старша авторка роботи з Австралійського національного університету та Цюріхського університету, наголосила, що навчання, зумовлене імміграцією, відображає поведінку в реальному світі, де тварини виявляють ефективні методи шляхом ретельного спостереження в нових умовах. Це дає основу для розуміння ширшої екологічної та еволюційної динаміки.
Дослідження також підкреслює адаптивність пізнання тварин. Спостерігаючи за тим, як міграція впливає на поведінку, вчені можуть зробити висновок про механізми, що лежать в основі поширення нових моделей поведінки і традицій у популяціях. Здатність великих синиць вчитися у місцевих жителів — це стратегія виживання, яка, ймовірно, сприяє їхньому екологічному успіху.
Раніше Фокус писав про ввічливість японських синиць. Вчені вперше спостерігали, як птахи використовували крила, щоб жестом запросити партнера першим пройти в гніздо.
Так само Фокус писав про секретний інгредієнт у дієті птахів, який мільйони років захищав їх від вимирання: про що йдеться.