"Общая судьба" с Украиной и наказание за откат реформ: еврокомиссар Марта Кос и ее план расширения ЕС

Наприкінці минулого тижня в Європарламенті відбулися слухання Марти Кос, кандидатки на посаду комісара з питань розширення.

Для України це – третя чи навіть друга за значенням посада в Євросоюзі після президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та, можливо, шефа європейської дипломатії (у наступному складі ЄК цю посаду має обійняти експрем’єрка Естонії Кая Каллас).

Та якщо з цими політикинями Україна добре знайома, то Марта Кос є відносно новим обличчям і для Києва, і для європейських інституцій, хоча у словенській політиці та на дипломатичній службі вона має значний досвід.

Перші оцінки стосовно Кос були обережними, у тому числі через її минулі заяви стосовно відносин з Росією (детальніше про це – у статті "Євро.

Правди" "За Україну чи дружбу з Росією?").

Утім, слухання у комітеті Європарламенту переконали депутатів, і вони підтримали рішення рекомендувати Марту Кос на цю посаду.

І хоча процедура затвердження нової Комісії ще не завершилася, призначення Кос є майже гарантованим.

Щоби пройти цей тест, кандидатці довелося коментувати також звинувачення у співпраці з югославськими спецслужбами, пояснювати свою діяльність у сфері консалтингу тощо.

Проте зосередимося на тому, що напряму стосується сфери її відповідальності на посаді єврокомісара.

Україна в центрі уваги.

Ледь не половина тригодинного слухання була так чи інакше присвячена Україні.

І йдеться не лише про відповіді на запитання.

У фінальному слові Марта Кос навіть звернулася безпосередньо до українців, ще й українською мовою, та наголосила, що "Євросоюз підтримує Україну не з відчуття страху чи необхідності, а через глибоке почуття спільної долі".

"Цінності демократії та миру – це не просто слова, а зобов'язання, яких Євросоюз має та буде дотримуватись", – пояснила вона.

А євродепутатам кандидатка на посаду єврокомісара нагадала, що "Україна принесла нову динаміку" у процес євроінтеграції, фактично вивівши його з багаторічної паузи, а також переконувала їх, що допомагати Україні зараз – це те саме, що "допомагати відновити міжнародний порядок та боротися проти сил, які прагнуть занепаду Європи".

Понад те, Кос вважає, що Україна є головним претендентом на вступ до ЄС.

"Протягом одного з багатьох візитів до членів парламенту мене запитали, яку країну я хотіла би бачити першою в ЄС (у можливих наступних розширеннях).

І я сказала: Україну", – поділилася вона.

А ще – відзначила, що Київ демонструє прогрес у наближенні до ЄС навіть під час війни.

"Ми знаємо, що в Україні запроваджений воєнний стан, але навіть під час воєнного стану реформи просуваються добре.

Інколи важкі ситуації підштовхують людей робити те, що потрібно для їхніх країн", – зазначає Кос.

Після формування нового складу Комісії Марта Кос обіцяє тісно співпрацювати з Україною, підтримуючи відновлення та реконструкцію у координації з країнами G7.

А ще – підкреслює, що підтримка України та протидія російській агресії є її абсолютним пріоритетом.

Загалом Кос під час слухань неодноразово відзначала нерозривність питання безпеки на континенті та європейської інтеграції України.

"Якщо мене оберуть, то я допоможу євроінтеграції стати путівною зіркою для цієї героїчної нації", – додала вона.

Підхід на основі заслуг.

Втім, лише на героїзмі членом ЄС не стати.

Кандидатка на пост єврокомісара підкреслила, що країни мають робити свою домашню роботу, і нагадала, що у ЄС є також фінансовий важіль впливу на усі держави-кандидати, на додаток до стимулу у вигляді перспективи розширення ЄС.

"Верховенство права є для нас ключовим питанням.

Саме тому ми використовуємо підхід розширення чи надання інструментів за принципом відповідності умовам (conditionality).

Якщо умови не виконуються, то гроші надаватися не будуть", – каже Кос.

Підхід на засадах заслуг (merit-based approach) був чи не найбільш вживаною фразою протягом усього часу парламентських слухань.

Кос, зокрема, підкреслила, що не потерпить "компромісу якості на користь швидкості".

Це була її стандартна відповідь на запитання представників україноскептичних сил (наприклад, фракції "Патріоти за Європу", до якої входить також партія Віктора Орбана), а також для всіх інших, хто мав застереження, що "політика може переважити здоровий глузд", тобто що Україну запросять до ЄС без виконання необхідних критеріїв.

Кандидатка в єврокомісари згадує і про можливості контролю за втіленням реформ у сфері верховенства права: "Одна справа – ухвалення законів, а зовсім інша – їх імплементація, під час якої може спостерігатися відкат".

Як відомо, за чинною методологією розширення ситуацію в цьому секторі ЄС буде детально моніторити весь період переговорів – для цього кластер засадничих глав (Fundamentals) відкривається для переговорів першим та закривається останнім.

"Я не буду стримуватися від запровадження серйозних заходів у разі відкату реформ, оскільки процес також передбачає можливість нашого кроку назад (у зближенні з кандидатом)", – додала вона.

Майбутня єврокомісарка також наголосила, що прогрес у боротьбі з корупцією, незалежність судочинства та верховенство права не можуть бути предметом торгу та є безкомпромісними вимогами Єврокомісії.

А ще вона відзначила, що бачить успіхи в питанні боротьби з корупцією в Україні: "Останні роки ми бачимо випадки викриття корупції в Україні.

Але ці випадки демонструють роботу інституцій, які були побудовані в тому числі з допомогою європейських грошей та допомоги".

Окремо Марта Кос згадала про програму Ukraine Facility, в межах якої існує механізм моніторингу витрат коштів ЄС через так звану Ревізійну раду, та назвала це успішним досвідом, який можна поширити на аналогічні програми із Західними Балканами та Молдовою.

Не тільки про Україну.

Звісно, йшлося і про інші країни-кандидати.

Для депутатів з Болгарії та Греції важливими були країни Західних Балкан, а для Румунії – Молдова.

Втім, Молдову найчастіше згадували в контексті її "дуету" з Україною, через кому в багатьох вищезгаданих питаннях.

Натомість країни Західних Балкан здебільшого спливали у дискусії в контексті двосторонніх проблем між ними та певними державами ЄС, а також з прив’язкою до окремих політик або проблем (як-от питання історії стосовно Північної Македонії чи у контексті центрів для біженців у Албанії).

Окрема увага була прикута до Сербії та Республіки Сербської в Боснії, де частина політиків не приховують сентиментів до Росії.

Тут значна кількість парламентарів навіть вимагала замороження коштів та припинення європейських програм, допоки ці країни не повернуться на європейський шлях.

Втім, Кос реагувала дипломатично та гнучко – без обіцянок, але з наголосом на те, що ЄС не толеруватиме відкату.

Подібний підхід спостерігався і до Грузії.

Велика кількість питань стосувалася комунікації та дезінформації.

Найчастіше йшлося про недостатню комунікацію переваг розширення всередині ЄС – які економічні, безпекові та соціальні можливості розширення дає нинішнім членам Євросоюзу.

Особлива увага тут приділялася боротьбі з міфами та дезінформацією.

Питання комунікації стосувалося і країн-кандидатів, де вигоди ЄС та процес інтеграції має бути зрозумілішим широкому колу громадян.

Крім інформаційних кампаній прозвучала, зокрема, ідея прискореної інтеграції, що дала би мешканцям країн-кандидатів додатковий сигнал щодо близькості Євросоюзу.

Загальне враження від Марти Кос – неупереджена, але налаштована на конструктивну співпрацю комісарка.

Звісно, ми б хотіли бачити на цій посаді когось із "друзів України", які давно нас підтримують, часто бувають у нашій країні та добре знайомі з її контекстом.

Втім, можливо, у цій сфері участь політикині "зі сторони" виявиться ефективною для просування спільних європейських рішень, а також не дозволить забути про необхідність виконання Україною власних зобов'язань.

Автор: Олександр Костриба,.

позаштатний експерт з питань євроінтеграції Easy.

для "Європейської правди".