16 вересня 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарання, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “П’ятихатська виправна колонія №122”.
Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY
— Данський інститут проти катувань.
Відвідування здійснили монітори:
- Діденко Андрій Андрійович — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
- Зуйков Сергій Юрійович — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях належного надання медичної допомоги;
- Цвілий Олег Володимирович — член громадської ради при Міністерстві юстиції України великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катування, жорстокого, нелюдяного поводження.
Загальна інформація
П’ятихатська виправна колонія (далі ПВК-122, установа, заклад) є установою виконання покарань середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.
Установа розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Кам’янський р-н, село Красноіванівка, 52170.
Установа складається з чергової частини, житлової і промислової зони, харчоблоку, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.
За даними адміністрації установи на момент візиту в установі утримувалося 237 засуджених, з них — 2 в ДІЗО (Дисциплінарний ізолятор, 2 в ПКТ (Приміщення камерного типу), 31 засуджений на момент візиту працював на виробництві.
У рамках підготовки до візиту було спрямовано запит до керівництва установи з метою з’ясування обставин відправлення кореспонденції і отримано відповідь, що протягом першого півріччя 2023 року засудженими було відправлено 6 звернень до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і отримано 5 відповідей, протягом першого півріччя 2024 року відправлено 1 звернення і отримано 7 відповідей, до правозахисних організацій не відправлено жодного звернення і жодної електронної скарги.
Групою моніторів проведено опитування близько 111 засуджених. Варто зазначити, що адміністрація не приховує недоліки в установі, керівництво закладу всіляко сприяло проведення моніторинговому візиту, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним і адекватним реагуванням на порушення прав людини.
Факти, виявлені під час відвідування
У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб.
1. У порушення частини 1 статті 115 КВК України, пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, встановлено, що в окремих житлових приміщеннях відділень соціально-психологічної служби (далі — СПС) установи норма жилої площі на одного засудженого складає менше ніж 4 м². Так, у житловому приміщенні відділення СПС №3, де розташовано 69 ліжок та перебувала 51 особа, площа приміщення складає 193,6 м².
Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,79 м². У житловому приміщенні відділення СПС №4, де розташовано 60 ліжок та перебувало 52 особи, площа приміщення складає 193,6 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,70 м².
У спальному приміщенні №2 дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР), де розташовано 11 ліжок та перебувало 6 осіб, площа приміщення складає 21,0 м². Таким чином фактична площа на одну засуджену особу складала 3,5 м².
Водночас у пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи та приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).
2. Обладнання дільниці ДІЗО не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), в дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для приймання засуджених адміністрацією та медперсоналом, кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу, кімната для зберігання особистих речей засуджених, приміщення для роздягання.
Аналогічні порушення встановлено у дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР). Зокрема відсутні приміщення: кімната для виховної роботи, кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу, комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу, кімната побуту, сушарка. Відсутність зазначених приміщень та їхнього облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм.
Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі, а відсутня у дільниці ДІЗО кімната для приймання засуджених медичним персоналом, внаслідок чого медичний огляд засуджених проводиться у камерних приміщеннях, свідчить про отримання співробітниками установи та іншими особами з-поміж засуджених конфіденційної інформації щодо стану здоров’я засуджених осіб в ході медичного огляду, маніпуляцій або процедур.
Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я та пункту 9 розділу І “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі” затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок).
3. Моніторинговою групою у камерних приміщеннях дільниці ДІЗО встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що забезпечує право на повагу до приватного життя. Так, через оглядове віконце дверей камерного приміщення проглядаються неогороджені достатніми перегородками та неоснащені дверцятами санвузли, які не дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.
Разом з тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році, Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярне і часте проводити дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).
4. Під час відвідування гуртожитків відділень соціально-психологічної служби (далі — СПС) встановлено, що умови проживання засуджених у деяких з них є незадовільними та порушують їхнє право на гідні умови тримання. Так, у порушення вимог Норм забезпечення жилі приміщення відділень СПС №№3,4 не забезпечені у достатній кількості приліжковими тумбочками з розрахунку, визначеного Нормами забезпечення.
Крім того, у відділеннях СПС №№3,4 відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання харчових продуктів, кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу, комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу, кімната побуту, сушарка.
5. Згідно з пунктом 3.1 Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5, праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою-підприємцем або юридичною особою, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг.
Разом з тим встановлено, що адміністрація установи використовує працю засуджених на посадах працівників відділення господарчого обслуговування в їдальні без її оплати протягом пів року. Так, під час вивчення документації, зокрема Журналу по медичному огляду спецконтингенту їдальні, встановлено проведення щоденного медичного огляду перед початком роботи засудженому О., який є працівником харчоблока з квітня 2024 року по 16.09.2024 року.
6. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.
У порушення вимог Норм забезпечення, у пральні відсутні приміщення для сушіння та прасування білизни, приміщення для лагодження і зберігання чистої білизни, кімната персоналу пральні, душова, туалет для працівників.
У порушення пункту 2.6.2 розділу II Положення, душові сітки не облаштовані водорозбірними кранами для гарячої та холодної води, у зв’язку з чим засуджені під час прийняття гігієнічних процедур не мають можливості регулювати температуру води у душі.
7. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі складає 22 посади, або 11,4% від штатної чисельності персоналу. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.
Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).
Медична частина № 122 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Дніпропетровській та Донецьких областях
Завідувачка медичної частини №122 філії ДУ “Центр охорони здоров’я ЦОЗ ДКВС України” в Дніпропетровській та Донецьких областях — Щербата Ю.С.
Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі медичної частини.
1. Згідно з пунктом 2, пункту 3 глави III розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок), у профілактичному медичному огляді обов’язково беруть участь лікар-терапевт (або лікар загальної практики — сімейний лікар), лікар-психіатр, лікар-стоматолог.
Разом з тим, в медичній частині вакантні посади лікаря загальної практики — сімейного лікаря та лікаря-психіатра, що свідчить про неповноту проведення медичного первинного та профілактичного огляду у зв’язку із чим засуджені та ув’язнені не отримують належну медичну допомогу.
Зазначене порушує пункт 38 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (CPT/Inf(93)12-part) (далі — Комітет), де зазначено, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування.
2. У порушення пункту 4 розділу І Порядку, в медичній частині не забезпечено щоденного цілодобового чергування медичних працівників. Водночас, відповідно до 34 пункту Третьої Загальної доповіді рекомендації Комітету, під час перебування в ув’язненні позбавлені волі особи повинні мати можливість доступу до лікаря в будь-який час, незалежно від режиму їхнього утримання. (CPT/Inf(93)12-part).
3. До моніторингової групи звернувся засуджений, якому встановлено діагноз “Епілепсія”. На час відвідування вказаному засудженому не забезпечено надання належного лікування. Так, тривалий час засудженому не переглядають схему лікування та не проводять дообстеження, у зв’язку з чим він потребує медичного огляду лікарем-невропатологом та психіатром. Крім того встановлено, що адміністрацією установи на засудженого регулярно накладаються дисциплінарні стягнення за відмову від прибирання, відмову від виконання робіт з благоустрою установи, відмову виконати команду “Підйом”, “Відбій” тощо.
Засуджений пояснює свої дії, які кваліфікуються адміністрацією установи як порушення установленого порядку відбування покарання, погіршенням стану свого здоров’я у зв’язку з захворюванням. Разом з тим, через відсутность у штаті медичної частини лікарів спеціалістів, адміністрації установи не надаються медичні рекомендації, які б могли стати підставою для звільнення засудженого від певних обов’язків, що передбачені Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП) у зв’язку з погіршенням його стану здоров’я.
Під час візиту було вирішено питання про його госпіталізацію та обстеження до “Дніпровської багатопрофільної лікарні №4 філії ДУ ЦОЗ ДКВС України у Дніпропетровській та Донецькій областях”.
4. У порушення вимог пункту 3 розділу 1, глави II спільного Наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 “Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, медичні працівники не складають довідок, у яких детально описується характер тілесних ушкоджень, їхні розміри та розташування.
Зокрема встановлено відсутність у медичній картці амбулаторного хворого 025/о засудженого Ш., довідки про фіксацію тілесних ушкоджень інформація про факт виявлення тілесних ушкоджень якого була внесена до Журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених згідно з порядковим номеру реєстрації пацієнта №11.
У порушення вимог пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України 02 лютого 2024 року №186, примірники довідки форми №511/о не долучаються до форми первинної облікової документації №025/о “Медична карта амбулаторного хворого”, а зберігаються окремо.
Разом з тим, відсутність фіксації належним чином тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Третьої Загальної доповіді Комітету, де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади. (CPT/Inf(93)12-part).
5. Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року №1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році”, НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення.
Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги, вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.
6. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.
Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.
Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.
Разом з тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.
Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків.(CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).
7. Під час перевірки дільниці ДІЗО моніторами було встановлено, що при поміщенні засудженого в дисциплінарний ізолятор практикується долучення до справи медичної довідки, яка містить стан здоров’я і згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я в ДІЗО, ПКТ, КАРЦЕРІ утримуватися може. Виявлені факти, засвідчують, що працівники установи володіють конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених осіб, які перебувають в дільниці ДІЗО.
Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я. Разом з тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення навряд чи сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом. В принципі, медичний персонал ніколи не повинен брати участь у будь-якій частині процесу прийняття рішення про застосування будь-якого виду одиночного тримання, окрім випадків, коли цей захід застосовується за медичними показаннями.
З іншого боку, медичний персонал повинен бути дуже уважним до стану засуджених, які перебувають в одиночному триманні. Медичний персонал повинен бути негайно поінформований про кожне таке поміщення і повинен відвідувати засудженого невідкладно після поміщення, а потім регулярно, не рідше одного разу на день, і надавати йому оперативну медичну допомогу та лікування в разі потреби. Медичний персонал повинен повідомляти адміністрацію установи, якщо здоров’я засудженого піддається серйозній загрозі через одиночного тримання. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).
8. Згідно з п.7 глави III розділу II Порядку засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних з посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників) та переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах з професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення i вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.
Разом з тим, моніторингова група зафіксувала відсутність особистих медичних книжок у 2 працівників їдальні та результатів обстеження в медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які необхідні для допуску до роботи на об’єктах харчування.
9. Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено, що термін придатності електродів минув. Разом з тим, Комітет рекомендував, щоб медичні служби в усіх відвіданих в’язницях (і всіх інших пенітенціарних установах в Україні) були оснащені обладнанням для порятунку життя лікарями (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2017 році, (CPT/Inf (2018) 41) пункт 87).
10. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги засудженим особам з технічних причин.
11. Диспансерний нагляд здійснюється за 19 особами, які мають інвалідність. Із них Ⅱ гр. — 1 особа; Ⅲ гр. — 18 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.
Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що 3 особи з інвалідністю не мають індивідуальні програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.
12. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.
13. У порушення “Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами”, затверджених наказом МОЗ України від 08.06.2015 року №325, філією ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Дніпропетровській та Донецьких областях не укладено угоду зі спеціалізованою установою на утилізацію медичних відходів, у зв’язку з чим в лікарні з початку 2024 року не організовано належного збирання, сортування та утилізацію медичних відходів.
14. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб. Крім того, на день візиту в аптеці медичної частини були відсутні препарати для лікування вірусного гепатиту С.
15. У порушення Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасного розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та інших засуджених.
16. Під час спілкування із засудженими та огляду приміщень медичної частини було встановлено, що медичним персоналом продовжується систематична практика проведення медичних оглядів та медичних маніпуляцій крізь ґрати.
Разом з тим, Комітет критикує надмірні заходи безпеки та вважають неприпустимими такі практики, оскільки вони посягають на гідність ув’язнених, перешкоджають розвитку належних відносин між медичним персоналом і пацієнтом і, можливо, заважають встановленню об’єктивного медичного висновку. (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну у 2009 році (пункт 129.CPT/Inf (2011) 29), у 2012 році (пункт 50.CPT/Inf (2013) 23).
17. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил не огороджено санвузол в ізоляторі для інфекційних хворих, у зв’язку з чим не дотримується право засуджених на приватність.
18. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.
Крім того, моніторинговою групою встановлено, що стоматологічний кабінет не забезпечений пломбувальним матеріалом, а серед видів стоматологічної допомоги практикується тільки видалення (екстракція) зубів, що обмежує право пацієнтів на отримання належної стоматологічної допомоги.
19. У порушення вимог наказу МОЗ України від 16.12.2003 року №584 “Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах”, лікарські засоби зберігаються без урахування температурних режимів, зазначених виробниками. Так, у приміщенні для зберігання ліків у холодильнику було зафіксовано лікарський засіб “Витаксон” та “Преднізолон”, умови зберігання яких не можуть перевищувати температуру вищу ніж 8°С. Разом з тим, температура у холодильнику згідно з показниками термометра сягала 18°С.
20. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.
Рекомендації:
1. Забезпечити належні умови утримання засуджених з урахуванням мінімальних стандартів житлової площі на одну людину;
2. Забезпечити в дільницях ДІЗО/КДіР приміщення, відповідно до Норм забезпечення;
3. Припинити практику відеоспостереження в санітарних вузлах дільниці ДІЗО;
4. Забезпечити належні умови проживання в дільницях СПС з огляду на Норми забезпечення;
5. Припинити практику використання безоплатної робочої сили;
6. Забезпечити належні банно-пральні послуги;
7. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №122 філії ДУ “Центр охорони здоров’я ЦОЗ ДКВС України” в Дніпропетровській та Донецьких областях;
8. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб;
9. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;
10. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;
11. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;
12. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;
13. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх в дільницю ДІЗО/ПКТ;
14. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених;
15. Припинити практику проведення медичних оглядів та медичних маніпуляцій засудженим та ув’язненим крізь ґрати;
16. Забезпечити засуджених осіб угодами з лікарями, які надають первинну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України;
17. Забезпечити проведення належного обліку профілактичного огляду;
18. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють з харчовою продукцією, та видачу особистих медичних книжок;
19. Забезпечити належну утилізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення;
20. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;
21. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог;
22. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;
23. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;
24. Провести заміну накладок до зовнішнього автоматичного дефібрилятора;
25. Забезпечити вжиття заходів для належного зберігання лікарських засобів;
26. Забезпечити обладнання необхідної кількості ізоляторів для інфекційних хворих.
Автори: Андрій Діденко, Сергій Зуйков, Олег Цвілий
Джерело: ХПГ
Tweet