Ендокринолог пояснила, чому українці товстішають під час війни

Психологічні труднощі, з якими українці стикаються під час війни, призводять до набору ваги й втрати менструального циклу в дівчат, а також сповільнюють відновлення звільнених з полону. Про це в інтерв’ю «Главкому» повідомила лікарка-ендокринологиня Богдана Мурашова.

За словами експертки, основною причиною є емоційний стрес, викликаний від'їздом родин, втратою друзів та рідних, що негативно впливає на їх фізичне та психічне здоров'я.

«До мене приводять дівчат, чия родина виїхала з початком війни у мирну Європу і тільки нещодавно повернулася. А дівчата так стресують, що набирають вагу і втрачають менструальний цикл. Питаю у матерів, у чому річ. А в тому, що дівчинка сумує за школою, за друзями, за татом, бабусею та дідусем, які залишились в Україні. Немає значення, де стався нервовий зрив і що його спровокувало. Має значення лише стрес як такий», – каже медикиня.

Стрес, зазначає Богдана Мурашова, може спричинити порушення метаболічних процесів, включаючи інсулінорезистентність. Вона «придумана» для виживання в умовах голоду, а насправді стає проблемою в звичайному житті.

Водночас полонені, які повертаються в Україну, відзначають значну втрату ваги через голод. Стрес, викликаний переживаннями в полоні, може сповільнити їхнє відновлення, водночас підвищуючи ризики для здоров'я.

«Щодо полонених. Парадоксально, але стан стресу з викидом у кров кортизолу та інсуліну і тримає їх на плаву. Інсулінорезистентність якраз і «придумана» для ситуацій, коли людина залишається без їжі. Інсулінорезистентність не вбереже від голодної смерті, коли настає поліорганна недостатність, і коли наднирники, які працювали на «виробництво» кортизолу, виходять з ладу, але здатна смерть відтермінувати.

До речі, після тривалого голодування людина, якщо вона потрапляє потім у сприятливі умови, швидко набирає зайву вагу. Це можна відстежити на прикладі покоління, яке пережило Голодомор, і навіть на прикладі наступних поколінь, які про нього лише чули», – наголошує експертка.

Ендокринологиня вважає, що ожиріння – хвороба передусім бідних. Тих, хто боїться втратити засоби для існування. До того ж доступність та апетитність вуличної їжі стала окремою культурою й люди надають перевагу швидким перекусам, аніж тарілці корисного салату. Працездатність мозку ж намагаються простимулювати шоколадною цукеркою. З часом це формує харчову звичку та певну залежність. Й для того, аби виправити певні помилки, людині потрібно значно більше солодкого.

Як повідомлялося, для осіб, хворих на діабет, контроль рівня цукру в крові є важливим аспектом забезпечення стабільного здоров'я. Деякі продукти харчування можуть тимчасово знизити рівень цукру в крові та покращити самопочуття.