Невже зима знову без світла: чому Україна може опинитися на межі блекауту

Росія може вдатися до обстрілів ядерних об'єктів України цього опалювального сезону. Водночас майбутні удари є лише прогнозованими, а тому чи справді так трапиться – невідомо. Попри прогнози, можливість російських атак на об'єкти ядерних електростанцій можуть спричинити колапс в українській енергосистемі.

Найімовірніше, що блекауту в такому випадку не уникнути, адже ядерна енергетика залишається найбільшим виробником електроенергії, у той час, як маневрована генерація зазнала за останні місяці тривалих атак.

24 Канал дізнавався наскільки важлива ядерна енергетика у виробництві електроенергії, що відбуватиметься зі світлом під час атак на ядерні об'єкти та чи може бути блекаут знову.

Чи буде Росія атакувати ядерні об'єкти цієї зими

У розмові з 24 Каналом експерт з ринку енергетики Юрій Корольчук розповів, що з 2022 року по теперішній період Росія майже не атакувала ядерні енергостанції України. Постає питання: яка ж тоді логіка таких дій в наступному році чи найближчим часом? Крім того, усі ядерні об'єкти України давно відомі Росії, адже їх будували ще за часів Радянського Союзу.

Нагадуємо! Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив про те, що за даними української розвідки Кремль готує удари по критичних об'єктах ядерної енергетики. Йдеться про відкриті розподільчі пристрої АЕС та підстанції передачі, які є критичними для безпечної роботи атомної енергетики.

Раніше вже були випадки, коли на окупованій Запорізькій АЕС виникали ризики щодо безпеки й обговорювалися моменти щодо ймовірних негативних сценаріїв. Однак це питання вичерпали, адже чимало було пояснень щодо того, що рівень захисту в АЕС доволі високий. Завдати шкоди самому об'єкту, який виробляє електроенергію, не так просто, як здається.

Юрій Корольчук

Експерт Інституту енергетичних стратегій

З іншого боку, якщо ракетні удари були здійснені по самому реакторові, то, звичайно, відбулася б зупинка АЕС навіть якби там були одна чи дві ракети. У такому випадку все б залежало від того, якої шкоди завдано.

Крім того, попри об'єкти, які розташовуються на території АЕС, є ще об'єкти, які є за її межами, і від них також залежить спроможність електростанції стабільно працювати. Адже, як відомо, електростанція може працювати за умови, якщо є споживач електроенергії.

Якщо ж нема споживача електроенергії, тобто, якщо він не отримує електроенергію, відбувається зупинка об'єкта,
– додає Корольчук.

Цікаво! Якщо буде пошкоджена підстанція, яка буде розташована на видачі електроенергії з боку АЕС, тоді також можна говорити про зупинку електростанції в цілому. Втім така "зупинка" ядерної електростанції означає, що вона попри все підтримуватиметься в режимі життєдіяльності, як-от на сьогодні Запорізька АЕС.

Експертка DiXi Group Олена Лапенко для 24 Каналу розповіла, що частка ядерної енергетики в балансі ОЕС України змінюється залежно від ремонтної кампанії на атомних енергоблоках, поточного споживання, темпів відновлення теплової та гідрогенерації.

В середньому ця частка сягає 55% (коливання можливе від 50% до 60%). Крім того, якщо росіяни продовжать бити по вугільній та гідрогенерації, то частка АЕС буде збільшуватись.

Олена Лапенко

Генеральний менеджер у сфері безпеки та стійкості, аналітичний центр DiXi Group

Якщо частка АЕС сягає 60%, то зрозуміло, що від стабільності роботи цього джерела енергії ми залежимо дуже сильно. Графік виробітку атомних енергоблоків, які експлуатує Україна, – рівний, вони не придатні до регулювання (швидкого зниження або збільшення виробітку). Тому важливо, щоб ці енергоблоки стабільно працювали всю зиму.

У пікові навантаження – вечірні або вранішні – споживання покриваються іншими видами генерації, а саме ТЕС та ГЕС за наявності резервів. Якщо ж значний дефіцит, то вся генерація працює цілодобово на максимальних потужностях, як і АЕС.

Водночас у мережі можна зустріти досить багато розповсюджених "міфів" щодо роботи АЕС та забезпечення споживання, зокрема, що кіловатами, виробленими на атомних електростанціях, можна нібито покрити дефіцит електроенергії для населення. Ця інформація не відповідає дійсності,
– додає Лапенко.

Що буде зі світлом

На думку Корольчука росіяни цьогоріч йтимуть шляхом, що у минулі роки, тобто "розхитуватимуть" підстанції, які фактично є "мостом" між виробником та споживачем. Зауважимо, що найбільший виробник електроенергії в Україні – атомні електростанції.

Коли розбивається ця ланка передачі від виробника електроенергії до споживача, то для АЕС з'являються проблеми. Можна навести приклад щодо ситуації з російськими ударами цієї весни по теплових електростанціях. На мою думку, основною ціллю Росії тоді було вивести з експлуатації теплові блоки та ТЕЦ, тобто маневровану генерацію,
– запевняє Юрій Корольчук.

У такому випадку перед енергосистемою постає питання ребром: відключати споживачів й промисловість, скорочуючи економіку, або ж навантажувати блоки АЕС для виробництва електроенергії в більшій кількості, а у певні періоди, коли немає надмірного споживання, – менше електроенергії. Однак у такому випадку можливі технічні чи аварійні поломки самих АЕС.

Важливо! Саме маневрована генерація виконує "гойдалки" з електроенергією у бік зростання та у бік зниження.

Якщо ж цієї зими удари відбуватимуться по підстанціях у такому вигляді, то, звичайно, йде мова про те, що зупиняться АЕС й Україна порине в темряву. Від ремонтних робіт залежатиме, коли все відремонтується чи відбудується, а також залежатиме у який період така ситуація трапиться.

Втім ми не знаємо чи насправді Росія наважиться бити саме по ядерних об'єктах. Припускати, що таке може трапитися, ми можемо. Однак тоді з міжнародної точки зору, це спричинить резонанс,
– зауважує експерт Юрій.

Олена Лапенко також говорить про непрогнозованість російських обстрілів. Також вона додає, що росіяни вже кілька разів цілили по підстанціях, куди видають потужність АЕС. Це є порушенням стабільної роботи енергосистеми й може призвести до чергового блекауту.

Зауважте! У звичайних умовах, за відсутності обстрілів, аварійне вимкнення навіть одного атомного енергоблока є стресом для енергосистеми, що вже казати, коли вимикається ціла електростанція з 2 – 4 енергоблоками.

Хороша новина полягає в тому, що все ж таки сподіваємось, що ефективність роботи нашої ППО посилюється, також енергетики вже мають значний досвід, як впоратись з наслідками російських атак, в нас є резерви обладнання. Тому сподіваємось, найгірших сценаріїв вдасться уникнути,
– зауважує експертка Лапенко.

За словами Корольчука, зараз важко прогнозувати, скільки днів без електроенергії буде після подій, які можуть спричинити удари по ядерних об'єктах.

• Згадуючи зиму 2022 – 2023 років, коли було спеціально відключено АЕС від системи внаслідок ударів, і відповідно в Україні відбувся контрольований блекаут, що спричинив у середньому 2 – 3 доби без світла.
• Водночас енергосистема Україні на сьогодні виснажена ракетними ударами й, за оцінками, енергетичного запасу є на рівні лише 70%.
• Загалом, збитки української енергетики через російські обстріли оцінюють в 56,5 мільярда доларів, йдеться у звіті Міжнародного валютного фонду.
• Водночас за оцінками KSE, із загальних збитків енергетичного сектору у понад 56 мільярдів доларів, 16 мільярдів з них припадає на прямі фізичні руйнування, у той час, як непрямі фінансові втрати становлять понад 40 мільярдів доларів.

Роль ядерної енергетики в Україні

Як повідомляють в пресслужбі Міненерго, атомна генерація забезпечує понад половину споживання електроенергії в Україні. Міністр енергетики Герман Галущенко зауважив, що всі розуміють, що атомна енергетика потрібна.

Цікаво! Ще у далекому 2020 році прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв у своїх соцмережах, що українські АЕС за 11 місяців виробили 52% всієї електроенергії. Він писав, що атомна енергетика та її розвиток були та залишаються одним із пріоритетів Уряду.

Водночас раніше у коментарі 24 Каналу енергетичний експерт Геннадій Рябцев підтвердив, що в країни є енергетична стратегія – базову потужність мають забезпечувати саме атомні електростанції, а регулювання – системи накопичення енергії, які працюють зі станціями на відновлюваних джерелах та високоманеврові потужності на газу.

На сьогодні в Україні є 4 атомні електростанції, що працюють, серед яких Хмельницька, Рівненська, Південноукраїнська та Запорізька, яка є найбільшою атомною станцією у Європі з потужністю в 6 тисяч мегаватів.

Важливо! З весни 2022 року Запорізька АЕС окупована росіянами, з постійним підвищеним ризиком небезпеки.

Крім того, лише нещодавно в Міненерго заявили, що ЗАЕС знову опинилася на межі блекауту через ворожі обстріли.

• Відтак одна з ліній передачі, що з'єднує тимчасово окуповану Запорізьку АЕС із загальною українською енергосистемою, відключилася.
• Річ у тому, що станція живиться лише однією лінією електропередачі і якщо відключити її від зовнішнього живлення, тоді може трапитися черговий повний блекаут. Це, своєю чергою, загрожує радіаційній безпеці.

Попри наявні загрози та брак коштів для відновлення усіх об'єктів енергосистеми, зокрема й енергоблоків, влітку стало відомо, що "Енергоатом" готує проєкт будівництва покинутої Чигиринської АЕС. Наразі ухвалене рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою та передачу земельних ділянок площею понад 38 гектарів у постійне користування компанією.

Чи вигідна "ядерка" зараз

Лапенко зауважує, що дати чітку відповідь, чи варто вкладатися в ядерну енергетику зараз чи ні, неможливо, адже питання розвитку ядерної енергетики лежить не тільки в площині економічної ефективності, досягнення кліматичних цілей та "зеленого" енергоміксу, але й в площині ядерної безпеки.

• Є шлях Німеччини, яка повністю відмовилась від АЕС та ще й протестує проти проєктів суміжних країн, які передбачають розміщення нових ядерних біля її кордонів.
• Але поряд є і Франція, яка має найвищу частку атомної енергії у своєму балансі – у 2023 році 64,8%.

Моя особиста думка – до ухвалення рішення про будівництво нових атомних енергоблоків повинні бути залучені не тільки урядовці або парламентарі, а також громадські організації, екоактивісти, експерти з ядерної та фізичної безпеки. Повинен відбутись суспільний діалог і знайдено оптимальне рішення,
– додає експертка DiXi.

Річ й у тому, що відновлювальна енергія ще не відіграє в енергосистемі України ту роль, яку вона може і має відігравати при реалізації "зеленого переходу". І це пов'язане в основному з двома факторами:

1. Перший – недостатність систем накопичення енергії та маневрової генерації,
2. Другий – значна частка сонячної генерації.

Якщо проаналізувати успішні кейси країн ЄС, в яких дуже розвинута альтернативна енергетика, то видно, що там дуже значну частку цього сегмента займає вітрова генерація. Вітрові електростанції, хоч і є також нестабільною генерацією, але все ж таки здатні видавати потужність в мережу і ввечері, і зранку, і вночі,
– каже пані Олена.

Водночас сонячна електростанція за відсутності потужного накопичувача видає струм лише в денні години, які характеризуються низьким попитом.

Зараз головним завданням є стимулювання розвитку ВДЕ (відновлювана енергетика), створюючи умови для тих типів "зеленої" генерації, яка буде найбільш допоміжною для балансу енергосистеми.