Спека і загострення кліматичної кризи: Guardian пояснило, чого слід чекати далі

Кількість смертей через спеку, відсутність продовольчої безпеки та поширення інфекційних захворювань, викликаних кліматичною кризою, досягла рекордного рівня. Все це є наслідком змін клімату, йдеться у звіті наукового журналу Lancet, пише видання The Guardian.

Екстремальна посуха охопила майже половину земної поверхні у 2023 році. Ще у 1980-х роках цей показник був утричі меншим і складав лише 15%. У результаті ще 151 млн людей зіткнулися з помірною або гострою продовольчою безпекою, ризикуючи недоїданням та іншою шкодою для свого здоров’я.

Посуха такої інтенсивності наступає, коли опадів бракує протягом шести місяців або ж коли вода з ґрунту та рослин випаровується надто швидко. Внаслідок чого створюються серйозні загрози і спричиняється нестача питної води, погіршення санітарних умов, продовольча небезпека. Своєю чергою це призводить до недоїдання, а також проблеми для економіки, енергетики та транспортних мереж.

Зміни клімату впливають і на розподіл дощів, через що деякі регіони стають більш вразливими до посухи. Найбільше це відчули жителі Південної Америки, Близького Сходу та Африканського Рогу. В Амазонії, наприклад, посуха вбиває дерева, які допомагають формувати дощові хмари. Це порушує природний цикл опадів і призводить до ще більшої нестачі вологи в майбутньому.

Смертність від теплових ударів серед літніх людей зросла на 167% порівняно з 1990-ми роками. Окрім того, спека призвела до втрати 6% годин сну порівняно з середніми показниками 1986-2005 років. Через підвищення температур поширюються й небезпечні інфекційні хвороби, як-от денге, малярія та вірус Західного Нілу. Тепер ці захворювання проникають у нові регіони, де раніше не були поширені.

Попри ці невтішні факти, уряди та бізнеси продовжують інвестувати у викопне паливо: нафту, газ, вугілля. Це призводить до рекордних викидів парникових газів і втрати лісів. У 2023 році викиди вуглекислого газу через виробництво енергії досягли рекордного рівня, піднявшись на 1,1% порівняно з 2022 роком.

Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я доктор Тедрос Адханом Гебреєсус, коментуючи результати звіту, наголосив: «Кліматична криза – це криза для системи охорони здоров’я. З підвищенням температур на планеті стихійні лиха частішають і посилюються, і це не оминає жодного куточка світу».