Україна підтримуватиме грузинський народ у його прагненні продовжити курс на євроатлантичну інтеграцію й закликає уряд Грузії не йти білоруським шляхом
Відповідний коментар щодо підсумків парламентських виборів в Грузії опублікували на сайті Міністерства закордонних справ України
"Ми підтримуємо висновки міжнародної місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за парламентськими виборами в Грузії, яка зафіксувала численні порушення. Підкуп, залякування, примус і тиск на виборців, відсутність прозорості голосування, обмеження доступу опозиційних партій до мас-медіа – це лише неповний перелік порушень, якими запам’ятаються ці вибори", – йдеться в коментарі.
У МЗС зауважили, що, з огляду на це, не викликає подиву реакція Москви на вибори у Грузії.
"Не дивно, що їх результати високо оцінили та привітали в Росії, адже такі методи впливу на результати волевиявлення притаманні саме російському режиму. Водночас вони несумісні зі шляхом до ЄС і НАТО, який декларує грузинська влада", – наголосили в українському МЗС.
В українському зовнішньополітичному відомстві додали, що факти порушень, які встановили міжнародні спостерігачі, мають бути розслідувані, "аби забезпечити легітимність виборів та уникнути політичної кризи". І закликали грузинський уряд не йти білоруським шляхом, що означатиме втрату суверенітету та незалежності.
"Україна за будь-яких обставин підтримуватиме грузинський народ у його прагненні продовжити стратегічний курс на приєднання до ЄС та НАТО", – резюмували в МЗС.
Вибори у Грузії 26 жовтня 2024 року: що відомо
У суботу, 26 жовтня 2024 року, в Грузії відбулося голосування на виборах до парламенту. Центрвиборчком країни визнав переможцем правлячу проросійську партію "Грузинська мрія" (54%), що побудувала свою кампанію на відмові від членства в ЄС і НАТО, які буцімто загрожують Грузії війною. На "підтвердження" білборди та відеоматеріали "Мрії" містили кадри зруйнованих українських міст.
З-поміж лідерів іноземних держав та урядів чинну грузинську владу привітали з "перемогою" поки що лише Віктор Орбан (Угорщина), Нікол Пашинян (Вірменія) та Ільхам Алієв (Азербайджан).
Водночас президент Європейської ради Шарль Мішель відреагував на оприлюднений 27 жовтня звіт спостерігачів з ЄС, що 26 жовтня вивчали перебіг голосування на виборах у Грузії. Зокрема, він закликав ЦВК Грузії розслідувати та виправити порушення під час підрахунку голосів.
Президентка країни Саломе Зурабішвілі ввечері 27 жовтня виступила зі зверненням, у якому наголосила на "тотальній фальсифікації та конфіскації голосів".
Увечері 28 жовтня у столиці Грузії розпочалися протести після оприлюднення результатів парламентських виборів. Близько 15 тис. осіб вийшли до будівлі парламенту в центрі міста.
Прокуратура Грузії 30 жовтня розпочала розслідування за фактом імовірної фальсифікації парламентських виборів з ознаками злочину. У межах слідства президентку Зурабішвілі викликали на допит, проте вона відмовилася. Наступного дня стало відомо, що прокуратура розслідує 47 справ за фактами ймовірних злочинів, скоєних у передвиборчий період і в день виборів. Зокрема, правоохоронці затримали двох людей за підозрою у вкиданні бюлетенів.
Опозиційні партії Грузії анонсували проведення другої акції протесту 4 листопада проти визнання результатів парламентських виборів.