Кучма радить Україні та Польщі у своїх відносинах користуватися заповітом Папи Римського

Рецепт побудови гарних взаємин із західними сусідами один – взаємна повага. Таку думку висловив другий президент України (1994–2005 рр.) Леонід Кучма в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

На запитання журналіста, як Україні будувати відносини з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, політик відповів: «Рецепт один – взаємна повага. Не дозволяти собі ставитися до сусідів так, як не дозволив би їм ставитися до самого себе».

Кучма зазначив, що з усіма переліченими країнами Україна має різні відносини з різною історією. Причому з деякими з них проблеми уходять корінням у сторіччя, а з іншими виникли зовсім недавно і, як вважає експрезидент, «на рівному місці». На його думку, цих проблем можна було б уникнути, якщо прораховувати кожний власний крок.

«У моє президентське десятиріччя Україна так і робила. У підсумку з усіма центральноєвропейськими сусідами ми вибудували дружні відносини: не було конфліктів з Угорщиною (хоча етнічна картина на Закарпатті була такою ж, як і тепер), були зняті територіальні проблеми з Румунією (і вона визнала наш суверенітет над островом Зміїний, який нині є одним із символів українського спротиву). Йдіть назустріч один одному, а не атакуйте лоб у лоба – от і весь рецепт. Щось мені підказує, що якби років десять тому ми обрали більш гнучку модель вирішення нашого «угорського питання», Орбану було б набагато важче протягом всього цього часу обґрунтовувати перед керівництвом ЄС і НАТО свою антиукраїнську лінію», – зауважив колишній очільник держави.

Кучма назвав взірцем, еталоном міждержавних стосунків відносини України з Польщею часів його президентства, майже одночасного з Алєксандром Квасьнєвським. «Коли ми з ним прийшли до влади у середині 90-х років минулого сторіччя, наші країни ставилися одна до одної не сказати, щоб дуже добре. Адже коли наприкінці радянських часів були зняті табу і стало можна говорити вголос про важкі проблеми минулого (Волинська трагедія, операція «Вісла» і таке інше), про них почали говорити аж надто голосно. Незагоєна історія українсько-польських відносин отруювала їхнє сьогодення і не обіцяла доброго майбутнього. Але ми з Квасьнєвським, дуже швидко подружившись, почали робити усе, щоб Україна і Польща стали справжніми друзями теж. «Прощаємо і просимо прощення» – такий був наш принцип, заповіданий папою Іваном Павлом Другим, який допомагав нам у справі примирення наших народів як тільки міг. І я думаю, що той безпрецедентний рівень підтримки України, який демонструє з перших годин російської навали Польща, якоюсь мірою завдячує тому, що робили ми з Квасьнєвським», – вважає експрезидент.

Тому, як розповів Кучма, він «із дуже поганим відчуттям» спостерігає за регулярними загостреннями риторики українських та польських політиків, які знову «почали будити історію». «Перетворювати могили минулих конфліктів на засіб маніпуляцій взагалі неприпустимо. Але тим більше неприпустимо це у часи, коли кожного дня множаться могили жертв нинішньої війни українців з нелюдським ворогом, який намагається знищити нашу націю сьогодні і не приховує наміру зробити те ж саме з поляками завтра», – підкреслив політик.

До слова, Кучма переконаний, що після війни економічні контакти з Росією для України не лише можливі, а й абсолютно необхідні, щоб отримати репарації. 

Також Кучма назвав вчинок Зеленського, після якого Путін вирішив йти війною на Київ. За його словами, війна проти України не була єдиним сценарієм для російського диктатора Володимира Путіна. Він розглядав і більш легкі способи захопити нашу країну. Однак удар по структурах проросійського політика й олігарха Віктора Медведчука в лютому 2021 року став вирішальним кроком українського керівництва, після якого Путін зрозумів, що взяти Київ голіруч йому не вдасться.