Путін влаштував шоу з БРІКС, але не зміг вирішити одразу кілька проблем

22–24 жовтня Владімір Путін прийняв у Казані саміт БРІКС. Це перша зустріч у розширеному форматі, в якій взяли участь чотири нові члени — Єгипет, Ефіопія, Іран та ОАЕ.

Кремль за посиленого інформаційного супроводу спробував перетворити подію на путінське дипломатичне шоу, а Росію — на один із світових геополітичних полюсів, який об’єднує навколо себе «світову більшість», створюючи противагу нинішньому світовому порядку.

Прагнення держав так званого Глобального Півдня, все ще не позбавлених постколоніальних травм, домагатися для себе, спираючись на БРІКС, справедливого місця в системі глобального управління та міжнародній фінансовій системі стало помітною тенденцією останніх років. Цього року 13 нових представників отримали статус держав-партнерів, хоча, за словами Путіна, охочих вступити до організації понад тридцять. Це при тому, що від початку свого створення БРІКС, за словами ідейного натхненника цього об’єднання Джима О′Ніла, «не служить жодній реальній меті, крім створення символічних жестів і піднесеної риторики».

У своїй нещодавній статті для Project Syndicate він написав: «БРІКС нічого не зробила, щоб здійснити значущі організаційні чи структурні зміни в міжнародних установах. Насправді вони зробили прямо протилежне. Завдяки розвитку геополітики навколо України та зростанню більш націоналістичних лідерів на Заході та в рамках БРІКС міжнародні інституції стали ще менш ефективними». Також Джим О′Ніл скептично ставиться до створення альтернативи глобальній валютній системі на основі долара США, принаймні допоки «Китай не буде серйозно ставитися до відкриття власних рахунків капіталу та фінансових ринків», а два найважливіші члени — Китай та Індія — не домовляться співпрацювати за спільними ініціативами.

Присутність в одній організації двох історичних суперників, чиї відносини ще й обтяжені територіальними суперечками, не додає їй злагодженості. Першу за п’ять років двосторонню зустріч Нарендри Моді та Сі Цзіньпіна на майданчику БРІКС буде занесено до небагатьох досягнень саміту. Це стало можливим завдяки укладеній напередодні угоді сторін про розведення військ уздовж лінії фактичного контролю (ЛАК) у східній частині Лакдакх після військових сутичок 2020 року. Втім, нинішнє потепління не здатне зблизити дві країни в стратегічному вимірі, пов’язаному з їхньою геополітичною та економічною конкуренцією.

Тоді як РФ, Китай, а тепер ще й Іран намагаються використати БРІКС як засіб, щоб кинути виклик міжнародному порядку, очолюваному Заходом, Індія останнім часом помітно посилює свою безпекову співпрацю із США та їхніми партнерами, продовжуючи свою власну гру в стратегічну автономію. Нарендра Моді навіть скоротив своє перебування в Казані, поспішаючи на зустріч із німецькою делегацією, яка прибула до Нью-Делі.

Спроба перетворити БРІКС на антизахідне об′єднання впирається у внутрішні запобіжники — не тільки Індія, але й деякі інші держави-члени не готові ризикувати відносинами із Заходом. Велика частина членів БРІКС хотіли б модернізувати нинішню міжнародну систему, а не підірвати її. Як наголосив Нарендра Моді, «просуваючи зусилля БРІКС, ми повинні мати на увазі, що імідж цієї організації не повинен бути таким, начебто ми хочемо не реформувати глобальні інститути, а хочемо замінити їх».

І хоча Путін не переставав пропагувати нову «справедливу модель світоустрою», у Казанській декларації більшістю країн підтримано більш ефективне функціонування існуючих інститутів, від РБ ООН до МВФ і СОТ, зокрема за рахунок розширення представленості у них країн, що розвиваються. Разом з тим країни блоку засуджують «односторонні засоби примусу в формі економічних санкцій і вторинних санкцій». Ця позиція цілком прогнозована з огляду на те, що до об’єднання входять як санкціоновані країни, так і ті, що бояться потрапити під санкції передусім через їхнє порушення та торгівлю з РФ.

Пошук альтернативних шляхів грошових розрахунків для обходу санкцій став головним завданням РФ протягом головування. Попри очікування, країни БРІКС наразі не створюють власної системи розрахунків, альтернативної SWIFT, а також визнали неможливість запровадити єдину валюту.

У декларації за результатами саміту було підтримано застосування транскордонних платіжних інструментів для мінімізації торговельних бар’єрів і для недискримінаційного доступу, укріплення кореспондентських банківських мереж між країнами БРІКС і забезпечення розрахунків у нацвалютах. Проте на вивчення профільним міністрам передано пропозицію Путіна щодо створення незалежної транскордонної розрахунково-депозитарної інфраструктури BRICS Clear, а також щодо незалежного перестрахувального потенціалу БРІКС, включно з компанією BRICS (Re) Insurance, яка застосовуватиметься на добровільній основі.

Путін не втрачав нагоди перекласти на Захід усі проблеми Глобального Півдня, який зупиняє його розвиток «незаконними односторонніми санкціями, відвертим протекціонізмом, маніпуляціями валютними та фондовими ринками», приплітаючи сюди надумані критичні загрози для Росії та «конфлікт в Україні». Годі було чекати, що серед учасників саміту як постійного складу, так і розширеного засідання «БРІКС+/БРІКС аутріч» знайдеться той, хто вказав би Путіну на істинні причини нинішніх економічних проблем і виникнення конфліктів у світі.

Вимагати від РФ закінчення війни проти України та дотримання Статуту ООН — тільки цим було б виправдано присутність делегацій 35 країн, 22 з яких представлені на вищому рівні, та шести міжнародних організацій у Казані в той час, коли Росія продовжує жорстоку агресію проти України та залучила до цього в різній формі Іран, Білорусь, а також північнокорейських військових.

Ці питання мав би порушити насамперед Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, аби хоч якось виправдати свою присутність на спільному заході з Путіним, який отримав ордер Міжнародного кримінального суду. Але він цього не зробив. Його візит до Казані — черговий доказ деградації системи ООН, яка не здатна захистити свої фундаментальні принципи та міжнародне право.

У Казанській декларації про Україну згадано одним пунктом: «Ми нагадуємо про національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї, означені на відповідних форумах, включаючи РБ ООН і ГА ООН. Ми підкреслюємо, що всі держави повинні діяти відповідно до цілей і принципів Статуту ООН у всій їхній повноті та взаємопов’язаності. Ми раді відзначити відповідні пропозиції про посередництво і добрі послуги, покликані забезпечити мирне врегулювання конфлікту через діалог і дипломатію.

Цікаво, що до декларації не ввійшло посилання на бразильсько-китайську мирну ініціативу, на відміну від минулорічного заключного документа, де була конкретизована «мирна місія лідерів африканських країн і пропонований нею шлях до миру».

Очікувалося, що після створення групи «Друзів миру» на полях ГА ООН, на саміті БРІКС будуть здійснені спроби подальшої реалізації цієї ініціативи. Втім, президент Лула да Сілва у своєму онлайн-виступі не згадав про неї, на відміну від Сі Цзіньпіна, який зазначив, що для держав-членів життєво важливо просувати мирний порядок денний заради спільної безпеки та зібрати якомога більше голосів, що виступають за мир. Він закликав підтримувати три ключові принципи: не розширювати поля бою, не ескалювати бойових дій, не роздмухувати вогню та прагнути до швидкої деескалації ситуації.

Путін назвав бразильсько-китайську пропозицію «корисною». Виглядає так, що поки керманич Росії не готовий закінчити війну, Китай з його ініціативами та «Друзями миру» залишається в російському загашнику «корисних ініціатив».

Оцінюючи підсумкову декларацію, МЗС України зазначило, що «спроби Москви нав’язати уявлення про нібито альтернативну позицію так званого Глобального Півдня щодо російської агресії проти України зазнали чергового фіаско». Натомість саміт БРІКС засвідчив, що «світова більшість залишається на боці України у її прагненні гарантувати встановлення всеохоплюючого та сталого миру на основі поваги до міжнародного права та Статуту ООН, включно з принципом територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах».

Саміт БРІКС дійсно став більше показовим дійством для Путіна та продемонстрував наявність суперечностей як усередині, так і в межах формування окремого від Заходу полюсу. Так, до Казані не прибув президент Бразилії Лула да Сільва, пославшись на отриману напередодні травму голови, та спадковий принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман, який не тільки не приїхав особисто, а й утримався від вступу країни до БРІКС, куди її запросили ще торік.

Раніше від вступу до організації відмовилась Аргентина, а нещодавно Росію роздратував Казахстан, який підкреслив, що наразі не розглядає питання вступу до БРІКС, «тому що в нинішніх умовах в ООН поки нема альтернативи». Тим часом Індія заблокувала заявку Туреччини на асоційоване членство нібито через її близькі відносини з Пакистаном.

БРІКС справді дуже різна за складом учасників і тих, хто прагне до неї вступити: за політичним, економічним, релігійним і культурним розвитком. Це робить організацію більш декларативною та позбавленою практичних результатів. Утім, наразі Захід програє інформаційну, економічну та стратегічну боротьбу за Глобальний Південь, якому РФ і КНР не тільки зуміли оживити антиколоніальні сентименти та почуття несправедливості, а й показати економічні зиски у вигляді російських ресурсів і китайських торговельних, економічних та інвестиційних можливостей.

І нехай на сьогодні частина з тих, хто потягнувся до російсько-китайського полюсу, належить, за визначенням Bloomberg, до категорії «нових нейтральних» — країн, які балансують між різними полюсами сили, намагаючись урвати свої вигоди. Проте російська агресія проти України проілюструвала негативний бік цієї ситуації. «Нейтральність» стала ширмою для замовчування міжнародних злочинів, порушення міжнародного права, руйнування фундаменту системи міжнародної безпеки, а також ведення кровавої торгівлі та бізнесу. А нинішній саміт БРІКС став яскравою ілюстрацією цієї тенденції, яка набирає обертів.