Доісторичний гастрономічний казус: наш потяг до вуглеводів розвинувся задовго до землеробства
Доісторичний гастрономічний казус: наш потяг до вуглеводів розвинувся задовго до землеробства

Доісторичний гастрономічний казус: наш потяг до вуглеводів розвинувся задовго до землеробства

Хоча землеробство, що зародилося багато років тому, дало нам доступ до різної їжі, як-от картопля та хліб, учені виявили, що наше бажання вживати такі продукти ніби прибуло з майбутнього. І йдеться тут про сотні тисяч років до їхньої появи.

Тяга до крохмалистих продуктів, таких як хліб, макарони і картопля, може мати глибоке коріння в еволюції людини, з'ясували вчені у своєму новому дослідженні. Хоча деякі з цих продуктів харчування з'явилися на наших столах відносно недавно, автори стверджують, що наше бажання їх вживати почало зароджуватися понад 800 000 років тому, пише StudyFinds.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, вивчило еволюційний розвиток гена AMY1, який виробляє слинну амілазу — фермент, що відповідає за розщеплення крохмалю. Дослідники з Університету Буффало і Лабораторії Джексона використовували сучасні геномні інструменти для картування гена AMY1, виявивши складну різноманітність структур генів амілази в різних популяціях.

У дослідженні взяли участь 98 осіб з різних частин світу, внаслідок чого було виявлено 52 різних гаплотипи, з яких 30 виявилися особливо значущими. Така різноманітність свідчить про те, що люди пристосувалися перетравлювати крохмаль протягом тривалого періоду часу, ще задовго до появи сільського господарства. Один із ключових висновків було зроблено на основі аналізу давньої ДНК. Команда виявила, що дуплікації гена AMY1 існували ще 800 000 років тому, до того, як люди відокремилися від неандертальців.

Ця рання генетична адаптація вказує на те, що стародавні предки людини, зокрема мисливці-збирачі, були добре пристосовані до переробки крохмалистої їжі задовго до появи землеробства. Дослідження також показало, що за останні 4 000 років у європейських популяціях відбулося помітне збільшення числа гаплотипів AMY1 з високою копійністю, ймовірно, у відповідь на розвиток того самого сільського господарства. За словами Омера Геккумена, професора Університету Буффало і автора дослідження, ця генетична еволюція дала змогу більш ефективно перетравлювати крохмаль, що могло дати особинам з великою кількістю копій гена AMY1 репродуктивну перевагу.

Дослідження також проливає світло на механізми, що лежать в основі цих генетичних варіацій: неалельна гомологічна рекомбінація (NAHR) відіграє важливу роль у дублюванні генів AMY1. Цікаво, що, хоча кількість копій гена варіюється у різних особин, білково-кодувальні послідовності гена залишаються стабільними, забезпечуючи ефективне перетравлення крохмалю. Розуміння цієї стародавньої генетичної адаптації не тільки цікаве з еволюційного погляду, а й може мати сучасні наслідки для підтримки здоров'я, вважають автори. Як зазначає Фейза Йілмаз, один з авторів дослідження, варіації кількості копій AMY1 можуть дати уявлення про перетравлення крохмалю і здоров'я метаболізму, допомагаючи пояснити і краще передбачати сучасні дієтичні реакції організму на вуглеводи.

Раніше Фокус писав про те, що стек і котлети руйнують нашу ДНК. Вчені попередили, що їх вживання, можливо, несе ризики розвитку раку.

Також Фокус писав про причини, через які бактерії труять наш організм. Вчені дізналися, що бактерії здатні відчувати голод і злитися через це, починаючи шкодити нашому організму і поділилися цим зі світом.

Теги за темою
дослідження наука
Джерело матеріала
loader