День учителя та учительки? Письменник продемонстрував приклад мовної шизофренії

Український письменник Андрій Кокотюха у соціальних мережах написав іронічний допис, у якому намагався розібратися із творенням фемінітивів в українській мові. За його словами, фемінізація професійних назв подекуди недоречна.

Андрій Кокотюха провів паралелі із Днем захисників та захисниць. У 2021 році президент підписав Закон, згідно з яким назва свята «День захисника України» змінена на «День захисників і захисниць України». Це єдиний випадок запровадження фемінітивів у назвах професійних свят. Тепер деякі українці вважають, що фемінітиви варто вводити і в інші професійні назви, що, за твердженням Кокотюхи, є мовною шизофренією. На прикладі Дня учителя, який святкували 6 жовтня, письменник намагався показати безглуздість творення фемінітивів у назвах свят. 

«День захисників та захисниць – але День учителя. Ні, День учительки, бо чоловіки з професії зникли. Але ж ні, це не так! Навіть якщо лишився один учитель на планеті, все одно його треба згадати, інакше дискримінація. То як, День учителя та вчительки?», – написав письменник.

Далі Кокотюха пригадав назву «День працівників освіти», однак відразу зауважив, що, можливо, тут все варто вживати «День працівників і працівниць». «День освітян. Але дуже перепрошую шановне панство – може, День освітян та освітянок?» – знову зазначив письменник. Він акцентував увагу, що лишається підвішеним питання, чому «немає Дня залізничника й залізничниці, шахтаря й шахтарки, лікаря та лікарки».

«Може тому, що множина не розділяється на Ч (чоловічий – ред.) та Ж (жіночий – ред.)? У відповідь: закрий рота, сексисте! Множина має чоловічий рід! Освітяни – за замовчуванням чоловіки, шовіністе!», – підсумував Кокотюха.

Під постом Кокотюха додав, що «Захисниця – цілком адекватний і дуже давній фемінітив, позитивний. Але його використовують маніпулятивно. Бо «захисники і захисниці», проте поза тим нема «лікарі і лікарки», «водії і водійки», «освітяни і освітянки», «шахтарі і шахтарки». Слава Богу, що нема, бо множина не має роду».

У коментарях люди поділилися на два табори: хтось підтримував письменника, наголошуючи на тому, що у множині рід не визначається, і варто утворювати фемінітиви лише там, де це буде легко. Інші ж навпаки дивувалися допису Кокотюхи, і підозрювали його в упередженому ставленні до фемінітивів та фемінізму як руху загалом.

Наразі фемінітиви в українській мові – досі не вирішене питання, саме тому вони часто викликають суперечки, зокрема й серед фахівців. Про це розповіла Лариса Масенко – мовознавиця, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України.

На думку Лариси Масенко, фемінітиви слід вживати, якщо вони легко утворюються.

Як відомо, мовознавиця Ірина Фаріон не заперечувала вживання фемінітивів, проте зауважувала, що вживати їх потрібно лише там, де вони є доречними та доцільними.

Раніше письменник, перекладач, мовознавець та відомий блогер Остап Українець висловлював свою думку щодо того, чому частина українців виступають проти фемінітивів.