Війна на Близькому Сході. Чим це загрожує Україні?

Мілітарні уроки операції Ізраїлю у Лівані важливі, але її міжнародні наслідки (зокрема й для України) неоднозначні: воєнний огляд КБФ.

Триває безпрецедентна війна Ізраїлю проти ліванського проіранського руху «Хезболла»: від «дистанційної» нейтралізації цілої верхівки організації до наземного вторгнення у Ліван.

Ізраїльська ППО здебільшого відбила масований ракетний удар Ірану. Тегеран відмовився задіяти регулярні наземні сили для допомоги «Хезболлі».

Менш інтенсивна повітряна війна розгорілася з хуситами (іранськими проксі в Ємені) та проіранськими силами у Сирії та Іраку.

Фахівці очікують стратегічних наслідків, у тому числі незворотних, для Близького Сходу та цілого світу:

• Захід тепер ще більше «відволікатиметься» від російсько-української війни. Зокрема, на оборону Ізраїлю й гуманітарну допомогу Лівану відволікатимуться ресурси.
• США знову надали Ізраїлю не лише сучасну зброю без обмежень на використання, а й прямий військовий захист (у вигляді ППО).
• Дії Ізраїлю створюють на Заході радше сприятливий політичний контекст для воєнної стратегії України, зокрема для контрударів углиб Росії та Курської операції.
• Постало питання про воєнно-політичну поразку Ірану: засадничо антиізраїльської регіональної супердержави, що не змогла захистити мережу своїх десятиліттями будованих проксі-армій по Близькому Сході. Глобальні наслідки неоднозначні: Москва може спробувати врятувати союзника (зокрема, глибшою військово-технічною та розвідувально-підривною співпрацею), а Захід і Україна зацікавлені його доконати.
• Під загрозою виживання режим Асада у сусідній Сирії, де росіяни мають військові бази (а Туреччина – критичні безпекові інтереси).

Головні воєнно-стратегічні уроки:

• Хоча Ізраїль має поважні причини для війни, операцію можна вважати превентивною. На тактичному рівні ізраїльтяни давно побоювалися масштабного повітряного й наземного удару від «Хезболли». Стратегічно Тель-Авів хоче розгромити усі проіранські сили до очікуваної появи в Ірану ядерної зброї (в ідеалі, також не допустити її появи). З іншого боку, Тель-Авів прагне незворотних перетворень на Близькому Сході до того моменту, як глобальна ситуація різко зміниться – внаслідок виборів у США та Євросоюзі й розв'язку/розширення російсько-української війни.
• Ізраїль проводить ретельно підготовлену десятиліттями операцію проти кількісно сильнішого ворога. Сукупно антиізраїльські сили у Газі, Сирії, Іраку та Ємені чисельніші за Армію Оборони Ізраїлю; умовно проіранське населення в регіоні сильно переважає населення Ізраїлю. «Хезболла» та «хусити» до початку операції мали великі запаси зброї, зокрема ракет; потужну систему баз і укріплень.
• Продемонстровано вирішальну роль повітряних засобів ураження та ППО і політичної волі в їх застосуванні. Лідери «Хезболли» знищені авіаударами по підземеллях у житлових районах, поки нездоланних для ізраїльських наземних військ. Добре спрацювали «розумна» ППО Ізраїлю й цивільна система оповіщень та укриттів усередині країни.
• Ізраїль не боїться «ескалації» та «розширенням конфлікту», а обіцяє їх. Прем’єр Нетаньяху й генерали повторюють, що завдаватимуть ударів «у будь-якому куточку Близького Сходу, що й продемонстровано повітряним контрударом по іранських проксі в Ємені (за 1800 км від Ізраїлю). Фахівці наголошують, що це репетиція удару по території самого Ірану.
• Війна «розкрила» організаційно-кадрову та політичну будову «Хезболли» – безпрецедентного військово-цивільного «філіалу» Ірану. Ізраїль використав корупцію всередині «Хезболли» для шпигунського проникнення до неї, і зрештою для деморалізуючої «атаки пейджерами». Це корисний досвід для спецслужб у боротьбі з самим Іраном та Росією. Водночас деякі фахівці вважають поразку «Хезболли» неостаточною і очікують її відродження за допомоги Ірану – у більш законспірованому вигляді.